77. Повітряний транспорт

Правове регулювання

Перевезення визначаються Варшавською угодою, Повітряним Кодексом України 1993р, постановою кабміну „Про порядок повітряного сполучення через державний кордон України” 1995р. та іншими нормативними документами.

Утворення Міжнародної Асоціації повітряного транспорту (ІАТА), яка встановлює тарифи, знижки, розклад руху.

Уніфікація перевізних документів, порядок бронювання, розробка принципів і загальних умов перевезень і відношень авіапідприємств з агентами.

Міжнародні правила – на рейсових пасажирських літаках до перевезень приймаються вантажі, маса одного місці яких не перевищує 200кг, а габарити відповідають розмірам вантажного люку.

Перевезення важковагових і великогабаритних вантажів здійснюється спеціальними вантажними літаками.

78. Характеристика галузі

• в належному стані знаходиться приблизно 35% літаків

• обсяг перевезень скорочений

• парк літаків потребує заміни

• перевезення виконуються на основі договору

• документи на перевезення:

• квиток при перевезенні пасажирів

• багажна квитанція при перевезенні речей пасажира та багажу

• можливе чартерне сполучення на підставі договору – чартера (фрахтування повітряного судна)

79. Склади – це споруди з різноманітним обладнанням, призначені для прийняття, розміщення і зберігання товарів, які надійшли, та підготовки їх до відправлення споживачу.

Конструкція складів:

• закриті

• напівзакриті

• відкриті

80. Функції складів:

1. Тимчасове розміщення і зберігання матеріальних засобів

2. перетворення матеріального потоку (дрібні партії товарів об’єднуються в одне відправлення з метою повного завантаження ТЗ)

3. забезпечення сервісу в системі обслуговування:

• підготовка товару до продажу

• сортування

• перевірка якості

• розвантаження і заповнення контейнерів

• фасування продукції

81. Проблеми Організація і управління складським господарством:

1. обґрунтування необхідності власної складської мережі

2. визначення кількості складів, вибір розмірів

3. визначення розмірів поставок і стратегічних запасів

Визначення кількості складів можна виконати аналогічно до методики визначення кількості терміналів.

82. Системи управління:

• система з постійним розміром замовлення. Передбачає поповнення запасу кожен раз на одну і ту саму фіксовану величину

• система з постійною періодичністю замовлення. Замовлення повторюється через рівні проміжки часу. Розмір замовлення – непостійна величина

Страхові запаси визначаються на основі ймовірних характеристик обсягів постачань і розходування.

83. Тенденції при побудові сучасних комунікаційних мереж:

• створення єдиних інформаційних систем

• застосування супутникового та інших видів зв’язку за наглядом за матеріальним потоком на магістральному транспорті

• оснащення ТЗ бортовими приладами для прийому і передачі інформації про їх стан і дислокацію на шляху матеріального потоку.

84. На автомобільному транспорті:

• сигнальна охорона вантажу і автомобілів

• визначення розташування автомобіля в момент часу при русі по маршруту з передачею даних в диспетчерську

• негайна передача інформації в диспетчерську даної фірми про порушення охоронності вантажу або несправності автомобіля

• постійний зв’язок автомобіля з диспетчерською:

• оптимізація вантажних перевезень

• інформування водіїв про зміни маршруту

• обслуговування нових клієнтів

• попередження про дорожні умови, можливі небезпеки тощо

• досягнення відповідної швидкості проходження документації, зв’язаної з переміщенням товару

Такі системи складаються з мобільної охоронно-навігаційної системи автомобіля і моніторингу вантажопотоку.

На автомобіль встановлюється апаратура (аналогія „чорного ящика”), в якій зберігаються в пам’яті і передаються в диспетчерський центр навігаційні дані про об’єкт, в тому числі відхилення від маршруту, і вся інформація по даному автомобілю (диспетчер отримує інформацію про порушення цілісності вантажу, напад або поломку автомобіля). Досвід Європи – збільшення продуктивності на 10%.

85. Інформаційне обслуговування складського господарства:

• обробка вхідної документації і оформлення замовлень

• управління надходженням і відправленням вантажів

• контроль за товаром на складі

• вибір партій відвантаження і маршрути доставки

• обробка рахунку клієнтів

• обмін інформацією з внутрішніми і зовнішніми абонентами

• статистичний аналіз

86. Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.

Взаємовідносини між страхівниками і страхувальниками визначається договором страхування і положеннями чинного законодавства.

Договір страхування – це письмова угода згідно якої страховик барк на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником.

87. В Україні страхування використовується в двох формах:

- добровільне

- обов’язкове

Франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

88. Добровільне страхування:

• страхування вантажу

• страхування відповідальності перевізників вантажу

• страхування транспортних засобів

• медичне страхування

• страхування майна

• страхування фінансових ризиків

• страхування відповідальності експедитора

89. Обов’язкове страхування:

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

• страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу

• страхування працівників замовника авіаційних робіт та пасажирів, які перевозяться за його заявою без придбання квитків

• страхування відповідальності повітряного перевізника щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу

• страхування авіаційних суден

• страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за кордоном

• страхування відповідальності перевізника перед митними органами (страхування книжок МДП – міжнародних дорожніх перевезень)

90. Виконання зовнішньоторговельних операцій включає в себе страхування вантажу і відображається в договорі купівлі-продажу. В міжнародній практиці в стандарті умови страхування вантажу вносяться зміни і доповнення:

А – „з відповідальністю за всі ризики”

Б – „з відповідальністю за пошкодження вантажу”

В – „з відповідальністю за загибель вантажу і пропажу його безвісті у випадку катастрофи”

91. Основний документ страхування – це страховий поліс. При страхування вантажу в нього включають:

• найменування товару

• вид товару

• дату відправлення

• дату придбання

• умови на яких зроблено страхування

• страхову суму

92. Згідно з Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів відповідальність перевізника може бути застрахована від окремого рейсу до терміну в 1рік.

93. Вибір страхової компанії:

• наявність ліцензії на надання послуг по страхуванню

• надійність

• платоспроможність

• наявність перестраховчої суми

• умови страхування

94. Вартість роботи по транспортуванню виражається в тарифах.

Транспортні тарифи – це ціни, за якими транспорт реалізує свою продукцію.

Ціна складається з двох компонентів:

• собівартість

• нормативний продукт

95. Ефективність роботи залежить від використання вантажного складу замовником перевезень.

Вартість перевезень в чималій мірі визначає кінцеву ціну продукту в пункті споживання.

96. Продукцію транспорту не можна накопичувати, тому виникає необхідність в утворенні резервів пропускної здатності, витрати на що повинні бути враховані у вартості транспортної продукції.

Різноманітність транспортної продукції потребує диференціювання вартості за видами перевезень (вантажів та пасажирів), за швидкістю перевезення, за типом рухомого складу, за відстанню перевезень

97. При розробці тарифів розрахунку собівартості виконують за операціями процесу перевезень: початково-кінцевим і руху. Операції руху пов’язані з витратами по переміщенню вантажів, їх рівень визначається відстанню перевезень. Початково-кінцеві не залежать від дальності і визначаються витратами, які припадають на 1 т вантажу чи одного пасажира.

98. Одержали розповсюдження 2 теорії побудови тарифів:

• на базі ціни вантажу (або цінності перевезення для вантажовласника)

• на базі собівартості перевезень

Види тарифів:

• загальні: розповсюджуються на всі перевезення вантажів на кожному виді транспорту

• виняткові: встановлюються або з пониженням, або з підвищенням проти загальних

• пільгові: тарифи для окремих вантажів певних підприємств

• спеціальні: на специфічні види робіт і операцій, характерні тільки для даного виду транспорту

99. Процес формування тарифної політики транспортного підприємства:

• визначення завдань, які плануються вирішити за допомогою тарифної політики

• визначення і оцінка попиту на послуги

• оцінка конкуренції на відповідному ринку

• аналіз і оцінка витрат на послуги

• визначення цін, тарифів, ринкових пропозицій конкурентів

• вибір способів ціноутворення (собівартість і прибуток)

• встановлення цін і тарифів на послуги з перевіркою сприйняття їх конкурентами, державними органами і клієнтами

100. Тарифи на міжнародні автомобільні перевезення формуються на основі собівартості перевезень за окремими маршрутами. Базова ставка:

• рефрижератор – надбавка 10-25%

• автомобіль з причепом – q=27т і V=103м³ - надбавка 20-35%

• на великі замовлення (≥ 10 рейсів) – знижка до 15%

• знижка клієнту, який замовить перевезення вантажу в прямому і зворотному напрямках – до 20%