Невідмовність одержувача - це процедура підтвердження, у тому числі і юридично, факту прийому й обробки об'єктом чи суб'єктом конкретної інформації.

Автентифікація здійснюється за рахунок застосування систем паролювання, цифрових підписів і кодів автентифікації системи.

Модель погроз

На рис. 1.5.1 представлена спрощена схема моделі взаємної недовіри і взаємного захисту:

Рис.1.5.1

Де D₁, D₂ – джерела інформації;

ЗЗІ – засіб захисту інформації;

ТС (НI) – телекомунікаційна мережа (носій інформації);

КРА – криптоаналітик (зловмисник);

ДК – джерело ключів.

Виділимо 4 суб'єкти:

• джерело ;

• зловмисник (КРАС);

• арбітр;

• джерело .

Вони не довіряють один одному.

Погрози, що може реалізувати джерело D₁.

1) формує повідомлення , а потім відмовляється від факту передачі його в мережу.

2) Джерело стверджує те, що він сформував деяку інформацію і передав у мережу, а насправді він її не формував і не передавав.

3) стверджує, що він сформував і передав інформацію у визначений час, хоча насправді він її сформував і передав іншим часом.

4) формує і передає інформацію , а потім стверджує, що була передана інформація .

Погрози, що може реалізувати джерело :

1) формує деяку інформацію, а потім стверджує, що він її одержав від .

2) одержує інформацію від , а потім модифікує її в , що він одержав інформацію .

3) стверджує, що він одержав інформацію в момент часу , а насправді він одержав інформацію під час .

Погрози, що може реалізувати КРА:

1. Імітація помилкового повідомлення , КРА у момент часу, коли пасивний, він створює помилкову інформацію і передає її .

2. Модифікація вірної інформації у випадку, якщо передає деяку інформацію , КРА модифікує інформацію в і передає її .

3. Нав'язування раніше створеної інформації, тобто в будь-який момент часу передає її ще раз , коли пасивний.

4. Передача хибних команд керування мережними службами, помилкові команди керування ключами, тощо.

Погрози, які може реалізувати арбітр.

Арбітра можна вважати зловмисником і не довіряти йому, від нього потрібно також захищатися.

Задача систем забезпечення цілісності і спостереженості інформації – мінімізувати втрати при спектрі безлічі погроз.

Вступ у теорію автентичності професора Симонсона

У 70-і роки вперше була опублікована теорія оцінок автентичності, тобто теорія Симонсона [15].

Сутність теорії Симонсона:

У теорії Симонсона стверджується, що два користувачі і взаємодіють між собою по відкритій телекомунікаційній системі (ТС) і для обміну між ними виділяється одноразовий ключ автентифікації.

Будемо вважати, що простір повідомлень може бути сформований з повідомлень.

Захист інформації здійснюється в ЗЗІ (рис. 1.5.1).

В ЗЗІ формується криптограма

.

У подальшому - передається по ТС, а потім ЗЗІ відновлює інформацію:

.

Будемо вважати, що джерело криптограм формує - криптограм. Якщо КРА сформує безліч криптограм і він одну з них передав, то він може обманути з імовірністю.

де - імовірність обману.

Якщо , то імовірність нав'язування повідомлення дорівнює 1.

Наша задача зменшити , для цього необхідно збільшити простір криптограм:

або n_m<<n_c

Для створення безумовно стійкої системи , тоді час передачі інформації буде t . Зі сказаного випливає, що ніколи не можна реалізувати криптографічний захист, коли , можна тільки якнайбільше зменшити .