2) Вакуумування – ефективний спосіб ущільнення тонкостінних конструкцій максимальна висота ущільнення складає 30 см.
Суть способу: видаляється надлишкова вода, бетон ущільнюється, зменшується його осадка, швидше наростає міцність, підвищується морозостійкість і водонепроникність, кінцева міцність збільшується на 20% від розрахункової. Вакуумування здійснюється з відкритих верхніх поверхонь за допомогою вакуум-щитів, в середині конструкції за допомогою вакуум-трубок. Вакуумування здійснюється при високому ступені розрідження більше 70 кПа.
В комплект вакуум-пристроїв входять: вакуум-насос, ресори, вакуум-щити (40 шт.), вакуум-трубки, армовані прогумовані шланги.
За один захід вакуум-пристрій обробляє до 200 м2 поверхні.
Вакуум-щит (1х1,2м) має вигляд короба з герметичною прокладкою по контуру. Нижня частина складається з двох металевих сіток. Верхня частина – це є водостійка фанера.
Робочі шви.
Для забезпечення монолітності конструкції слід бетонувати без перерви. Для деяких конструкцій ця вимога є обов’язкова (для динамічних конструкцій). В ряді випадків перерва неминуча, тому розташовують робочий шов. Його місце розташування вибирають з таким розрахунком, щоб не знизити міцність конструкції (нульова точка епюри моментів). В балках, прогонах, плитах перекриття робочі шви роблять вертикальними шляхом вкладання дошки з прорізами. В колонах, стояках робочий шов горизонтальний.
Коли бетонна суміш в місці розташування робочого шва набуває міцність, поверхню шва продувають стисненим повітрям, покривають цементним молоком і далі продовжують процес бетонування. Робочий шов розташовують на рівні верху фундаменту, біля консолі колони, у ребристих покриттях – біля основи капітелі, в рамних – у ригелі біля стояка, в ребристих перекриттях при бетонуванні в напрямку паралельному другорядним балкам шви влаштовують в середній третині прольоту другорядної балки, якщо ж перпендикулярно – робочий шов влаштовують в межах двох середніх четвертин прольоту другорядної балки.
При бетонуванні арок і склепінь робочий шов обов’язково вказують згідно робочого проекту. При бетонуванні плоских плит перекриття робочі шви влаштовують у будь-якому місці на короткому боці. При бетонуванні балок, прогонів – робочі шви на відстані 3 – см від низу перекриття.
Арматурні роботи.
Арматура – це сталеві круглі стрижні, прокатні профілі, дріт та вироби з них.
Стрижнева арматура виготовляється гладкою та періодичного профілю. Періодичного профілю класи А300С – А600С має однаковий малюнок з виступами. Арматурні роботи включають заготовку арматури (виготовлення арматурної сталі окремих стрижнів та складання з них сіток, каркасів методом зваарювання або зв’язування дротом). Заготовка арматури виконується переважно централізовано в арматурних цехах підприємств або на заводах і як товарна продукція постачається на буд майданчик. Розміри заготовок визначають проектом з урахуванням умов транспортування. Також заготовлюють напружену і ненапружену арматуру. Ненапружену поділяють на дві основні групи: операція виготовлення окремих стрижнів необхідного розміру; операція їх з’єднання в арматурні елементи. Заготовлення стрижнів включає в себе правлення, очищення, різання, вигинання та зварювання арматури. Процес виготовлення стрижнів поділений на дві лінії: переробка арматурної сталі, яка надходить в бухтах; надходження арматури в прутах (рахується як важка арматура). Виготовлення конструктивних елементів в заводських умовах включає виготовлення сіток та плоских і просторових армокаркасів.
Додаток.
По трудомісткості 15 – 25 %, по вартості 25 – 30 %. Це комплексний процес, який полягає в заготуванні окремих арматурних стержнів (очистка, правлення, гнуття), зварювання або зв’язування в арматурні сітки, просторові і об’ємні каркаси, перевезення до місця встановлення, монтаж в конструкцію опалубки, вивірювання і закріплення її. Арматура – це є окремі стержні, елементи, які розташовуються в конструкції опалубки для наступного бетонування і сприймання знакоперемінних зусиль, що виникають в забетонованому елементі.
Арматурні вироби поступають на будівельний майданчик з сертифікатом якості. За видом матеріалу розрізняють арматуру: металеву та неметалеву. До металевої відносять гарячекатану та холодно-тягнуту арматуру різних класів. Гарячекатана в залежності від межі міцності та текучості поділяється на класи:
– гладкого
профілю (кругле січення)
–
періодичного
профілю
Арматура класу А-ІІ має періодичний профіль у вигляді тризахідної гвинтової лінії з двома поздовжніми ребрами. Арматура А-III, IV, V має періодичний профіль у вигляді ялиночки. Крім того кінці стержнів зафарбовують: A-III – не зафарбована, A-IV – червона масляна фарба, A-V – зелена. Крім того гарячекатану арматуру зміцнюють термічним способом або витяжкою (позначається AT-III…V, AB-II…V).
Холодно-тягнута арматура використовується для
виготовлення арматурних сіток та попередньо напруженої арматури і поділяється на 2 класи:
–
низьковуглецева
холоднотягнута дротяна арматура;
–
високоміцна
дротяна арматура для виготовлення
попередньонапружених елементів.
Неметалева арматура поділяється на склопластикову і базальто-пластикову. Використовується для військових споруд.
Арматурні заводи постачають арматурні вироби у вигляді рулонних сіток, плоских зварних сіток, плоских і просторових каркасів. Розміри плоских сіток від 650 до 3650 мм.
Арматурна сталь у прутках діаметром більше 12 мм постачається у вигляді зв’язок масою до 5 тон; діаметром до 12 мм у мотках масою 80 – 120 кг.
Всі арматурні вироби приймаються по сертифікатах, крім цього вони потребують контрольних випробувань безпосередньо на будівельному майданчику. З кожної партії арматури у зв’язках відбирають по 2 зразки, з кожних двох мотків дроту відбирають по 5 зразків для випробувань. Крім того перевіряють арматуру на зварюваність (з’єднання повинні відповідати проектним).
На заході створюють арматурні каркаси з допомогою в’язального дроту діаметром 0,8 – 1 мм.
На заводах і на будівельному майданчику розрізняють наступні види зварювання:
- контактно-стиковий спосіб (для нарощування стержнів);
- контактно-точковий (для виготовлення плоских сіток з дроту діаметром 6 -12 мм);
- електродуговий (для з’єднання стержнів діаметром понад 12 мм);
- ванне зварювання (для з’єднання арматури великих діаметрів (до 80 мм) на будівельному майданчику);
- електрошлаковий (для з’єднання окремих стержнів великого діаметру безпосередньо на будівельному майданчику).
Арматурні роботи включають в свій склад очистку окремих арматурних стержнів (від окалин, іржі), виправлення їх, гнуття окремих стержнів (для виготовлення хомутів тощо), зварювання або в’язання окремих з’єднань, перевірку геометричних розмірів.
Технологічний процес монтажу арматурних виробів полягає в :
1) приймання, розвантаження і подача виробів до місця вкладання;
2) встановлення арматурних виробів в проектне положення з тимчасовим їх закріпленням;
3) вивірка арматурних каркасів і кінцеве їх зварювання або зв’язування (або в’язальним дротом, або фіксаторами, або скріплювачем);
4) контроль виконаних робіт зі складанням актів на сховані роботи.
Захисний шар арматури забезпечується бетонними або пластиковими фіксаторами, які закріплюють на арматурі контактній з опалубкою.
Захисний шар 10, 25, 35 мм
Арматура 6 ... 36 мм
У фундаментах для армування застосовують просторові арматурні блоки, які монтують до встановлення опалубки. Для легких фундаментів спочатку виставляється опалубка, після цього виготовляється просторовий блок. При бетонуванні колон просторовий блок встановлюється або збоку (більше 5 м), або зверху (при висоті колон до 5 м). Балки, прогони, ригелі армують, як правило, готовими просторовими блоками. При великій висоті балок (більше 50 см) просторові блоки збирають безпосередньо в опалубці, відкритій з боків. Плити перекриття, покриття армують плоскими або рулонними сітками з накладками з’єднань і встановленням фіксаторів.
Попередньо напружені конструктивні елементи виготовляють із застосуванням арматури періодичного профілю, пучків з високоміцного дроту або канатів спірального звивання.
Способи виготовлення попередньонапружених елементів:
1) з натягуванням на упори;
2) з натягуванням на бетон (на будівельному майданчику).
При натягуванні на бетон в конструкції роблять канали на 10 – 15 мм більше від діаметру арматури. Як каналоутворювачі служать гумові шланги з дротяним осереддям, змазаним мазутом або стальні труби на які спірально намотаний дріт діаметром 4 – 5 мм. Після за бетонування конструкцій через 2 – 4 год. Витягується або спірально намотаний дріт із стальною трубою або гумові шланги і встановлюється дріт (арматура) і з допомогою гідравлічних домкратів створюється попереднє напруження (одно або двостороннє). Залишають контрольні отвори для перевірки ін’єктування розчину.