5.9. Зобов'язальне право
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Підстави виникнення та основні види зобов'язань наведено на рис. 5.4.
Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов'язання може спричиняти для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
За договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника про виконання ним свого обов'язку. Поруччик ні, відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення боржником зобов'язання.
Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення мою виконання.
15 силу застави кредитор (заставотримач) має право у разі не і ні конання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок замиленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). розрізняють такі види застав: іпотеку (застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи) та її,над (застава рухомого майна, що передається у володіння ІВС і авотримача або за його наказом — у володіння третій особі).
Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передчі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невико-11.11111 я ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків Має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання, забезпечення інших вимог та набуття права на неї третьою особою.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на Підставах, встановлених договором або законом.
Гак, зобов'язання припиняється:
• якщо виконання проведено належним чином;
за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо);
при зарахуванні зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги;
за домовленістю сторін;
внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора;
якщо боржник і кредитор — одна особа;
за неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає;
зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою;
зі смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора;
з ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
зміна умов зобов'язання;
сплата неустойки;
відшкодування збитків та моральної шкоди.