108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.

Основною метою концепції "Ширша Європа" є співпраця із країнами-партнерами заради сприяння процесу політ та ек реформ, підтримки тіснішої ек інтеграції, сталого розвитку та забезпечення пол підтримки і допомоги. В "Ширшій Європі" Україна є однією з пріоритетних країн, якій пропонується новий курс на співробітництво, включаючи перспективу тіснішої інтеграції у єдиний ринок ЄС, преференційних торг відносин, подальшого співробітництва у сфері культури та взаєморозуміння, інтеграції у транспортну, енергетичну та телекомунікаційну мережі та європейський дослідницький простір. Нові рамки співробітництва забезпечують нові інструменти для їх втілення, включаючи участь у європейських програмах і діях, нові джерела фінансування, Програму Дій для України та щорічні огляди. Нові підходи до співробітництва, запропоновані "Ширшою Європою", включають перспективу майбутньої поступової інтеграції у внутрішній ринок ЄС кількістю у 450 мільйонів споживачів. Послання "Ширша Європа" також включає 4 Програми "Сусідства": 1.Україна - Бєларусь - Польща; 2. Румунія - Україна; 3.Угорщина - Словаччина - Україна; 4. Програма "Кадсес". В рамках зазначених програм Україна отримає додаткове фінансування у 20 млн. євро. В програмах запропоновано нові рішення для поточних проблем на зах кордоні України. Ці програми мають забезпечити ефективний інструмент прикордонного співробітництва з метою використання можливостей та подолання наслідків розширення, підтримуючи співробітництво, добросусідство та безпеку в прикордонних регіонах. В посланні "Ширша Європа" визначено чотири ключових цілі для майбутнього прикордонного співробітництва: - забезпечення економічного і соціального розвитку в прикордонних областях; - спільна праця задля подолання загальних проблем в таких галузях, як навколишнє середовище, громадське здоров'я та боротьба з організованою злочинністю; - забезпечення ефективності та безпеки кордонів; - сприяння місцевим заходам та заходам на основі міжособистих зв'язків.

109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію Укр. З єс

Укладання Угоди про асоціацію та поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (УА) проходить у три стадії: переговори; підписання; ратифікація. 19 грудня 2011 р. Україна та ЄС оголосили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію, однак, фактично сторони знаходяться на завершенні першої стадії підготовки цього документу. Де-юре УА існуватиме лише після здійснення факту підписання цього документу. Парафування Угоди також ще не завершилося. Таким чином, весь процес навколо Угоди сьогодні охоплений поняттям «переговори щодо укладання Угоди». 30 березня 2012 р. відбулося часткове парафування тексту Угоди - було парафовано майже всю Угоду включно з першими статтями розділу про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Сьогодні триває процес технічного опрацювання експертами частини Угоди, що включає статті щодо ЗВТ. Згідно попередніх прогнозів це опрацювання має завершитись у вересні 2012 року. Наступним етапом буде завершення парафування тексту Угоди та її переклад на 22 офіційні мови ЄС та українську, що також за різними оцінками потребуватиме декількох місяців роботи (до 6 місяців). Тому очевидно, що підписання УА може відбутися не раніше 2013 року. Таким чином, в процесі укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС виникла технічна перерва яку варто використати для вирішення поточних актуальних завдань. Угода про асоціацію між Україною та ЄС - це великий економічний та політичний проект, який було розпочато у 2007 році і який сьогодні може стати одним з інструментів модернізації Української держави. Враховуючи особливість цієї Угоди з точки зору політичної асоціації та інтеграції європейського та українського ринків, її підписання має важливе політичне значення, оскільки воно означатиме свідомий вибір української влади на користь розвитку України в рамках європейської цивілізаційної моделі. Сьогодні є всі підстави вважати, що ЄС поставив прийняття рішення щодо підписання УА в залежність від здіснення певних внутрішньополітичних кроків в Україні. Так, міністр закордонних справ Данії Віллі Сьовндал, який головував на засіданні Ради зі співробітництва між Україною та ЄС 15 травня 2012 р., серед вимог, які ЄС публічно висуває офіційному Києву, назвав: 1) ліквідацію вибіркового правосуддя (проблема стосується засудження декількох впливових в минулому політичних лідерів) та проведення широкої судової реформи; 2) проведення вільних та чесних парламентських виборів; 3) пришвидшення реалізації програми реформ.