14.2. Органи прокуратури в Україні

Прокуратура України становить єдину систему, діяльність якої спрямована на всемірне утверд­ження верховенства закону, зміцнення правопоряд­ку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства, на прокуратуру покладаються такі функції:

1. підтримання державного обвинувачення в суді;

2. представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3. нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4. нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­бистої свободи громадян.

Прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушен­ням, у роботі з удосконалення та роз'яснення законодавства. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України.

Принципами організації і діяльності органів прокуратури є те, що вони:

• становлять єдину централізовану систему, яку очолює Ге­неральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчих чинів прокуратури вищим;

• здійснюють свої повноваження на підставі дотримання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

в захищають у межах своєї компетенції права і свободи гро­мадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, став­лення до релігії, політичних переконань, службового чи майно­вого стану та інших ознак;

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політич­ну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відпо­відності до закону. Жодні виняткові обставини або вказівки служ­бових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського по­рядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структу­ри Міністерства внутрішніх справ України і виконує такі функції:

• адміністративну;

• профілактичну;

• оперативно-розшукову;

• кримінально-процесуальну; в виконавчу;

• охоронну (на договірних засадах).

Міліція складається з таких підрозділів (рис. 14.2):

Підрозділи міліції

Кримінальна міліція

Міліція громадської безпеки

Транспортна міліція

Державна автомобільна інспекція

Міліція охорони

Спеціальна міліція

Рис. 14.2. Структура міліції

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і тери­торіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозво­лу Кабінету Міністрів України можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції.

На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, не передбачених законо­давством України.

Відповідно до статті 10 Закону, міліція відповідно до своїх завдань, зокрема, зобов'язана:

• забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

• виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактич­них заходів, передбачених чинним законодавством;

• приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочи­ни та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;

• здійснювати досудову підготовку матеріалів за протоколь­ною формою, провадити дізнання у межах, визначених криміна­льно-процесуальним законодавством;

• припиняти адміністративні правопорушення і здійснюва­ти провадження у справах по них;

• виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню право­порушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усу­нення;

• брати участь у правовому вихованні населення;

» проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за за­судженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з по­збавленням волі;

• виконувати в межах своєї компетенції кримінальні пока­рання та адміністративні стягнення;

• розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального пока­рання, зникли безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

Працівник міліції на території України, незалежно від поса­ди, яку він займає, місцезнаходження і часу, в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього їх виявлення зобов'язаний вжити заходів для попередження і припинення правопорушень, рятування лю­дей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

• вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи при­мусу;

• перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопору­шень документи, що посвідчують їх особу, а також інші доку­менти, необхідні для з'ясування питання щодо дотримання пра­вил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

• викликати громадян і службових осіб у справах про злочи­ни та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні,в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом підда­вати їх приводу у встановленому законом порядку;

• виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактич­ному впливу на підставі та в порядку, що встановлені законо­давством, виносити їм офіційне застереження про неприпусти­мість протиправної поведінки;

• затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях окремих осіб;

• у випадках, передбачених Кодексом України про адмі­ністративні правопорушення, накладати адміністративні стяг­нення або передавати матеріали про адміністративні правопо­рушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів;

• проводити в порядку провадження дізнання і за доручен­ням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуаль­ного законодавства;

• здійснювати на підставах і в порядку, що встановлені за­коном, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослуховування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;

• вести профілактичний облік правопорушників, криміна­лістичний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію Законом;

• здійснювати інші повноваження, покладені на міліцію відповідно до законодавства України.