Виконання бетонних робіт у зимових умовах.

Виконання бетонних робіт вважаються зимовими якщо середня добова температура зовнішнього повітря знижується до +5 градусів Цельсія, а протягом доби знижується до 0 і нижче. В зимових умовах температуру бетонної суміші підвищують за рахунок підігрітої до 40 – 90 градусів Цельсія воді і розморожених та підігрітих до 20 – 60 градусів Цельсія заповнювачах. При морозі нижче -10 градусів Цельсія арматуру діаметром більше 25 мм виконану із прокатних профілів відігрівають до температури +5 градусів Цельсія. В зимових умовах бетонування можна виконувати в тепляках або за допомого електропрогріву двома видами електродів (пластичні, смугові, і стрижневі та плаваючі).

Розпалублення конструкцій, виправлення дефектів.

Розпалублення конструкцій (зняття опалубки) починаємо після того, як бетон набирає потрібної міцності. Зняття опалубки починають з бокових елементів, які не несуть навантажень. Бокові щити ребер і поверхонь монолітних конструкцій, фундаментів, колон, балок та ригелів знімають через 8 – 72 години. Несівні елементи опалубки знімають після досягнення бетону міцності, яка забезпечить необхідну несівну здатність конструкції, фактичне навантаження на конструкцію буде менше ніж 70% від розрахункового. Орієнтовно терміни розпалублення можна визначати за графіком набирання міцності бетоном в залежності від марки цементу та середньої температури твердіння. Розпалублення колон починають із зняття рамки біля основи. Навісну опалубку розбирають у два або три і більше прийомів, в залежності від величини та маси конструкції. Перед зніманням навісної опалубки виконують плавне та рівномірне опускання підтримувальних риштів.

Виправлення дефектів бетонування це зароблення раковин, гравелистої поверхні, нерівностей, які утворюються при недотриманні технологій бетонних робіт, розпалублення конструкцій і т.д. виконують зразу ж після розпалублення. Порожнини заповнюють дрібнозернистою бетонною сумішшю (розмір зерен до 20 мм).

Догляд за бетоном та контроль міцності

«Догляд» за бетоном полягає в створенні необхідного для тверднення ущільненої бетонної суміші режиму температурної вологості і в захисті бетону від струсів, ударів і т.п. Ефективні методи «догляду» за бетоном — укриття його поверхні захисною полімерною плівкою або нанесення водно-бітумної емульсії, лаку етіноль і ін. складів, що перешкоджають випару вологи. Горизонтальні поверхні після укладання бетону можна також покривати піском або тирсою при періодичному їх зволоженні.

Контроль міцності полягає в перевірці відповідності фактичної міцності в конструкції проектній або заданій у відповідний технологічний період. Міцність бетону визначають руйнівними та неруйнівними методами. Неруйнівний це механічний, що використовує залежність між міцністю бетону на стискання та його поверхневою твердістю. Ультразвуковий – враховує залежність між міцністю бетону та швидкістю поширення в ньому ультразвукових хвиль. Найпростіший інструмент, який застосовується при механічному методі контролю є кульковий молоток Різделя (міцність визначається за таблицею залежно від діаметра ямки, яка утворюється в наслідок удару), також застосовується еталонний молоток Кашкарова. Руйнівний – метод контролю якості бетону, який полягає у випробуванні контрольних зразків кубиків. Міцність визначається статистичним методом, який враховує залежність між міцністю та однорідністю бетону. Бетон поділяють на три партії, вкладають за період однієї доби, з кожної партії відбирають не менше двох проб з різних замісів, виготовляють серію зразків (три кубики).