Творчі завдання:

1. Охарактеризуйте процеси зародження і розвитку державної влади, особливості суспільного розвитку давніх слов’ян.

2. Роль язичницької релігії у давньослов’янському житті.

3. Простежити процеси християнізації окремих слов’янських народів (VII–XIII ст.), їх особливості, складнощі і досягнення.

Основні поняття і терміни: гіпотези та концепції прабатьківщини слов’ян; розселення давніх слов’ян; господарська діяльність, суспільний лад; жупан; релігія, побут, звичаї давніх слов’ян; язичництво; християнство; слов’янські племена.

Питання до самостійного опрацювання: Проблеми етногенезу давніх слов’ян. Гіпотези та концепції прабатьківщини слов’ян. Колонізація слов’янами Балканського півострова. Релігія, побут та звичаї давніх слов’ян.

Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:

Розкриваючи перше питання, студент має насамперед дати визначення етногенезу, його ознак. Варто при цьому звернути увагу на розуміння процесу етногенезу відомим російським вченим Л.М.Гумільовим. Далі необхідно проаналізувати основні вузлові проблеми етногенезу давніх слов’ян (за В.І.Яровим). Для аналізу їх необхідно також звернути увагу на гіпотези та концепції прабатьківщини слов’ян: дунайську гіпотезу, теорію азійського походження слов’ян, автохтонну теорію, привісельську, вісло-одерську, верхньодніпровську, синтетичну тощо. Необхідно використати набуті знання з археології, історії України, що допоможе дати більш обгрунтовану відповідь. У проблемі щодо поділу слов’ян на західних, східних і південних важливе значення має й характеристика розселення слов’янських племен, особливо у VI – IX ст. н. е.

Вивчаючи друге питання, необхідно використати історичні відомості про давніх слов’ян грецьких античних авторів (зокрема, Геродота (V ст. до н. е.), Птолемея (ІІ ст. н. е.)); римських (Плінія Старшого, Корнелія Тацита (І ст. н. е.)); готського історика Йордана (“Про походження та діяння гетів”, 551 р. н. е.), візантійця Прокопія Кесарійського (“Історія війн”, 550–554 рр. н. е.) та ін. На думку критиків джерел, названі автори виходили з критеріїв та оцінок, притаманних більш розвинутому суспільству, були пристрасними та тенденційними у своїх судженнях, тому інтерпретація їх повідомлень про слов’ян потребує критичного підходу та обережності, врахування літературного жанру твору, на які джерела спирався сам автор, чи був він сучасником тих подій тощо.

У третьому питанні доцільно виділити та охарактеризувати такі періоди: 1) дослов’янський період (кінець ІІ тис. до. н.е. – ІІ ст. до н.е.); 2) початковий період розселення слов’ян (починаючи із зарубинецької археологічної культури (ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.) до утворення військового союзу антських племен між Дніпром і Дністром (середина ІV ст. н. е.)); 3) період “великого переселення народів”: гунська держава (кінець IV–кінець V ст. н. е.); проникнення слов’ян на Балкани (кінець V ст.); набіги слов’ян на Балкани, Адріатичне узбережжя, візантійські провінції (перша половина VІ ст.); 4) період освоєння нових територій та боротьби за незалежність слов’янських племен: заселення слов’янами Балканського півострова (з 550-х рр.); боротьба за незалежність слов’янських племен; 5) період остаточного поділу слов’янських племен (VIII–IX ст.).

В аналізі четвертого питання необхідно зазначити, що суспільний лад давніх слов’ян пройшов еволюцію від роду до багатоплемінної держави, простежити це більш детально, в т. ч. процеси зародження і розвитку державної влади, виділити особливості суспільного розвитку слов’ян.

Студентам необхідно охарактеризувати: військовий союз антських племен між Дніпром і Дністром (середина ІV ст. н. е.); створення Першої Болгарської держави (середина VII ст.); державу Само (чеські та моравські землі), Далмацію, утворення словіній – військово-територіальних об’єднань союзів племен на Балканах; племінне об’єднання полян з центром у Києві та ін.

У характеристиці господарської діяльності звернути увагу на те, що основою госпо­дарства було землеробство (екстен­сивне вирубно-вогняне рільництво); також на заняття відгінно-випасним скотарством, вирощуванням великої рогатої худоби, молочним тваринництвом тощо; на розвиток ремесел, торгівлі, їх види, транспортні засоби.

П’яте питання допоможе глибше зрозуміти світогляд давніх слов’ян. Підкреслимо, що релігія давніх слов’ян охоплювала різні сфери їх життя, у т. ч. господарську діяльність; система уявлень не була досить примітивною, а відповідала тогочасному рівню свідомості населення цих земель. Необхідно детально охарактеризувати пантеон слов’янських богів (окремо східних, західних і південних), слов’янські народні обряди. Важливо також простежити процеси християнізації різних слов’янських народів (VII–XIII ст.), їх особливості, складнощі і досягнення, охарактеризувати діяльність окремих князів по запровадженню християнства, значення місії Константина (Кирила) та Мефодія.