6. Результати роботи.

1. Представити графік n(V) із указівкою потрібних крапок і величин, що визначаються;

2. Визначити t_р, порівняти з паспортними даними;

3. Записати тип лічильника, його паспортні дані й отримані характеристики лічильника з указівкою можливої помилки виміру: V₀, V_раб, ДV, ц, ф.

7. Контрольні питання.

1. Як улаштований лічильник Гейгера-Мюллера? Яке його призначення?

2. Які фізичні процеси дозволяють фіксувати частки, що попадають у лічильник?

3. Описати рахункову характеристику лічильника?

4. Чим визначається час рахункової установки, що дозволяє?

5. Як оцінити мертвий час лічильника?

8. Література.

1. Савельєв И.В. Курс загальної фізики. т.3. 1973,1979.;

2. Садеков Х.М. Експериментальне дослідження деяких властивостей ядерного випромінювання. Уфо,1980.;

3. Сивухин. Курс загальної фізики. т.4.

ДОСЛІДНІ РЕЗУЛЬТАТИ

№	V	N		ncp	ncp
	360
	380
	400
	420
	440
	460
	480
	500
	520
	540
	560
	580
	600
	620
	640
	660
	680
	700

Графік: лічильна характеристика лічильника.

Дані для визначення мертвого часу.

V		n1	n2	n1+n2	

Характеристики лічильника

1. Визначені дослідом.

V0	Vраб	Vпл		
2 .Наведені в інструкції.
V0	V(В)	V(В)		
370	450	250-300	3-5%	10-4 с