- •1. Міжнародна торгівля товарами як складова частина міжнародної економіки. Види та форми міжнародної торгівлі товарами;
- •2.Міжнародна торгівля послугами як різновид міжнародних економічних відносин. Склад міжнародної торгівлі послугами
- •3.Роль та значення міжнародної торгівлі в економічному розвитку країни;
- •4.Передумови та цілі участі країн в міжнародній торгівлі;
- •6. Особливості розвитку міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
- •8.Особливості сучасного міжнародної торгівлі промисловою продукцією.
- •9.Головні чинники розвитку міжнародної торгівлі;
- •10.Класифікація міжнародної торгівлі за географічно - регіональною груповою та галузевою ознакою.
- •14. Роль та місце України в міжнародній торгівлі;
- •12.Характеристика стану загального розвитку міжнародної торгівлі промислово-розвинутих країн;
- •16.Товарна структура зовнішньої торгівлі України;
- •17.Регіональна структура зовнішньої торгівлі України;
- •18.Характеристика участі регіонів України в зовнішній торгівлі;
- •19.Зовнішня торгівля України послугами;
- •2 0.Головні показники , що характеризують участь країни в міжнародній торгівлі;
- •21.Сутність розвитку міжнародної торгівлі в теоріях меркантилістів;
- •22.Моделі розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльних переваг країн у виробництві а. Сміта та б. Рикардо ;
- •23.Модель міжгалузевого розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльної забезпеченості країн факторами виробництва Хекшера-Оліна;
- •24.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на економіку країн за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі «про вирівнювання цін в міжнародній торгівлі на фактори виробництва» ;
- •25.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на галузеву структуру за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі т. Рибинського.
- •26.Розвиток міжнародної торгівлі в моделях «специфічних факторів виробництва» п. Самуэльсона ;
- •27.Вплив наукового прогресу на міжнародну торгівлю в моделі «технічного прогресу» д. Хікса.
- •28.Тестування та обмеженість застосування моделей розвитку міжнародної торгівлі на основі ресурсної забезпеченості країн. Парадокс Леонтьєва та його пояснення.
- •29.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі існування «переважаючого» та «перехресного» попиту.
- •30.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі ефекту від масштабу виробництва
18.Характеристика участі регіонів України в зовнішній торгівлі;
Експорт. Найперші місця за даним показником займають : Донецька, Луганська, Запорізька. Одеська області. Це пов’язано, в першу чергу з тим, що дані області мають потужну промислову, інвестиційну базу, тому показники експорту товарів і послуг найбільші серед усіх прикордонних регіонів. Найменші показники зовнішньоекономічної діяльності у м.Савастополь, Чернігівській, Чернівецькій області. Це найменш розвинуті області, тому в основному товари та послуги, що виробляються даних регіонах, спрямовані на власні потреби прикордонних регіонів.
Проаналізувавши абсолютні показника експорту товарів і послуг ми співставили їх з середнім показником для прикордонних регіонів, який складає 2188,4 дол. США (2008р.) та виявили, що найбільше перевищення даного показника, на 30-35 %, у Донецькій, Запорізькій, Луганській області. А в таких областях, як м. Севастополь, Чернівецька, Вінницька, Чернігівська області навіть не складає 10 % від середнього показника. Це пов’язано з рівнем промислового розвитку даних регіонів (рис.2.3)
Нами було проаналізовано показники експорту товарів і послуг на душу населення по всім регіонам України та виявили, що найбільші показники характерні для Луганської, Запорізької, Донецької області. Найменші для Чернівецької області, де даний показник становить лише 188,3 дол. США. Звичайно, при розрахунках важливу роль мала чисельність населення, адже навіть якщо регіон промислово потужний , але в ньому значна кількість населення, то показник експорту товарів і послуг на душу населення стрімко зменшується, що спостерігається у таких областях, як Харківська, Київська, Львівська (рис.2.3).
Проаналізувавши товарні групи поточного стану українського експорту було виявлено, що провідні позиції належать продукції металургії, хімічної промисловості та сільського господарства, що свідчить про сировинну спрямованість і недостатній технологічний розвиток української економіки. При цьому продукція наукомістких виробництв посідає останні місця в товарних групах. Найбільш перспективними товарними групами в контексті розвитку світового господарства для аналізованого періоду виступають машини, механізми, обладнання та сільгосппродукція.
Найбільше імпортних надходжень отримали: Одеська, Донецька, Луганська, Запорізька, Київська, Харківська області. По-перше, це пов’язано з великим темпами та обсягами виробництва, які характерні для даних областей. Найменше імпортують такі регіони, як Чернігівська, Херсонська, Чернівецька області та м. Севастополь.
Середній показник імпорту товарів і послуг в прикордонних регіонах України у 2008 р. становив 1900,4 млн. дол. США. Найбільше перевищення даного показника характерне для Одеської області (6319,5 млн. дол. США), найменше у співвідношенні з середнім у м. Севастополь (88 млн. дол. США). Однакові значення з середнім показником імпорту товарів і послуг характерні для таких регіонів : Луганська, Київська, Харківська, Львівська області (рис 2.6).
Імпорт товарів і послуг на душу населення (рис 2.6) найбільший у таких регіонах: Луганська, Київська, Запорізька, Одеська. Найменший у Чернівецькій (220,9 дол. США), м. Севастополь (231,5 дол. США), АР Крим (240,1 дол. США).