- •1. Міжнародна торгівля товарами як складова частина міжнародної економіки. Види та форми міжнародної торгівлі товарами;
- •2.Міжнародна торгівля послугами як різновид міжнародних економічних відносин. Склад міжнародної торгівлі послугами
- •3.Роль та значення міжнародної торгівлі в економічному розвитку країни;
- •4.Передумови та цілі участі країн в міжнародній торгівлі;
- •6. Особливості розвитку міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
- •8.Особливості сучасного міжнародної торгівлі промисловою продукцією.
- •9.Головні чинники розвитку міжнародної торгівлі;
- •10.Класифікація міжнародної торгівлі за географічно - регіональною груповою та галузевою ознакою.
- •14. Роль та місце України в міжнародній торгівлі;
- •12.Характеристика стану загального розвитку міжнародної торгівлі промислово-розвинутих країн;
- •16.Товарна структура зовнішньої торгівлі України;
- •17.Регіональна структура зовнішньої торгівлі України;
- •18.Характеристика участі регіонів України в зовнішній торгівлі;
- •19.Зовнішня торгівля України послугами;
- •2 0.Головні показники , що характеризують участь країни в міжнародній торгівлі;
- •21.Сутність розвитку міжнародної торгівлі в теоріях меркантилістів;
- •22.Моделі розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльних переваг країн у виробництві а. Сміта та б. Рикардо ;
- •23.Модель міжгалузевого розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльної забезпеченості країн факторами виробництва Хекшера-Оліна;
- •24.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на економіку країн за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі «про вирівнювання цін в міжнародній торгівлі на фактори виробництва» ;
- •25.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на галузеву структуру за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі т. Рибинського.
- •26.Розвиток міжнародної торгівлі в моделях «специфічних факторів виробництва» п. Самуэльсона ;
- •27.Вплив наукового прогресу на міжнародну торгівлю в моделі «технічного прогресу» д. Хікса.
- •28.Тестування та обмеженість застосування моделей розвитку міжнародної торгівлі на основі ресурсної забезпеченості країн. Парадокс Леонтьєва та його пояснення.
- •29.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі існування «переважаючого» та «перехресного» попиту.
- •30.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі ефекту від масштабу виробництва
30.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі ефекту від масштабу виробництва
Внутргалуз торг. - це експорт та імпорт товарів, що належать до однієї й тієї самої товарної групи. Внутрішньогалузевий обмін не відображає наявності конкурентних переваг. Його розвиток стимулюється за допомогою економії від масштабу та виробництва дифере нційованої продукції. Торгівля розвивається в умовах однакової чи подібної забезпеченості факторами виробництва та веде до зростання доходів на усі фактори виробництва. Вона здійснюється, як правило, між розвинутими країнами чи країнами приблизно однакового розміру. На внутрішньогалузеву торгівлю припадає значна частина світових торговельних потоків. її обсяг між країнами визначають за допомогою індексу внутрішньогалузевої торгівлі (Т):Т=1-((|Х-ІМ|)/Х+ІМ).
Х – експорт окремої галузі та товарної групи, ІМ – імпорт…
Прямі дужки показують у цьому виразі абсолютну величину. Значення Т змінюється від 0 до 1. Якщо Т=0, то в цьому випадку країна або тільки експортує, або тільки імпортує товар (внутрішньогалузева торгівля відсутня). Якщо Т=1, то обсяги експорту та імпорту збігаються і внутрішньогалузева торгівля здійснюється у максимальному обсязі. Отже, чим індекс Т ближчий до 1, тим більші обсяги внутрішньогалузевої торгівлі.
Однак використовувати індекс Т для визначення частини внутрішньогалузевої торгівлі складно, оскільки на його значення впливає, як визначається галузь або товарна група. Чим більший масштаб галузі, тим вище значення Т і тим більша ймовірність того, що країна експортуватиме одні варіанти диференційованого товару, а імпортуватиме інші. Використання індексу Т має велике значення при визначенні відмінностей у внутрішньогалузевій торгівлі окремих галузей, а також для пояснення змін у внутрішньогалузевому обміні в межах однієї галузі.
Зв'язок між внутрішньогалузевою та міжгалузевою торгівлею демонструє такий приклад [71, с. 150]. Існує дві країни А та В. Країна А, маючи надлишок трудових ресурсів, виробляє трудомісткий продукт І. Країна В, маючи відносний надлишок капіталу, виробляє продукт II. Товари І та II однорідні і тому, відповідно до теорії Хекшера - Оліна, країна А експортує товар І та імпорту товар П, а країна В експортує товар II та імпортує товар І. Цей приклад ілюструє міжгалузеву торгівлю, яка ґрунтується на відносних перевагах. Якщо товари І та II не однорідні і мають декілька різновидів (є диференційованими продуктами), то країна А продовжуватиме експортувати товар І (у межах міжгалузевої торгівлі, що ґрунтується на порівняльних перевагах), але одночасно імпортуватиме із країни В деякі варіанти товару І внаслідок диференціації товару І між двома країнами. Аналогічно країна В експортуватиме товар П, але й імпортуватиме деякі його різновиди з країни А. Це відбувається в межах внутрішньогалузевої торгівлі, яка грунтується на економії від масштабу.
Таким чином, міжгалузева торгівля здійснюється тільки однорідними товарами, а при диференціації продукції виникає як міжгалузева, так і внутрішньогалузева торгівля. Чим більше країни подібні в забезпеченості ресурсами, технологіями, тим більшу частку між ними займає внутрішньогалузева торгівля.