14.8. Адвокатура в Україні

Адвокатура України - це добровільне професійне громадське об'єднання, покликане, згідно з Консти­туцією України, сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іно­земних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру", іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об'єднань.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Відповідно до Закону "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка:

• є громадянином України;

• має вищу юридичну освіту;

• має стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років;

• склала кваліфікаційні іспити;

• одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державно­му нотаріаті, органах внутрішніх справ, Служби безпеки, дер­жавного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю інди­відуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з інши­ми адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та ста­тутів адвокатських об'єднань.

Види адвокатської діяльності:

• надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства;

• складання заяв, скарг та інших документів правового ха­рактеру;

в посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть;

• здійснення представництва в суді, інших органах держав- ной влади перед громадянами та юридичними особами;

в надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям;

• здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

• виконання своїх обов'язків відповідно до кримінально-про­цесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. Адвокат може здійснювати й інші види юридичної до­помоги, передбачені законодавством.

При здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

• представляти і захищати права та інтереси громадян і юри­дичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, уста­новах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

• збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення;

• запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян — за їх згодою;

• ознайомлюватися на підприємствах, в установах і органі­заціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється за­коном;

• отримувати письмові висновки фахівців з питань, що по­требують спеціальних знань;

• застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чин­ного законодавства;

• доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові моти­вовані відповіді на ці клопотання і скарги;

• бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

• виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із чис­ла осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визнача­ються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з дотриманням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'я­заний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Пред­метом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, по­рад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань заборо­няється розголошувати відомості, що становлять предмет адво­катської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юри­дичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких супе­речать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнан­ня, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивіль­ний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також, коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте систему правоохоронних органів в Україні.

2. У чому полягають основні функції прокуратури?

3. На яких принципах будується діяльність міліції в Україні?

4. Які обов'язки покладені законом на працівників міліції? Якими правами вони наділені?

5. На яких принципах будується діяльність Служби безпеки України? Які її основні завдання?

6. Охарактеризуйте систему органів податкової служби Укра­їни. Яке їх призначення?

7. Які функції виконують органи юстиції? Якими правами вони наділені?

8. Дайте визначення поняття адвокатури. На яких засадах бу­дується її діяльність?

9. Хто може бути адвокатом?

10. Які види адвокатської діяльності вам відомі?