- •Список та графік виконання лабораторних робіт з курсу Фізика атомного ядра
- •Графік виконання робіт
- •Лабораторна робота № 1 вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •1. Принцип роботи лічильника гейгера - мюллера.
- •2. Будова і робота лічильника гейгера-мюллера.
- •Часова характеристика лічильника.
- •Лічильна характеристика лічильника.
- •Виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Результати роботи.
- •Лабораторна робота № 2 вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Теоретичні відомості.
- •Складові частини експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Результати роботи
- •Лабораторна робота № 3 дозиметрія
- •Завдання до роботи:
- •Теоретичні відомості.
- •Біологічна дія іонізуючої радіації.
- •Активність препарату і його експозиційна доза.
- •Дозиметр дргз-02
- •Техніка безпеки
- •Виконання роботи.
- •Звіт про роботу
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Довідка: основні поняття, величини і одиниці вимірювання дозиметрії.
- •Лабораторна робота № 4. Вивчення поглинання g - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Теоретичні відомості.
- •1. Взаємодія g-випромінювання з речовиною.
- •1.1. Фотоефект.
- •1.2. Комптонівське розсіювання.
- •Будова експериментальної установки.
- •2. Виконання досліду
- •2.1. Проведення досліду:
- •2.2. Розрахунок коефіцієнта поглинання.
- •Лабораторна робота № 5 дослідження радіоактивності природних солей.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 6. Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 7 дослідження α‑розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •1. Радіоактивний альфа-розпад ядер
- •- Ширина бар’єру для енергії е
- •2. Взаємодія рухомих α-частинок з речовиною
- •2.1. Іонізаційні втрати
- •2.2. Втрати енергії на утворення ядер віддачі
- •2.3. Радіаційні втрати
- •3. Крива поглинання альфа-частинок в речовині
- •4. Експериментальна частина
- •4.1. Опис установки
- •4.2. Принцип дії сцинтиляційного лічильника
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Контрольні питання
- •Залежність числа імпульсів від відстані між
- •Звіти з лабораторних робіт
- •Вивчення газорозрядного лічильника гейгера-мюллера
- •Завдання 1. Зняття рахункової характеристики
- •Характеристики лічильника
- •Вивчення закономірностей радіоактивного розпаду
- •Завдання 1
- •Дозиметрія
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Вивчення поглинання - випромінювання свинцем і алюмінієм.
- •Завдання 1
- •Дослідження радіоактивності природних солей
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Визначення граничної енергії β-спектру радіоактивного ізотопу методом поглинання
- •Завдання 1
- •(Віртуальна робота) дослідження α - розпаду радіоактивного ізотопу плутонію
- •Завдання 1
Лабораторна робота № 3 дозиметрія
МЕТА: ознайомитися з основними поняттями і величинами дозиметрії і навчитися визначати їх дослідним шляхом.
Завдання до роботи:
1. Вивчити основні дозиметричні величини і одиниці їх виміру;
2. Познайомитися з принципом дії і роботою дозиметра ДРГЗ-02
3. Провести дозиметричні виміри у приміщенні;
4. Визначити активність і потужність експозиційної дози радіоактивного
препарату.
ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ:
Дозиметр ДРГЗ-02;
Контрольний радіоактивний препарат;
Дослідний радіоактивний препарат.
Теоретичні відомості.
При радіоактивному
розпаді ядер випромінюються елементарні
частки
,
,
,
р і рештки ядер. Розпад ядер відбувається
спонтанно і описується законом
(1)
де
N0
- попереднє число ядер, N - кількість
ядер, що залишилися на час t. Швидкість
розпаду ядер визначається постійною
,
яка характеризує імовірність розпаду
ядра за 1 с. Так, якщо радіоактивних ядер
в препараті N, то за 1 їх розпадається
.
Це число називається активністю
A
радіоактивного препарату, тобто
(2)
Розділ фізики,
що вивчає активність радіоактивних
ізотопів, зветься радіометрією.
За одиницю активності історично
визначилась активність одного граму
радію (Rа). Ця одиниця отримала назву
Кюрі
(Кu). 1
Кu =
розп./с.
Ще одна одиниця активності - Резерфорд.
1 Резерфорд =
розп./с. В системі СІ за одиницю активності
прийнято - Беккерель (Бк). 1 Бк = 1 розп./с.
Частинки, що випромінюються радіоактивними ізотопами, при взаємодії з атомами чи молекулами можуть викликати їх збудження або іонізацію. Тому радіоактивне і рентгенівське випромінювання називають іонізуючим випромінюванням. В зв'язку з широким застосуванням радіоактивних ізотопів їх іонізуючу дію на речовину стали вивчати досконало і був утворений розділ фізики, який вивчає властивості іонізуючого випромінювання , фізичні величини, що характеризують взаємодію іонізуючого випромінювання із середовищем, а також засоби і методи вимірювання цих величин.
Фізичну величину, що характеризує взаємодію іонізуючого випромінювання із середовищем називають дозою поглинання.
Доза поглинання
(Д) - дорівнює відношенню середньої
енергії
,
переданої іонізуючим випромінюванням
речовині в певному об’ємі, до маси
речовини в цьому ж об’ємі:
(1)
Одиниця поглиненої
дози в СІ - грей (Гр). 1 Гр = 1 Дж/кг. Часто
користуються позасистемною одиницею
дози поглинання - рад. 1 рад =
Гр. Потужність дози поглинання Д
виражається дозою, яку одержує речовина
за одиницю часу:
(2)
Доза поглинання характеризує не саме іонізуюче випромінювання, а його вплив на середовище. Один і той же потік випромінювання може створити різну дозу поглинання. Це пояснюється різними фізичними процесами взаємодії випромінювання з речовиною.
Фотони і нейтрони відносяться до іонізуючого випромінювання, що посередньо іонізує речовину. Їх безпосередня взаємодія з речовиною породжує заряджені частинки, що і викликають іонізацію середовища. Визначення енергії поглинання побічного іонізуючого випромінювання викликає окремі ускладнення. Для її оцінки введена особлива величина - керма (К), що являється мірою енергії, переданої побічними іонізуючими випромінювачами зарядженим частинкам в певному об’ємі.
Керма
- це відношення суми початкових кінетичних
енергій
всіх заряджених іонізуючих частинок
певного об’єму до маси
речовини в цьому ж об’ємі.
(3)
Одиниця вимірювання кермі у СІ - 1 Гр.
До недавнього часу (1990 р.) для характеристики дії поля фотонного випромінювання на середовище, використовували експозиційну дозу. Вона визначала іонізаційну дію рентгенівського і гамма-випромінювання на повітря (використовується і до цього часу).
Експозиційна
доза
(
)
фотонного випромінювання - це відношення
сумарного заряду
всіх іонів одного знаку при повній
загальмованості електронів в певному
об’ємі повітря з масою
до маси повітря в цьому ж об’ємі:
(4)
Одиниця в системі СІ 1 Кл/кг.
Потужність
експозиційної дози
рівна:
(5)
Позасистемною одиницею експозиційної дози є рентген (Р). Експозиційній дозі в 1 Р відповідає сумарний заряд , що дорівнює одній електростатичній одиниці кількості електрики в 0,001293 г повітря (маса 1 см3 повітря при нормальних умовах).
(1 Р відповідає
утворенню в 1 см3
повітря
пар
іонів. На утворення одної пари іонів в
повітрі витрачається в середньому 34 еВ
енергії.
До цього часу більшість дозиметричних приладів проградуйовані в рентгенах.
Біологічна дія іонізуючого випромінювання залежить як від виду випромінювання, так і від виду біологічної тканини, з якою воно взаємодіє. При одній і тій же дозі поглинання біологічний ефект дії іонізуючого випромінювання різний.
Для характеристики дії іонізуючого випромінювання на біологічну тканину вводиться поняття відносної біологічної ефективності або коефіцієнт якості іонізуючого випромінювання “К”.
Якщо
- доза поглинання еталонного випромінювача,
а
- доза поглинання випромінювача, що
викликає той же біологічний ефект, що
і
,
то
(6)
Для оцінки біологічної дії іонізуючого випромінювача вводиться поняття еквівалентна доза (Н). За визначенням:
(7)
В системі СІ за одиницю еквівалентної дози приймають 1 зіверт (Зв).
Коефіцієнт К
для рентгенівського,
,
випромінювання дорівнює одиниці. Для
нейтронів
,
для
-частинок
К=20.
Згідно нормативних
положень категорії людей групи А* за 1
рік не повинні отримати більше
Зв., а населення групи В** - не більше
Зв.
* - що працюють з радіоактивними препаратами.
** - не пов’язане з радіоактивними препаратами.
