- •Список та графік виконання лабораторних робіт з курсу Фізика атомного ядра
- •Графік виконання робіт
- •Лабораторна робота № 1 вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •1. Принцип роботи лічильника гейгера - мюллера.
- •2. Будова і робота лічильника гейгера-мюллера.
- •Часова характеристика лічильника.
- •Лічильна характеристика лічильника.
- •Виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Результати роботи.
- •Лабораторна робота № 2 вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Теоретичні відомості.
- •Складові частини експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Результати роботи
- •Лабораторна робота № 3 дозиметрія
- •Завдання до роботи:
- •Теоретичні відомості.
- •Біологічна дія іонізуючої радіації.
- •Активність препарату і його експозиційна доза.
- •Дозиметр дргз-02
- •Техніка безпеки
- •Виконання роботи.
- •Звіт про роботу
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Довідка: основні поняття, величини і одиниці вимірювання дозиметрії.
- •Лабораторна робота № 4. Вивчення поглинання g - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Теоретичні відомості.
- •1. Взаємодія g-випромінювання з речовиною.
- •1.1. Фотоефект.
- •1.2. Комптонівське розсіювання.
- •Будова експериментальної установки.
- •2. Виконання досліду
- •2.1. Проведення досліду:
- •2.2. Розрахунок коефіцієнта поглинання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження радіоактивності природних солей.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 6. Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 7 дослідження α‑розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •1. Радіоактивний альфа-розпад ядер
- •- Ширина бар’єру для енергії е
- •2. Взаємодія рухомих α-частинок з речовиною
- •2.1. Іонізаційні втрати
- •2.2. Втрати енергії на утворення ядер віддачі
- •2.3. Радіаційні втрати
- •3. Крива поглинання альфа-частинок в речовині
- •4. Експериментальна частина
- •4.1. Опис установки
- •4.2. Принцип дії сцинтиляційного лічильника
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Контрольні питання
- •Залежність числа імпульсів від відстані між
- •Звіти з лабораторних робіт
- •Вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •Завдання 1. Зняття рахункової характеристики
- •Характеристики лічильника
- •Вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Завдання 1
- •Дозиметрія
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Вивчення поглинання - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Завдання 1
- •Дослідження радіоактивності природних солей
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Завдання 1
- •(Віртуальна робота) дослідження α - розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •Завдання 1
Складові частини експериментальної установки.
У даній роботі використовується наступна вимірювальна установка, що складається з:
джерела живлення;
рахункового пристрою ПСО2-4;
лічильника Гейгера-Мюллера в захисному кожусі;
радіоактивного препарату;
алюмінієвих пластинок.
Рахунковий пристрій ПСО2-4 може визначати різні проміжки часу в межах (від 0,1 до 1000 с).
Порядок виконання роботи.
Ознайомиться з експериментальною установкою, роботою її окремих приладів, з електричною схемою установки.
Перевірити працездатність приладу ПСО2-4 в режимі “проверка”, а далі визначити радіоактивний фон в лабораторії. Для цього треба нажати кнопку “однократное действие”, “300 с”, “сброс”, “пуск”. Знайти середнє число частинок nф фону за 1с.
Установити радіоактивний препарат під лічильником Г.-М. і накрити алюмінієвими пластинами. Виключити кнопку “однократное действие” і змінити час - 1 с. Приготувати листок паперу в клітинку (на розвороті) для побудови графіку. На вісі абсцис відкладаємо число імпульсів n, що з’являються на табло лічильника ПСО2-4 за 1с, а по вісі ординат – число повторень кожного імпульсу Ne(n). (мал. 1.)
Переконавшись, що прилад працює вірно, приступайте до зняття статистичних даних:
а) одержати не менше 500 відрахунків;
б) визначте середнє значення кількості імпульсів за 1 с - . Для цього на пристрої ПСО2-4 натисніть “300 с”, “однократно”, “сброс”, “пуск”. Отримане число потрібно розділити на 300).
Після зняття всіх відрахунків на листку паперу (мал. 1.) утвориться фігура із точок. Поблизу крайніх точок проведіть плавну криву. Це і є експериментальна крива набору статистичних даних Nе(ni). Для побудови графіка NT(ni) по формулі (4) дані, що використовувалися для побудови графіка, занесіть у таблицю 1.
6. Звіт по даній роботі подавати у вигляді заповненої таблиці розрахунків і графіка Nе(n) експериментального і теоретичного NТ(n).
7. Оцінити вірогідність отриманих результатів.
Контрольні питання.
У чому складається розходження між статистичними і динамічними закономірностями?
Що описує формула Пуассона?
Який зміст теоретичної кривої, одержаної за формулою Пуассона?
На підставі отриманих результатів доведіть статистичний характер закону радіоактивного розпаду.
Література.
Савельєв И.В. Курс загальної фізики. Т. З. Наука, 1979.
Базакуца В.А. Лабораторний практикум по фізиці. Ч.2., Харків, 1972.
Результати роботи
Таблиця 1.
N (відлік.) |
n |
P(n) |
NТ(ni) |
Nе(ni) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 1.
