Методи автентифікації

У теорії Симонсона прийнято визначати імовірність обману, використовуючи (1.5.3).

Якщо = , то в системі може бути нав'язане повідомлення випадкового змісту. КРА в моделі рис.14.1 може реалізувати наступні загрози:

• Імітація. P_i- ймовірність імітації.

• Підміна. P_n- ймовірність підміни.

• Передача раніше переданого повідомлення з імовірністю P_рп.

• - ймовірність всіх останніх загроз.

При проектуванні та оцінці автентичності визначити, яка загроза є найбільш небезпечною.

У своїй теорії Симонсон здійснює оцінку по одній найбільш небезпечній загрозі.

.

Він визначив як максимальну загрозу із всієї множини загроз.

Припустимо, що джерело разом з ЗЗІ формують криптограму та відомий апріорний ряд для . При відомому можна знайти ентропію джерела повідомлення криптограм :

КРА, перехоплюючи криптограми, намагається визначити ключ автентифікації, який використовується для забезпечення цілісності та достовірності. Незнання КРА відносно ключа або надмірності, внесеної в криптограму, можна записати як умовну ентропію, що ключ використовується для криптограми :

- вважаємо відомою,

.

Визначимо, яку кількість інформації отримав КРА при переході від до :

.

Сімонсон показав, що для моделі (1.6.5), коли вибирається тільки одна загроза, ймовірність обдурювання може бути обчислена за формулою:

(4)

Знайдемо із (4) :

(5)

Вираз (5) у теорії Сімонсона визначає межу ймовірностей обману в системі.

Розглянемо (5):

1. Криптосистеми, у яких досягається рівність (5), називаються системами з найкращим способом автентичності (повністю автентичні).

2. Для зменшення ймовірності обману необхідно збільшувати , тобто кількість інформації, що міститься в криптограмі про ключ автентифікації.

3. Для забезпечення цілісності та достовірності необхідно вводити додатковий ключ автентифікації . Таким чином у нашій системі з'явиться 2 ключі – ключ шифрування та ключ автентифікації .

(6)

де - довжина імітовставки.

Розглянемо (4) та (6). Нехай довжина повідомлення буде бітів. Довжина контрольної суми . Тоді довжина криптограми:

Тоді для двоїчного алфавіту

Підставимо (1.5.12) у (1.5.3):

(7)

(7) співпадає з (5)

Основні погрози порушення автентичності

• Відмова від факту передачі повідомлення.

• Передача повідомлення в інший час.

• Формування та передача хибного (модифікованого)повідомлення.

• Нав'язування раніше створеної інформації.

Досконалі системи автентифікації, для яких виконана умова (5)

Лекція 3

Тема 3. Методи та засоби технічного захисту інформації в банківських інформаційних технологіях. Політика інформаційної безпеки.. Основні стандарти та протоколи

1. Технічний захист інформації.

2. Моделі загроз у комп’ютерних системах та мережах.

3. Захист інформації на мережевому рівні.

4. Захист інформації на сеансовому рівні.

Література: [2] с.113-151, с.385-404

Технічний захист інформації-діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфеденційності, цілісності та доступності інформації.

Класи завдань, що виконується – це захист інформації від несанкціонованого доступу, захист інформації від витоку по каналам зв’язку.

НСД – доступ інформації, що порушує встановлену в інформаційній системі політику розмежування доступу.

ТЕХНІЧНІ КАНАЛИ ВИТОКУ ІНФОРМАЦІЇ – канали сторонніх електромагнітних випромінювань.

Захист від НСД здійснюється за допомогою:

• Прикладного й системного програмного забезпечення.

• Апаратної частини серверів.

• Каналів зв'язку.

Захист інформації на рівні програмного забезпечення включає в себе:

• Введення апаратних ключів;

• Застосування системи сигналізації;

• Використання системи блокування пристроїв і інтерфейсів вводу-виводу.

Крім того застосовують засоби мережевого захисту інформації, а саме:

Міжмережеві екрани (блокують атаки з зовнішнього середовища);

• Системи виявлення вторгнень (використовуючи спец. механізми запобігають шкідливим діям);

• Засоби створення віртуальних приватних мереж(організація захишених каналів передачи даних шляхом дінамічного шифрування).

Мережевий екран – система, яка дозволяє розмежувати загальну мережу на дві частини та реалізувати набор правил, що визначають умови проходження пакетів з даними через кордон із однієї частини мережі до іншої.

Фільтруючий маршрутізатор за допомогою ІР – адреса відправника (адреса системи, яка вислала пакет) та ІР – адреса отримувача (адреса системи, що прийняла пакет) затримує обо пропускає пакети до системи.

Шлюз сеансового рівня – це набор протоколів управління передачі повідомлень в мережі Інтернет. Даний шлюз, як правило працює за наступною схемою:

Приймає запитання авторизованого користувача далі перевіряє можливість сеансу, після чого встановлює з'єднання з місцем призначення.

Шлюз рівня додатків спочатку фільтрує усі повідомлення далі знаходить мережевий сеанс затримує його викликає уповноважений додаток для виконання послуги.

Захищеною віртуальною корпоративною мережею VPN називають об'єднання локальних мереж і окремих комп'ютерів через відкрите зовнішнє середовище передачі інформації в єдину віртуальну корпоративну мережу, що забезпечує безпеку циркулюючої в ній інформації.

Захист інформації в процесі передачі її по відкритих каналах зв'язку заснований на наступних основних функціях (послугах):

• автентифікація взаємодіючих сторін;

• криптографічне закриття (шифрування) переданих даних;

• перевірка справжності та цілісності доставленої інформації.

Захист інформації в процесі її передачі по відкритих каналах заснований на побудові захищених віртуальних каналів зв'язку, що називаються тунелями VPN в рамках мережі Internet.

Тунель VPN являє собою з'єднання, проведене через відкриту мережу, по якому передаються криптографічно захищені пакети повідомлень віртуальної мережі

Протокол – це розподілений алгоритм сумісного розв'язку об'єктами та суб'єктами деякої задачі, кожен з яких розв'язує задачу з використанням деяких алгоритмів, при цьому використовують синхронізацію дій та однакову специфікацію даних. Криптографічні протоколи застосовують криптографічні перетворення для виконання будь-якої задачі.

Захист інформації від її витоку технічними каналами зв'язку здійснюють за допомогою наступних заходів:

• використання екранованого кабелю;

• установка на лініях зв'язку високочастотних фільтрів;

• побудова екранованих приміщень;

• установкою активних систем зашумлення.

Лекція 4

Тема: Ідентифікація та автентифікація. Технології захисту інформації в системах “Клієнт-Банк”. Комплексні системи захисту інформації у внутрішньо платіжних системах банків.

1 Комплексні системи захисту банківських інформаційних технологій та їх застосування

2 Мета і призначення комплексної системи захисту банківських інформаційних технологій (КСЗ БІТ)

3 Загальна характеристика ВПС КБ і умови її функціонування

4 Вимоги до функцій (послуг) забезпечення безпеки.

Література: [1] с. 267-292; : [4] с.81-95; : [7] с. 9-11

Мета розробки, створення і використання КСЗ БІТ внутрішньобанківської платіжної системи КСЗ БІТ полягає в зниженні збитку Банку і користувачам (клієнтам) банку в процесі здійснення електронних платежів за рахунок або ліквідації істотного обмеження нефінансових ризиків шляхом комплексного використання організаційних (адміністративних) заходів, правових, морально-етичних норм, фізичних і технічних (апаратних і програмних) способів і засобів захисту інформації.

Комплексна система захисту інформації внутрішньобанківської платіжної системи КСЗ БІТ призначена для забезпечення безпеки критичної інформації й інформаційних ресурсів у процесі функціонування внутрішньобанківської платіжної системи КСЗ БІТ.

Мета функціонування КСЗ внутрішньобанківської платіжної системи полягає у підтримці потрібного рівня значень параметрів стану «інформаційної безпеки ВПС» відповідно до політики безпеки інформації, яка визначається Правлінням АКБ та користувачами (клієнтами) ВПС.

Порядок захисту інформації у ВПС КСЗ БІТ регламентується такими нормативно-правовими документами .