7.4. Процедура лістингу

Процес обігу фондових цінностей на всіх офіційно зареєстрованих фондових біржах можливий для цінних паперів які успішно пройшли спеціальну процедуру – лістинг (буквально – внесення до списку). Будь-якому підприємству необхідно ввести до списку відповідної біржі свої ЦП, що є офіційною передумовою для можливості торгівлі.

Перевагою лістингу й відповідно участі в біржових торгах є висока мортабельність. Мортабельність – це придатність для реалізації на ринку, підвищений рівень ліквідності ЦП, вигідність від стабільності цін на них. Інвестор, покупець ЦП, включений у котирувальний аркуш біржі, може бути впевнений, що одержить достовірну своєчасну інформацію про компанію емітента ЦП. Лістинг – це система підтримки ринку, що створює сприятливі умови для організованого ринку, дозволяє виявити найбільш надійні і якісні ЦП, сприяє їх надійності й ліквідності.

В Україні, в офіційному лістингу біржі можуть перебувати ЦП, які випущені й зареєстровані відповідно до діючого законодавства. Порядок допуску до торгів на біржі передбачає надання заяви щодо допуску до офіційного котирування на фондову біржу, відповідно до яких емітент приймає на себе зобов'язання:

• представляти на біржу звіти загальних зборів акціонерів;

• інформувати біржу про внесення в статутні документи змін, що стосуються ЦП емітента;

• погоджувати з біржею графік випуску й розміщення ЦП;

• погоджувати з біржею графік проведення технічних процедур з власними ЦП, зокрема виплату дивідендів, відсотків;

• посилати на біржу розповсюджені їм офіційні повідомлення або публікації, а також будь-який матеріал, що містить економічну або фінансову інформацію, що емітент має намір опублікувати;

• інформувати біржу про будь-який новий факт, що може істотно вплинути на біржовий курс або майнове й фінансове становище емітента й на його діяльність.

7.5. Котирування цінних паперів. Оформлення й виконання біржової угоди на фондовому ринку

Котирування ЦП – це механізм виявлення ціни, її фіксація протягом кожного робочого дня біржі й публікація в біржових бюлетенях. Ціна за якою укладається угода і ЦП переходять „із рук у руки”, називається курсом.

Залежно від принципів, покладених в основу котирування, розрізняють:

1) Метод єдиного курсу , що базується на встановленні єдиної типової ціни. Цей метод характерний для залпового аукціону, що передбачає встановлення ціни на підставі заявок на купівлю-продаж ЦП, які приймають спеціальні маклери.

У певний час маклери сходяться в біржовому залі й у присутності продавців і покупців ЦП приступають до встановлення того курсу, при якому покривається максимальна сума попиту та пропозиції. При встановленні курсу дотримуються наступних правил:

• у першу чергу виконуються заявки, які містять максимальну ціну покупки й мінімальну ціну продажу;

• заявки, у яких зазначені ціни, наближені до максимального при покупці й до мінімального при продажі, можуть реалізовуватися частково;

• заявки, у яких ціни визначені нижче встановленого маклером курсу під час покупки або вище, ніж при продажі, взагалі не реалізуються.

2) Реєстраційний метод, що базується на реєстрації фактичних цін угод. Даний метод характерний для безперервного аукціону. При безперервному аукціону брокери збираються біля маклера, що веде торги й тільки оголошує предмет торгу, а брокери й спекулянти проводять самостійний торг, шукаючи контрагента. Біржові торги починаються з оголошення цін, які склалися наприкінці попередньої сесії. Вони визначаються спеціальною котирувальною комісією з результатів попереднього торгу й оголошуються його учасникам у вигляді котирувального списку. Якщо в результаті біржового торгу заявки протилежних сторін знайшли один одного, угоди необхідно зафіксувати. Такі угоди на біржі укладаються в писемній формі й залежно від строків виконання класифікуються на касові й термінові.

Касові операції підлягають у терміновому виконанні в біржовому залі або протягом 2-3 днів після угоди. Різновиди касових операцій:

1. Покупка із частковою оплатою позиковими коштами (угоди з маржею). Дані угоди укладаються переважно гравцями на підвищенні („биками”). Гравець сплачує тільки частину вартості акцій, а те що залишилося покривається кредитом, що надає банк або кредитор-брокер.

2. Продаж ЦП, взятих у борг - інший різновид касових операцій (угод), які використають гравці „ ведмеді”. Вони продають узяті в борг акції, якими фактично не володіють. Якщо очікування продавця виправдаються, курс акцій узятих у борг знижується, „ведмідь” купує їх і повертає брокерові, що позичив йому ці акції (ЦП).

Термінові угоди з ЦП поділяються на тверді (прості) – обов'язкові до виконання у встановлений договором строк за оговореною ціною, ф'ючерсні – де партнером по кожній угоді виступає клірингова палата та угоди із премією – які оформлюються опціоном.