- •1. Міжнародна торгівля товарами як складова частина міжнародної економіки. Види та форми міжнародної торгівлі товарами;
- •2.Міжнародна торгівля послугами як різновид міжнародних економічних відносин. Склад міжнародної торгівлі послугами
- •3.Роль та значення міжнародної торгівлі в економічному розвитку країни;
- •4.Передумови та цілі участі країн в міжнародній торгівлі;
- •6. Особливості розвитку міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
- •8.Особливості сучасного міжнародної торгівлі промисловою продукцією.
- •9.Головні чинники розвитку міжнародної торгівлі;
- •10.Класифікація міжнародної торгівлі за географічно - регіональною груповою та галузевою ознакою.
- •14. Роль та місце України в міжнародній торгівлі;
- •12.Характеристика стану загального розвитку міжнародної торгівлі промислово-розвинутих країн;
- •16.Товарна структура зовнішньої торгівлі України;
- •17.Регіональна структура зовнішньої торгівлі України;
- •18.Характеристика участі регіонів України в зовнішній торгівлі;
- •19.Зовнішня торгівля України послугами;
- •2 0.Головні показники , що характеризують участь країни в міжнародній торгівлі;
- •21.Сутність розвитку міжнародної торгівлі в теоріях меркантилістів;
- •22.Моделі розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльних переваг країн у виробництві а. Сміта та б. Рикардо ;
- •23.Модель міжгалузевого розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльної забезпеченості країн факторами виробництва Хекшера-Оліна;
- •24.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на економіку країн за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі «про вирівнювання цін в міжнародній торгівлі на фактори виробництва» ;
- •25.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на галузеву структуру за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі т. Рибинського.
- •26.Розвиток міжнародної торгівлі в моделях «специфічних факторів виробництва» п. Самуэльсона ;
- •27.Вплив наукового прогресу на міжнародну торгівлю в моделі «технічного прогресу» д. Хікса.
- •28.Тестування та обмеженість застосування моделей розвитку міжнародної торгівлі на основі ресурсної забезпеченості країн. Парадокс Леонтьєва та його пояснення.
- •29.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі існування «переважаючого» та «перехресного» попиту.
- •30.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі ефекту від масштабу виробництва
12.Характеристика стану загального розвитку міжнародної торгівлі промислово-розвинутих країн;
Розвиток індустріальних країн нерозривно пов'язане із зовнішньою сферою: капітал може розвиватися, тільки постійно розширюючи масштаби свого впливу.
Темпи зростання зовнішньої торгівлі розвинених країн у 80-90-і роки кілька поступалися середньосвітових, складаючи в середньому 5,0, і 6,5% на рік. Найбільш високі темпи росту експорту були у малих країн. Серед провідних країн виділялися США. Різка нерівномірність розвитку зовнішньої торгівлі сприяла збереженню значних відмінностей у рівнях зовнішньої торгівлі між країнами. Розрив в торгівлі на душу населення вища, ніж у ВВП: найбільший між Бельгією та Грецією - 19:1.
Зрушення у виробничій базі і структурі попиту на світових ринках викликали значні зміни у структурі експорту та імпорту. Розширення сфери послуг в економіці цієї підсистеми зумовило збільшення третинної сфери у зовнішньоекономічних відносинах. Її частка піднялася до 21% усього експорту (1982 р. - 17,7%). Більш швидкими темпами зростав експорт підприємницьких послуг, а серед останніх - телекомунікаційних послуг і програмного забезпечення. На частку розвинених країн припадає майже 90% цього виду експорту. Серед найбільших експортерів підприємницьких послуг США, Британія, Франція та Нідерланди виступають як чисті експортери, Німеччина, Італія і Японія - як чисті імпортери.
Основу зовнішньої торгівлі становить товарний обмін, де провідні позиції займають оброблені вироби. Розширення вивозу продукції обробної промисловості залежить від наділеного капіталом, технологією і кваліфікованою робочою силою, в яких індустріальні країни володіють конкурентними перевагами. Тому в цілому розвинені країни у 80-90-і роки зміцнили свої позиції
в експорті обробленої продукції. Позиції розвинених країн декілька ослабли на ринках
продукції з усталеною технологією - суден, верстатів, чорних металів, текстилю. У
більшості країн збільшилася частка високотехнологічної продукції: у 1998 р. її
частка становила 33% обсягу експорту обробної промисловості розвинених країн. Частка низькотехнологічної продукції скоротився у всіх країн.
Особливе місце серед промислових товарів займають вироби електроніки та інформаційної технології, до яких відносяться устаткування для автоматичного оброблення даних, деталі та приладдя, обладнання електрозв'язку та деталі, напівпровідникові прилади та електронні мікросхеми. Темпи зростання цих товарів були значними і перевищували аналогічні показники по інших основних груп експортних товарів. Їх частка в промисловому експорті різко зросла. Промислові країни в експорті цієї групи товарів зберігають лідируючі позиції. У 1997 р. на їхню частку припадало 85% постачань конторського обладнання й інформаційної технології (1980 р. - 88,5%). Основними експортерами залишаються США і Японія.
14. Роль та місце України в міжнародній торгівлі;
Україна поступово вибуває з обойми світової торгівлі. Згідно з останнім рейтингом залученості країн в міжнародну торгівлю Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), Україна зайняла 86-е місце з 132 країн, опустившись на 5 позицій. Цей рейтинг ВЕФ публікує раз на два роки, починаючи з 2008-го.
Зовнішня торгівля будь-якої держави виступає як невід'ємна складова частина національної економіки; джерело одержання іноземної валюти; фактор інтеграції країни в систему світового господарства. Україна має великий експортний потенціал. Маючи площу 0,4% загальної світової суші і чисельність населення на рівні 0,8% загальносвітової кількості, Україна робить 5% світової мінеральної сировини і продуктів його переробки. Розвідані запаси корисних копалин оцінюються в 7 трлн.дол. Частка України у світовому виробництві марганцевої руди складає 32%, у виробництві чавуна – 52 млн.т., стали – 54 млн.т., готового прокату – 41,5 млн.т. Це п'яте місце у світі. У той же час тут знаходиться 25% світових чорноземів. Україна повною мірою забезпечена висококваліфікованими кадрами. До того ж Україна має вигідне географічне положення. Варто врахувати, що в момент розпаду СРСР Україна була віднесена експертами Дойче-Банка до найбільше економічно розвитих його республік з найкращими інтеграційними показниками.
Поки ж на сьогоднішній день частка України у світовій торгівлі в десятки разів нижче, ніж у промисловому виробництві, хоча свої зовнішньоторговельні операції Україна здійснює більш ніж з 180 країнами світу.
У торговій політиці України з іншими країнами світу усе ще просліджується різного роду обмеження: ліцензії, квоти, податки й ін. міри, хоча перевага віддається політиці вільної торгівлі.
Україна – країна із соціально-орієнтованою ринковою економікою;
Досягнуто повноправне членство у всесвітній торговій організації;
Економічне законодавство України в основних позиціях погоджено з загальноприйнятими європейськими нормами;
Підготовлено всі основні позиції по надходженню України в ЄС;
Розвиваються торгові і коопераційні зв'язки в рамках системи вільної торгівлі з країнами СНД і Балтії, а також країнами чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС);
Активізується економічна присутність України в країнах, пов'язаним із транскавказьким транспортним коридором;
У вільних економічних зонах України здійснюється кілька великомасштабних інвестиційних проектів;
Зовнішня торгівля регулюється переважно законодавчими мірами;
У структурі експорту істотна частка приходиться на продукцію високого ступеня обробки, технології, засновані на сучасних досягненнях науки;
У структурі експортованої продукції чорної металургії переважають високоякісні сталі і профільні вироби;
Диверсифіковано джерела надходження енергоносіїв і стратегічних видів сировини;
Обсяг експорту приходиться на країни далекого зарубіжжя;
Великі українські експортери мають власні представництва в різних регіонах світу.
У третє тисячоліття Україна входить з великим, хоча і неповно працюючим у даний час економічним потенціалом. Проблеми його задіяти в більшій мірі є проблемами керівничими. 15.Стан та динаміка загального розвитку зовнішньої торгівлі України;
Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні. У своєму розвитку Україна орієнтується на провідні держави світу, в яких можна запозичити досвід побудови політичної, економічної і гуманітарної системи суспільства.
Вивчення зовнішньої торгівлі України базується на дослідженні її стану та динаміки за показниками об’єму зовнішньоторговельного обороту, експорту, імпорту, товарній та географічній структурі експорту та імпорту.
Так, можна сказати, що до 2006 р. включно імпорт товарів переважав експорт, так як торговельне сальдо від’ємне. Лише в 2007 р. ситуація змінилася, і стало більше експортуватися товарів з України.
2008 – криза.
2010 Е 549365 млн грн.
І -580944
Сальдо-31579 -2.9% (%ВВП)
2011 Е 707953 млн грн.
І -779028
Сальдо-71075 -5.4%
Що стосується географічної структури експорту та імпорту товарів та послуг України, то найголовнішими експортерами є Росія, Італія, Польща, Німеччина, Угорщина. Щодо імпорту товарами, то найбільше продукції ввозиться із Росії, Німеччини, Китаю. Менш за все в Україну постачаються товари із США, Великобританії, Білорусі та інші.
Крім того, головними експортерами України послуг є Росія, Угорщина, Німеччина, Швейцарія, США, Австрія. Менш за все послуги експортується в Білорусь, Вірменію, Грецію, Францію, Канаду та Італію. Що стосується імпорту послуг, то більшу частину постачають Росія, США, Канада, Німеччина. Менш за все імпортується в Україну із Греції, Італії, Китію та ін.
До того ж, в 2007р. Україна більше експортувала такі товари, як продукти харчової та хімічної промисловостей, пластмаси та каучук, чорні метали та машинне обладнання, а також продукти рослинного походження. Менша частина експортованих товарів припадає на: газ природний, кам’яне вугілля, електроенергію та шкіряні продукти.
Зовнішня торгівля послугами в 2007 р. мала наступні статті експорту: залізничний і трубопровідний транспорт, а також послуги зв’язку, операційний лізинг, повітряний і морський транспорт. Значно менше вивозяться пасажирський транспорт, роялті та ліцензії, послуги НДДКР та інші. Щодо імпорту, то головними статтями є залізничний та повітряний транспорт, фінансові послуги та послуги НДДКР. Менше імпортується в Україну трубопровідний, вантажний та пасажирський транспорт, операційний лізинг та послуги зв’язку.
Таким чином, тенденції розвитку зовнішньої торгівлі значно впливають на економіку України в цілому. Вже за 6 років Україна не тільки пережила кризові ситуації, а й завдяки експортно-імпортним операціям та співробітництвом з багатьма країнами світу досягла певного успіху в своєму розвитку.
Внешнеторговый баланс Украины с 2005 по 2011 годы (в млн. грн.)
