Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛ Экономические основы реструктуризации .doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
482 Кб
Скачать
☆

4 Ризики, що пов'язані з реструктуризацією

Завжди існує ризик отримання негативного результату, особливо під час реалізації проекту реструктуризації. Найбільш розповсюдженими ризиками є наступні:

Ризик 1. Відсутність чітко поставленої мети при проведенні різноманітних заходів під час реструктуризації.

До невдач при проведенні реструктуризації може привести небажання або неспроможність керівників чи власників підприємства чітко визначити цілі здійснюваних перетворень, довести необхідність цих змін до всіх співробітників, а потім постійно контролювати процес розробки і впровадження наміченого. [30]

Ризик 2. Ризик неправильного вибору методу реструктуризації.

Вибір методів реструктуризації визначається залежно від стратегії, цілей і стану компанії. Якщо компанія прийняла рішення про проведення оперативної реструктуризації, то нею можуть бути використані наступні методи. По-перше, методи реструктуризації майнового комплексу, такі як здача в оренду, консервація, ліквідація, списання активів, їх реалізація. По-друге, методи реструктуризації кредиторської заборгованості, зокрема, визнання заборгованості недійсною, відстрочення або розстрочка боргу з подальшим погашенням, погашення заборгованості з мінімальними витратами, викуп прав вимог до кредитора з подальшим пред'явленням вимог і багато інших. По-третє, організація може використовувати методи реструктуризації дебіторської заборгованості, серед них погашення заборгованості з одержанням максимального економічного ефекту, визнання заборгованості недійсної, а також різні форми звільнення або скорочення чисельності співробітників.

Втім, якщо компанія вже досягла високого рівня операційної ефективності, вона починає використовувати інструментарій стратегічної реструктуризації, зокрема удосконалює структуру бізнес-портфеля компанії, створює управлінський і фінансовий потенціал для нового зростання. Цього можна досягти або за рахунок видалення з бізнес-портфеля тих напрямів, які не є ключовими для майбутнього компанії, або за рахунок зміцнення стратегічно важливих для компанії напрямів шляхом набуття нового вигляду бізнесу. Згодом це допоможе їй завоювати довіру інвестиційного співтовариства і позитивно позначиться на результатах її фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, від правильного вибору методу реструктуризації залежить доля компанії і її успіх у подальшій діяльності.

Ризик 3. Ризик передчасної оцінки результатів реструктуризації.

На практиці визначити, де починаються реальні результати структурних змін дуже складно. Часто негативні короткострокові наслідки реструктуризації менеджмент компанії приймає за її підсумки. В цьому випадку вся програма може бути згорнута, а стратегічні цілі так і не досягнуті. Для мінімізації цього ризику необхідне грамотне складання Програми реструктуризації з докладним описом всіх короткострокових результатів і цільових показників, а також з чітким визначенням довгострокових цілей.

Ризик 4. Ризик недостатньої кваліфікації представників органів управління компанії.

Цей ризик можна мінімізувати двома способами. Або шляхом звільнення менеджменту компанії і залучення нової команди управлінців. Або, другий варіант, за рахунок проведення спеціалізованих семінарів і тренінгів для роз'яснення керівництву цілей і основних напрямів реструктуризації. У будь-якому випадку, щоб виявити і управляти цим ризиком необхідне залучення професійних фахівців з боку.

Ризик 5. Ризик неправильної оцінки необхідних для реструктуризації ресурсів.

Традиційно компанії недооцінюють складність реструктуризації. Тому для її реалізації даються обмежені тимчасові терміни, виявляється задіяне незначне число фахівців, виділяється мізерне фінансування.

Ризик 6. Ризик низької мотивації осіб, що беруть участь в процесі реструктуризації.

Цей ризик припускає не тільки різний ступінь зацікавленості співробітників компанії в структурних змінах. Він включає і конфлікт інтересів, який може виникнути між менеджментом і власниками компанії в ході реструктуризації і негативно вплинути на їх мотивацію протягом проекту. Для управління цим ризиком необхідно, щоб програма реструктуризації виходила "зверху вниз", а не "від низу до верху". При цьому украй важлива виняткова енергія власників компанії. Їх прагнення до досягнення мети реструктуризації повинне передаватися як команді топ-менеджерів, так і управлінцям середньої ланки, виконавцям нижчого рівня.

Ризик 7. Ризик появи негативних соціальних наслідків.

Виникнення негативних соціальних наслідків в ході проведення реструктуризації - нормальна практика, яка діє в країнах з ринковою економікою. Вона виявляється в масових скороченнях персоналу з виробництв, що діють, в звільненнях на ліквідовуваних компаніях, в закритті компаній соціальної сфери.

У вітчизняній практиці скорочення персоналу і виведення з компанії активів соціальної сфери особливо були поширені в середині 90-х років минулого століття. Зараз компанії під впливом державної політики по іншому стали відноситися до проблематики корпоративної соціальної відповідальності, в рамках якої вони, навпаки, декларують створення нових робочих місць. [31]