- •Розрахунок показників технічного плану
- •Для дирекції залізничних перевезень
- •Методичні рекомендації щодо практичних занять,
- •Курсового, дипломного проектування та самостійної роботи
- •1.1 Основні поняття
- •1.2. Робота залізниці (дирекції залізничних перевезень)
- •1.3. Пробіги вагонів
- •1.4. Рейси вагонів
- •1.5 Обіг вагона
- •1.6. Парки вагонів
- •1.7. Середньодобовий пробіг і продуктивність вагонів
- •2. Розрахунок необхідного парку локомотивів
- •2.1. Оборот локомотива
- •2.2. Розрахунок потреби локомотивних парків
- •2.3. Організація обслуговування локомотивів бригадами
- •3. Розрахунок показників технічного плану
- •3.1. Техніко-експлуатаційна характеристика залізниці та дирекцій
- •3.2. Показники експлуатаційної роботи вагонного парку
- •1 Км/добу;
- •3.3. Показники експлуатаційної роботи локомотивів
- •3.3.1. Розрахунок розмірів руху поїздів
- •3.3.2. Розрахунок часу обороту локомотивів
- •3.3.3 Розрахунок локомотивних парків
- •3.4. Організація обслуговування локомотивів бригадами
- •4. Розробка добового оперативного плану роботи дирекції залізничних перевезень
- •Висновок
- •Перелік використаної літератури
- •Розрахунок показників технічного плану для дирекції залізничних перевезень Методичні рекомендації щодо практичних занять,
- •0 3049, М. Київ-49, вул. Миколи Лукашевича, 19.
3.1. Техніко-експлуатаційна характеристика залізниці та дирекцій
В цьому розділі студент повинен показати роль залізниці та її дирекцій в організації і виконанні перевізного процесу. Привести схему полігону залізниці (рис. 8), на схемі вказати дільниці обороту локомотивів та локомотивних бригад, позначити межі залізниці та дирекцій, довжину дільниць. Дати характеристику залізниці та її дирекціям за такими пунктами:
загальна довжина залізниці;
які дільниці та технічні станції входять до складу кожної дирекції залізничних перевезень;
технічне оснащення дільниць дирекції: довжина, кількість головних колій, засоби зв’язку під час руху поїздів, вид тяги на напрямку;
характеристика технічних станцій залізниці.
3.2. Показники експлуатаційної роботи вагонного парку
На основі «шахматки» навантажених вагонопотоків по дирекції визначають показники роботи дирекції:
транзит –
=
6450 ваг;ввіз – = 629 ваг;
вивіз – = 689 ваг;
місцеве сполучення = 282 ваг;
навантаження
(ваг.);вивантаження
(ваг.);прийом навантажених
(ваг.);здача навантажених
(ваг.);робота
(ваг.);
(ваг.);
(ваг.);
робота вагонів з транзитним вантажем
(ваг.);
робота вагонів з місцевим вантажем
(ваг.).
Для розрахунку розмірів руху поїздів по дільницях, встановлення величини прийому та здачі поїздів та вагонів по стикових пунктах, а також визначення пробіг вагонів складається діаграма вантажних вагонопотоків, представлена на рис. 9 вихідні дані для розробки діаграми беруть із табл. 3.1
Рис. 9. Діаграма вантажних вагонопотоків
На підставі табл. 3.1 та 3.2 складається баланс порожніх вагонів (табл. 3.4). Надлишок (+) або нестача (–) порожніх вагонів на станціях та дільницях розраховується на підставі співставлення навантаження та вивантаження за видами рухомого складу.
Таблиця 3.4
Баланс порожніх вагонів по роду рухомого складу
Станції, ділянки |
Операції |
Всього |
Вид вагонів |
||||
криті |
платформи |
піввагони |
цистерни |
інші |
|||
К |
Навантаження |
116 |
23 |
17 |
35 |
15 |
26 |
Вивантаження |
81 |
29 |
8 |
20 |
16 |
8 |
|
+(–) |
|
+6 |
–9 |
–15 |
+1 |
–18 |
|
К-О |
Навантаження |
151 |
30 |
23 |
45 |
20 |
33 |
Вивантаження |
165 |
57 |
17 |
41 |
33 |
17 |
|
+(–) |
|
+27 |
–6 |
–4 |
+13 |
–26 |
|
О |
Навантаження |
121 |
24 |
18 |
36 |
16 |
27 |
Вивантаження |
134 |
47 |
13 |
34 |
27 |
13 |
|
+(–) |
|
+23 |
–5 |
–2 |
11 |
–14 |
|
О-С |
Навантаження |
167 |
33 |
25 |
50 |
22 |
37 |
Вивантаження |
156 |
54 |
16 |
39 |
31 |
16 |
|
+(–) |
|
+21 |
–9 |
–11 |
+9 |
–21 |
|
С |
Навантаження |
113 |
22 |
17 |
34 |
15 |
25 |
Вивантаження |
112 |
39 |
11 |
28 |
23 |
11 |
|
+(–) |
|
+17 |
–6 |
–6 |
+8 |
–14 |
|
О-П |
Навантаження |
177 |
35 |
27 |
53 |
23 |
39 |
Вивантаження |
145 |
50 |
15 |
36 |
29 |
15 |
|
+(–) |
|
+15 |
–12 |
–17 |
+6 |
–24 |
|
П |
Навантаження |
126 |
25 |
19 |
38 |
16 |
28 |
Вивантаження |
118 |
41 |
12 |
29 |
24 |
12 |
|
+(–) |
|
+16 |
–7 |
–9 |
+8 |
–16 |
|
Разом |
|
125 |
–54 |
–64 |
56 |
–123 |
|
Після розрахунку балансу порожніх вагонів переходять до визначення регулювального завдання прийому та здачі порожніх вагонів по стикам. З цією метою розробляють діаграму порожніх вагонопотоків по дирекції (рис.10).
Рис. 10. Діаграма порожніх вагонопотоків
Визначивши розміри прийому та здачі вантажних та порожніх вагонів, встановлюють загальні норми передачі поїздів та вагонів (вантажних та порожніх) по кожному перехідному пункті між сусідніми дирекціями та залізницями. Кількість поїздів, які необхідно здати, визначають діленням кількості вантажних та окремо порожніх вагонів на відповідні склади поїздів.
Кількість вагонів в складі поїзда,
виходячи з маси поїзда
та ваги вагона брутто
,
розраховують за формулою:
|
(72) |
Склад поїзда, з урахуванням довжини приймально-відправних колій визначається із співвідношення:
|
(73) |
де
– довжина приймально-відправних колій,
=
1050м;
– довжина локомотива,
= 35м;
– довжина вагона,
=
15м.
Склад вантажного поїзда приймають як найменше з розрахованих за формулами (72)і (73).
|
Склад порожнього поїзда визначають за формулою(73).
|
Розрахунки по передачі вагонів і поїздів по стикових пунктах зводимо в табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Прийом і здача поїздів і вагонів
Пункти передачі |
Прийом ДН–II |
Здача ДН–I |
||||||
Всього |
в тому числі |
Всього |
в тому числі |
|||||
поїздів |
вагонів |
навантаження |
порожні |
поїздів |
вагонів |
навантаження |
порожні |
|
К (ДН-I) |
54 |
3249 |
2899 |
350 |
60 |
3663 |
3182 |
481 |
С (ДН-II) |
50 |
3040 |
2860 |
180 |
52 |
3127 |
2838 |
289 |
П (ДН-III) |
26 |
1620 |
1320 |
300 |
19 |
1119 |
1119 |
0 |
Разом |
130 |
7909 |
7079 |
830 |
131 |
7909 |
6423 |
770 |
Потім розраховуємо пробіги вагонів. В розрахунку прийнято, що вагонопотоки, що приямують на ділянку, під вивантаження і з ділянки після навантаження, проходять половину довжини ділянки.
Таблиця 3.6
Пробіг вагонів з місцевим вантажем
Ділянки |
Пробіг, км |
Місцеве сполучення |
Ввіз |
Всього |
||||||||
вагонопотік |
вагоно-кілометри |
вагонопотік |
вагоно-кілометри |
|||||||||
парний |
непарний |
парний |
непарний |
Разом |
парний |
непарний |
парний |
непарний |
Разом |
|||
К –ділянка (К-О) |
60 |
48 |
42 |
2880 |
2520 |
5400 |
212 |
15 |
12720 |
900 |
13620 |
19020 |
ділянка (К-О) – О |
60 |
44 |
59 |
2640 |
3540 |
6180 |
131 |
49 |
7860 |
2940 |
10800 |
16980 |
О – ділянка (О-С) |
85 |
51 |
60 |
4335 |
5100 |
9435 |
86 |
95 |
7310 |
8075 |
15385 |
24820 |
ділянка (О-С) – С |
85 |
27 |
24 |
2295 |
2040 |
4335 |
45 |
169 |
3825 |
14365 |
18190 |
22525 |
О – ділянка (О-П) |
65 |
58 |
41 |
3770 |
2665 |
6435 |
76 |
84 |
4940 |
5460 |
10400 |
16835 |
ділянка (О-П) – П |
65 |
46 |
39 |
2990 |
2535 |
5525 |
144 |
39 |
9360 |
2535 |
11895 |
17420 |
Разом |
|
|
|
|
|
37310 |
|
|
|
|
80290 |
117600 |
Таблиця 3.7
Пробіг вагонів з транзитним вантажем
Ділянки |
Пробіг, км |
Транзит |
Вивіз |
Всього |
||||||||
вагонопотік |
вагоно-кілометри |
вагонопотік |
вагоно-кілометри |
|||||||||
парний |
непарний |
парний |
непарний |
Разом |
парний |
непарний |
парний |
непарний |
Разом |
|||
К – ділянка (К-О) |
60 |
2663 |
2936 |
159780 |
176160 |
335940 |
39 |
217 |
2340 |
13020 |
15360 |
351300 |
ділянка (К-О) – О |
60 |
2663 |
2936 |
159780 |
176160 |
335940 |
84 |
140 |
5040 |
8400 |
13440 |
349380 |
О – ділянка (О-С) |
85 |
2585 |
2651 |
219725 |
225335 |
445060 |
150 |
100 |
12750 |
8500 |
21250 |
466310 |
ділянка (О-С) – С |
85 |
2585 |
2651 |
219725 |
225335 |
445060 |
216 |
52 |
18360 |
4420 |
22780 |
467840 |
О – ділянка (О-П) |
65 |
1136 |
929 |
73840 |
60385 |
134225 |
116 |
91 |
7540 |
5915 |
13455 |
147680 |
ділянка (О-П) – П |
65 |
1136 |
929 |
73840 |
60385 |
134225 |
61 |
171 |
3965 |
11115 |
15080 |
149305 |
Разом |
|
|
|
|
|
1830450 |
|
|
|
|
101365 |
1931815 |
Таблиця 3.8
Розрахунок пробігу порожніх вагонів
Дільниця |
Довжина дільниці, км |
Вагонопотік |
Вагоно-кілометри пробігу |
|||
парний |
непарний |
парний |
непарний |
Всього |
||
К-(К-О) |
60 |
326 |
492 |
19560 |
29520 |
49080 |
(К-О)-О |
60 |
316 |
468 |
18960 |
28080 |
47040 |
О-(О-С) |
85 |
356 |
235 |
30260 |
19975 |
50235 |
(О-С)-С |
85 |
315 |
205 |
26775 |
17425 |
44200 |
О-(О-П) |
65 |
305 |
45 |
19825 |
2925 |
22750 |
(О-П)-П |
65 |
308 |
16 |
20020 |
1040 |
21060 |
Разом |
|
234365 |
||||
Пробіг вантажних вагонів складатиме:
|
Пробіг порожніх вагонів складатиме:
|
Загальний пробіг:
|
Визначаємо коефіцієнт порожнього пробігу відносно вантажного і загального пробігу вагонів:
На основі розрахованих значень пробігів визначаємо рейси вагонів:
повний рейс
;
вантажна частина рейсу
;
порожня частина рейсу
;
рейси вагонів по видах сполучень
|
|
|
|
рейси для вагонів з транзитним вантажем і місцевим вантажем:
,
рейс порожнього вагона
км.
Для розрахунку вагонного плеча необхідно на основі діаграм вагонопотоків визначити кількість відправлених вагонів (навантажених і порожніх) з усіх технічних станцій, що входять до складу дільниці.
Кількість транзитних вагонів з переробкою і без переробки визначається в завданні.
Таблиця 3.9
Дані про відправлення вагонів різних категорій з технічних станцій
Станції |
Відправлено вагонів |
|||||||||
Всього |
Місцевих |
Разом транзитних вагонів |
Транзитних з переробкою |
Транзитних без переробки |
||||||
вантажні |
порожні |
вантажні |
порожні |
вантажні |
порожні |
вантажні |
порожні |
вантажні |
порожні |
|
К |
6144 |
807 |
116 |
7 |
6028 |
800 |
1507 |
– |
4521 |
800 |
С |
5734 |
494 |
113 |
25 |
5621 |
469 |
1405 |
– |
4216 |
469 |
П |
2506 |
308 |
126 |
24 |
2380 |
284 |
595 |
– |
1785 |
284 |
О |
7201 |
869 |
121 |
34 |
7080 |
835 |
3894 |
– |
3186 |
835 |
Разом |
21585 |
2478 |
476 |
90 |
21109 |
2388 |
7401 |
– |
13708 |
2388 |
Вагонне плече складає:
км
Простій транзитного вагона на одній технічній станції:
год.
Коефіцієнт місцевої роботи:
Середня дільнична швидкість визначається за формулою:
|
(74) |
км/год.
Визначаємо загальний обіг вагона на дирекції залізничних перевезень:
доби
Вантажна і порожня частини обігу складають:
доби
доби
Визначаємо обіг вагонів по видах сполучень:
Коефіцієнти місцевої роботи відповідно дорівнюють:
доби
доби
доби
доби
Визначаємо обіг вагонів з транзитним і місцевим вантажами:
коефіцієнти місцевої роботи будуть дорівнювати
;
;
доби;
доби.
Визначаємо обіг порожніх вагонів:
коефіцієнт місцевої роботи складатиме:
;
доби.
Розраховуємо парки вагонів:
загальний парк
ваг.;
парк вантажних
ваг.;
парк порожніх
ваг.;
ваг.;
парк вагонів по видах сполучень
ваг.;
ваг.;
ваг.;
ваг.;
парки вагонів з транзитним і місцевим вантажами
ваг.;
ваг.
Перевіряємо правильність проведених розрахунків:
ваг.;
ваг.;
ваг.;
ваг.;
ваг.
Перевірка підтвердила виконані раніше розрахунки.
Визначаємо середньодобові пробіги вагонів:
загальний –
км/добу;навантаженого вагона
км/добу;порожнього вагона
км/добу;
Середньодобові пробіги за видами сполучень:
км/добу;
км/добу;
км/добу;
