Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
плани сем занять слов 1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
335 Кб
Скачать
☆

Семінарське заняття № 8 Великоморавська держава

(2 год.)

План.

1. Держава Само. Утворення Моравського князівства. Моймир І.

2. Розквіт Великої Моравії за правління Растислава та Святополка. Християнізація.

3. Занепад та розпад Великої Моравії.

4. Історичне та культурне значення Великої Моравії.

Реферат:

Християнізація Великої Моравії. Кирило та Мефодій.

Література:

Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч. посібник / В. І. Яровий, П. М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. – К.: Либідь, 2009. – 632 с.

История южных и западных славян: В 2 т. Т. 1: Средние века и Новое время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – 3-е издание. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во «Печатные Традиции», 2008. – 688 с.

Кріль М. М. Історія Словаччини. – Львів, 2006.

Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1987. – 576 с.

Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3 т. Т. 1. Эпоха феодализма / Отв. ред. М. М. Фрейденберг. – Минск, 1987. – 236 с.

Власто А. П. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К.: Юніверс, 2004. – 496 с.

Великая Моравия, её историческое и культурное значение: Сб. статей. – М., 1985.

Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки. – М., 1988.

Гавлик Л. Моравская народность в эпоху раннего феодализма / Л. Гавлик // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных романцев. – М., 1978. – С. 156 – 186.

Флоря Б. Н. Сказания о начале славянской письменности. – СПб., 2000.

Творчі завдання:

1. Проаналізуйте особливості утворення Великоморавської держави.

2. Проаналізуйте складнощі процесу християнізації на землях Великої Моравії.

3. Виділіть причини занепаду Великоморавської держави.

Основні поняття і терміни: держава Само; моравани; Велика Моравія; Франкська держава; васал; християнізація; слов’янська абетка; церковнослов’янська мова.

Питання до самостійного опрацювання: Соціально-економічний та політичний лад Великоморавської держави. Взаємовідносини із сусідами. Діяльність місіонерів Кирила та Мефодія. Старослов’янська писемність. Церковнослов’янська мова.

Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:

У першому питанні необхідно насамперед звернути увагу на виникнення Моравської держави, утворення Великоморавського князівства. Підкреслимо, що найбільш сприятливі умови для суспільного розвитку скла­лися саме в Моравії, де у другій поло­вині VIII — на початку IX ст. слов’янські племена об’єдналися у племінні союзи. У першій половині VII ст. Моравія входила до складу слов’янського князівства Само; пізніше, у VIII ст., тут виникла система укріплених городищ. Формування державності, на думку українських дослідників, розпочалося на моравських землях у 30-х рр. IX ст.

Також важливе значення має характеристика діяльності перших історично достовірних моравських князів Моймира І та Растислава (846–870), період німецької експансії на землі цього князівства та її наслідки. Моймир І (бли­зько 830–846) приєднав у 1833 р. до своїх володінь Нітранське князівство (західнословацькі землі). Столицею держави було місто Велеград, розта­шоване на річці Мораві. У середині IX ст. до складу Ве­ликої Моравії увійшли території чеських, сілезьких, словаць­ких та серболужицьких земель, а також частина Паннонії. У 846 р. між Моймиром І та Людовіком Німецьким виник конфлікт (мораван звинуватили у відступі від короля), що призвело до повалення влади першого.

Аналізуючи друге питання, важливо виділити, що Растислав (846–870), племінник Моймира I прийшов до влади за підтримки Людовика Німецького, але проводив самостійну політику. Велика Моравія посилюється, він веде активну боротьбу проти німецької агресії, укладає з цією метою союз із Візантією.

Особливе місце в історії Великої Моравії важливо відвести просвітницькій діяльності Кирила і Мефодія, яких було запрошено Растиславом для проповіді християнства слов'янською мовою. Вони створили слов'янську абетку, переклали церковні книги, заклавши підвалини церковнослов’янської мови богослужіння у Православній церкві. Студентам важливо розкрити історичне значення використання цієї мови в історії Руської Православної церкви і на сучасному етапі. Проповідь братів викликала невдоволення німецького католицького духівництва, і в подальшому Кирило вимушений був відстоювати у важкій духовній боротьбі релігійні права слов’ян.

У 870 р. владу Растислава було повалено внаслідок змови знаті, очоленої його племінником Святополком. Студентам необхіно також охарактеризувати діяльність князя Святополка (870–894), у період правління якого Великоморавська держава досягла найбільших розмірів і подальшу долю її.

Висвітлення третього питання потребує аналізу таких пунктів: система управління у Великоморавській державі; влада князя; соціально-економічні відносини; зовнішні чинники занепаду та розпаду (німецька та угорська експансії). Зокрема, зазначимо, що тут не склалася єдина централі­зована система управління. У 906 р. угорські племена вторглися до Великої Моравії, піддали її спустошенню і зайняли велику частину держави. Пізніше моравські землі опинилися під владою Чехії.

У четвертому питанні рекомендуємо звернути увагу на: позитивні чинники об’єднання слов’янських племен в одну державу; здатність їх у таких умовах протистояти німецькій експансії; виникнення старослов'янської писемності і літератури, церковнослов’янської мови для потреб богослужіння.