- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43.Підпр, утвор ровязк однор слр
- •44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лінійного перетвор. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
54) Операції над множинами.
Перерізом множин А і В наз. мн-на, що скл із спільних ел множин А і В
Для ілюстрації операції викор. круги Ейлера або діагр Вєна.
Об’єднана
множина А
і В,
наз. множина яка містить тільки ті
елементи, які належать А
або належать В
Різницею множини А і В наз. множина, яка містить тільки ті елементи, що належать А і не належать В .
;
-симетрична
різниця
Доповненням
множ. А наз. множ. , яка містить тільки
ті елементи, що не належать А.
Властивості операцій над множинами:
1)
-
ця властивість означає, що відносно
операц. Перерізу та об’єднання
є замкненою.-комутативніс
2)
-асоціативність3)
-
дистрибутивн.
4)
5)
6)
)
8)
7)
9)
Правило деМоргана
Порядкованою парою елементів а є А, в є В, наз. послідовність (а, в), якщо чітко вказано номер компоненти.
Декартовим
добутком множ. А і В наз. множина всіх
впорядкованих пар елементів множин А
і В.
55) Означення функції. Види відображень.
Відображенням множини Х в множину У (ф-цією, визначеною на Х із значеннями в У) наз відповідність яка кожному елем х множ. Х ставить у відповід. єдиний елемент у, що належить множині У.
Позначимо ф-ї або відображення:
1)
2)
3)
В
цьому випадку кажуть, що ф-я задана
явно, тобто рівність визначає відповідність
між елементами множин. Формалізований
за допомогою матр. формули. 4)
Елементи
-незалежна зміна –аргумент.
х -прообраз елемен. упри відображенні f.
Елемент у = f(х)=У наз. –знач. функції- залежна зміна.
у – образ елемента х при відображ. f.
Х-область визначення функції
Уf-область значень функції
-обл
знач ф-ції. Отже, Yf
c
Y
Розглянемо
такі підмножини
Образом множини D при відображенні f наз. множина f(D)
Зауваження: f(x) = Yf – образ мн-ни Х при відображенні f є мн-на Yf .
Прообразом
множ. Е при відображенні f
наз. множина
Аналогічно познач
то
тоді
Відображення наз. Ін”єктивним, сюр”активним, бієктивним.
Ін”єктивним
–якщо різним значенням аргумента
відповідають різні значення ф-ції, або
якщо для
р-ня
f(х)=у
має не більше ніж один корінь
Відображення
назив.
сюр”єктивним
якщо обл з-нь відображень збігається з
або
якщо
р-ня f(x)y=y
має хоч 1 розв-к.
Відображення наз. бієктивним відображенням х на у якщо воно ін”єктивне і сур”єктивне одночасно або якщо для будь якого у є У р-ня f(х)=У має єдиний розв’язок.
Графіком
відображ.
56. Складена, обернена функція.
Нехай задана ф-ція f: X → Yта g: Y→ Z. Ф-ція F: X → Y та кожному значенню х є Х ставить у відповідність z = F (х) = g (f (х)) назив суперпозицією (композицією, складеною ф-цією) функцій g i f.
Позначення: 1) F(x) = g(f(x))
2) F(x) = (g o f)(x)
Нехай
відображення f:
X
→
Y–
бієкція. Тоді можна ввести обернену
ф.
f-1
: Y
→
X
і задавати таким способом:
у
є У
!х
є Х таке, що х = f-1
(у).
f і f-1 – взаємно обернені.
f(f-1 (у)) = у у є У. f(f-1 (х)) = х х є Х.
Зауваження: 1) якщо ін’єкція, то будуть f-1 : Уf →Х
2)Якщо сюр*акція, то обернена функція є багатозначно.
