- •1. З історії вивчення природних вогнищ.
- •Суть природного вогнища.
- •3. Епідеміологічна специфіка природно - вогнищевих інфекцій.
- •Аспекти поширення кліщового вірусного енцефаліту (кве).
- •Іксодові кліщові бореліози (хвороба Лайма) в Україні.
- •6. Просторова структура природних вогнищ.
- •7. Районування ареалу збудника – важлива популяційно-екологічна проблема.
- •Загальнобіологічні основи циркуляції збудника у природному вогнищі.
- •Математичне моделювання як метод дослідження природно – вогнищевих інфекцій.
- •Список використаної літератури та джерел
Іксодові кліщові бореліози (хвороба Лайма) в Україні.
Іксодові кліщові бореліози (хвороба Лайма) за поширеністю та значенням в інфекційній патології населення продовжують посідати перші місця серед природно осередкових захворювань країн Північної Півкулі .Тенденція до зростання захворюваності на іксодові кліщові бореліози (ІКБ), що спостерігається у світі в останні десятиліття, відмічена й в Україні.
Починаючи з 2005 року кількість офіційно зареєстрованих випадків в Україні стрімко збільшується. У 2007 році зареєстровано 463 випадки захворювань на ІКБ, що на 53,8% більше ніж у 2006м році. Інтенсивний показник захворюваності населення сягнув 0,98 на 100 тисяч населення проти 0,64 у 2006р. Відбувається також подальше територіальне розширення ареалу інфекції: якщо у 2005 р. випадки захворювання були зареєстровані у 14 областях, у 2006р. – у 19 областях, то у 2007р. – у 21 області. АР Крим та у м. Києві.
Майже половина (47,7%) із зареєстрованих випадків ІКБ, як і у попередні роки виявлена у Донецькій (94) і Львівській (50) областях та у м. Києві (77). При цьому, у порівнянні з 2006р. у Донецькій області показник захворюваності зріс у 1,9, у м. Києві – у 1,8 рази і сягнув 2,04 та 2,83 на 100 тис. населення відповідно. У Львівській області за цей період зареєстровано незначне – у 1,2 рази – зниження цього показника: з 2,3 на 100тис. населення у 2006р. до 1,9 у 2007р. Хворі, які були виявлені у 2007р. в АР Крим, заразилися у Сімферопольському районі (с. Піонерське), у Волинській області – Ратнівському районі (урочища „Смольна”, „Міхеево”, у лісі Заболотівського, Кортелівського лісництв). Зараження людей відбулося під час відпочинку в лісі та збирання ягід, грибів у травні – липні 2007р. Хворі були виявлені у червні – жовтні 2007р.
Помітно зросла кількість виявлених випадків ІКБ у Дніпропетровській (з 14 до 27), Запорізькій (з 9 до 20), Черкаській (з 20 до 37) областях та в АР Крим (з 0 до 16). Вперше зареєстровано випадки захворювання на ІКБ у Хмельницькій (3) та Чернігівській (14) областях. Покращення діагностики ІКБ відмічено також у Волинській, Івано-Франківській,Луганській, Полтавській, Харківській областях. (додаток 6).
На території 8 областей і м. Києві зареєстровано завезені випадки ІКБ, коли інфікування сталося на інших територіях України або інших країн.
Аналіз розподілу хворих за місцем проживання показав, що частка сільського населення серед них становить лише 15,2%. Основну кількість хворих (84,8%) на ІКБ складають жителі міст України, серед яких кожний четвертий (25,7%) був інфікований у межах міста – паркових та лісопаркових зон. На території сіл зараження 11,0% людей. Решта жителів України зазнала інфікуючи укусів кровоносних членистоногих при відвідуванні лісу з метою відпочинку, зборі ягід, грибів, т. ін. (36,9%) перебуванням на дачі (16,8%) роботою на присадибних ділянках (12,7%) (додаток 7). У зв'язку з цим найкращим (найефективнішим) методом попередження захворювання на ІКБ та інші "кліщові" інфекції має стати широка пропаганда заходів з індивідуального захисту населення від укусів кліщів.
Структура захворюваності на ІКБ за статевою приналежністю майже не відрізнялась від такої у 2006р. Серед хворих питома вага чоловіків склала 36,9% (у 2006 – 37,5%), жінок – 63,1% (62,5% у 2006р.). (додаток 8). Вік хворих коливався від 3-х до 78 років і склав, зокрема, серед дітей 1-9 років – 4,5%, 10-17 – 5,6% , 18-29 – 15,8%, 30-49 – 33,2% та 50 і старше – 40,8%.(додаток 9).
За соціально-професійним складом питома вага хворих серед дітей дошкільного віку становила 3,3%, учнів загальноосвітніх шкіл – 5,7%, студентів – 7,7%. Основна частина хворих на ІКБ відмічена у групах службовців і робітників – 43,4%, пенсіонерів та не працюючих – 39,9%. (додаток 10).
Розвиток захворювання у більшості пацієнтів (майже 90%) передавав укус кровосисних членистоногих. Про факт присмоктування кліща вказали 54,6%, на укус невідомої комахи – 35,0%. Укус кровосисних членистоногих не відмітили або заперечували 10,4% хворих.
У медичні установи з приводу видалення кліща, що присмоктався, звернулось лише 17,5% хворих, 82,5% пацієнтів видалили кліщів самостійно.
Розподіл 397 випадків зареєстрованого нападу кліщів за місяцями виявилися наступними: січень – 0,2%, лютий – 0,4%, березень – 0,04%, квітень – 3,4%, травень – 19,0%, червень – 20,5%, липень – 10,6%, серпень – 106,%, вересень – 8,6%, жовтень – 8,6%, листопад – 1,3%, грудень – 1,9%.(додаток 11). У період максимальної сезонної активності (травень-жовтень) відбулось 69,3% випадків присмоктування кліщів до людей. Майже 3% хворих відмітили напад кліщів у міжсезонний період – з грудня по березень. Поодинокі укуси кліщів у цей період зареєстровані у Донецькій, Кіровоградській та Луганській областях, 8 випадків нападу кліщів у грудні – у Херсонській області.
Звернулись за медичною допомогою у перші 10 днів після початку захворювання 35,8% хворих, на 11-30 день – 27,0%, пізніше 1 місяця – 21,4% пізніше 3 місяців – 8,8%.
Розподіл випадків ІКБ за місяцями повторював динаміку кліщів з інтервалом у 1-4 тижні (інкубаційний період): січень – 2,2%, лютий – 1,1%, березень – 1,7%, квітень – 1,3%, травень – 6,7%, червень – 19,0%, липень – 17,3%, серпень – 13,6%, вересень – 15,3%, жовтень – 12,1%, листопад – 6,0%, грудень – 3,7%. У червні-жовтні відмічено 77,3% вперше діагностованих ("нових") випадків захворювання. На відміну від кліщового вірусного енцефаліту, у 7,0% хворих захворювання було діагностовано у грудні – лютому за рахунок маніфестації пізніх (хронічних форм) ІКБ.
За результатами аналізу карт епідрозслідування 397 випадків ІКБ з вказаними датами укусу кліща і початку захворювання інкубаційний період склав: 1-5 днів – у 15,8% випадків, 6-15 днів – 29,85, 16-30днів – 17,3%, 1міс. – 11,2%, 2міс. І більше – 11,7%.
Епізоотологічне обстеження природних осередків ХЛ є однією з найважливіших складових при епідемічному нагляді за цією інфекцією. Головним індикатором при дослідженні потенційно ензоотичних щодо ІКБ територій є іксодові кліщі та мишоподібні гризуни.
Крім того, на наявність борелій у Донецькій, Луганській, Харківській областях досліджено 415 іксодових кліщів, що були зняті з людей. У 55,4%випадків кліщів містили борелій.
У порівнянні з 2006 роком кількість ензоотичних територій (населених пунктів) збільшилась з222 до 252 (у 1,1 рази). Найбільше нових ензоотичних територій виявлено у Львівській (26), Харківській (24), Донецькій (21), Київській (20), Черкаській (19), Луганській (14), Полтавській (14) областях.
