- •2/ Альтернативні підходи до визначення сутності грошей
- •3/ Концепції походження грошей.
- •4/ Роль держави у творенні грошей
- •5/ Гроші як гроші та гроші як капітал.
- •6 / Розвиток форм вартості
- •7/ Еволюція форм грошей та їх характеристика.
- •8/ Специфічний характер вартості грошей.
- •9/ Функції та роль грошей.
- •10/ Якісні властивості грошей.
- •11/ Історичні аспекти походження гривні.
- •12/ Сутність і структура грошового обороту
- •13/ Модель грошового обороту
- •14/ Грошові потоки та механізм їх балансування
- •15/ Поняття грошової маси, агрегатів та бази
- •16/ Швидкість обігу грошей
- •17/ Сутність закону грошового обігу
- •18/ Сутність та специфіка функціонування грошового ринку
- •19/ Інституційна модель грошового ринку
- •20/ Структура грошового ринку.
- •21/ Об’єкти грошового ринку (платіжні інструменти).
- •Первичные
- •Вторичные
- •22/ Поняття, цілі та мотиви попиту на гроші
- •23/ Чинники впливу на попит на гроші
- •24/ Графічне зображення попиту на гроші
- •25. Поняття пропозиції грошей
- •26.Формування пропозиції грошей і її чинники.
- •27.Графічне зображення пропозиції грошей.
- •28.Суть та призначення грошової системи.
- •29.Елементи грошової системи.
- •30.Структура грошової системи.
- •31.Види грошових систем та їх еволюція.
- •32.Створення і розвиток грошової системи в Україні.
- •33.Платіжні системи.
- •34.Сутність, причини та закономірності розвитку інфляції.
- •35.Види та чинники інфляції .
- •37.Вимірювання інфляції.
- •38.Методи регулювання інфляції.
- •40.Сутність та класифікація грошових реформ.
- •41/.Моделі грошових реформ.
- •42.Грошова реформа в Україні ( 2-16 вересня 1996 р.).
- •43.Створення грошей центральним банком.
- •44.Cтворення грошей комерційними банками.
- •45.Загальна схема створення грошей.
- •46.Об’єкти регулювання та їх взаємозв’язок із реальним сектором
- •47.Розробка концепції здійснення грошово-кредитної політики.
- •48. Системна монетарна політика.
- •49. Параметрична монетарна політика
- •50. Процес формування грошово-кредитного мультиплікатора
- •51. Етапи становлення монетарної політики в Україні
- •52. Переваги монетарної політики над бартерною
- •53. Передавальний механізм впливу грошей на економіку
- •54. Особливості передавального механізму в трансформаційній економіці України
- •55. Загальні основи теорії грошей.
- •56. Товарна теорія грошей
- •57. Номіналістична теорія грошей
- •58. Металістична теорія грошей
- •59. Марксистська теорія грошей
- •60. Класична кількісна теорія грошей
- •62. Внесок Дж. Кейнса у розвиток теорії грошей
- •63. Сучасний монетаризм та внесок м. Фрідмана у його формування
- •64. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез
- •65. Грошово-кредитна політика України у світлі грошових теорій
- •66. Позичковий капітал
- •67. Теоретичні концепції кредиту
- •68. Походження та сутність кредиту
- •70. Економічні межі кредиту
- •71. Принципи кредитування
- •72. Форми та класифікація кредиту
- •Характеристика основних видів кредиту
- •74.Система банківського кредитування.
- •Характеристика стадій кредитного процесу.
- •Форми забезпечення кредитів.
- •Економічний зміст та форми страхування кредитів.
- •Методи банківського кредитування.
- •Роль кредитних відносин у сучасній економіці.*
- •Сутність та вимірники процента.
- •Теорія вибору портфеля активів.
- •Функції та роль процента.
- •Поведінка та роль процентних ставок.
- •Ризикова та строкова структура процентних ставок.
- •Способи нарахування процентних ставок.*
- •Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •Економічні вигоди фінансового посередництва.
- •Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •Загальні поняття парабанківської системи.
- •Становлення та законодавча база основних пара банківських установ.
- •Походження та розвиток комерційних банків.
- •Сутність та функції комерційних банків.
- •95. Пасивні операції комерційних банків
- •Активні операції комерційних банків.
- •Обов’язкові нормативи діяльності комерційних банків.
- •Основні показники оцінювання прибутковості комерційних банків.
- •Тенденції розвитку кредитно-інвестиційного портфеля комерційних банків України.
- •Аналіз кількості банківських установ та ефективності їх діяльності за останній період.
- •Призначення, роль та основи організації центрального банку.
- •Походження та розвиток центральних банків.
- •Незалежний статус центральних банків.
- •Функції центрального банку.
- •Грошово-кредитна політика центральних банків.
- •Сутність валюти та валютних відносин.
- •Валютний ринок.
- •Види операцій на валютному ринку.
- •110. Валютне регулювання. Особливості формування валютної системи України.
- •Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
- •Світові та міжнародні валютні системи.
- •Становлення та розвиток національної валютної системи.
- •Міжнародні ринки грошей та капіталів.
- •Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні.
- •Світовий банк і його діяльність в Україні.
- •Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції.
- •Європейський банк реконструкції та розвитку.
- •Банк міжнародних розрахунків.
57. Номіналістична теорія грошей
гроші виникають в погодженні між людьми з метою полегшення обміну. При цьому вартість грошей визначається номіналом. Представники заперечують функцію грошей як міри вартості, ототожн.її з масштабом цін.
Ця теорія сформ.у 17-18 в. , коли грош.обіг був переповнений повноцінними монетами. Об’єктивною основою виникнення номіналізму став перехід від злиткового обігу до монетного. Коли гроші почали прийматися не за вагою, а за найменуванням.
Вчені стверджували, що гроші-це тільки умовні знаки, які немають нічого спільного з товаром. Предствник Кант
Він стверджував, що гроші-це продукт правопорядку або платіж.засіб. гроші тільки тому і можуть вимір. І виражати величину вартості товару, що вони володіють внутр..вартістю.
58. Металістична теорія грошей
Ототожнює грош обіг з товарним і стверджує, що золото і срібло вже за своєю природою є грошима. Теорія не враховую сусп..природу грошей, а вважає гроші простим засобом. Теорія зявилась в античні часи, а найб.широкого розмаху набула в 16-17 ст. представники ігнорували проблему вартості і підміняли її міновою вартістю. На їхню думку, товар має вартість, тому що він купується за гроші. Уявлення про роль грошей відображало погляди купців, що займалися зовні.торгвлею. центр.пунктом була система активного балансу. При цьому вважалось, що держава тим багатша, чим більша різниця між вартістю вивезених та ввезених товарів. Представники : Мен, Нуаре, Голіані.
Помилковість теорії полягала у:
1) визнанні золота грошима за їх природою
2) ототож.грошей з товарами
3) нерозуміння суті грошей як товару особливого роду. Який викон.сусп.ф-ції, слуг.загальним еквівалентом
4) ігнорув. Того, що гроі-це історична категорія.
59. Марксистська теорія грошей
К. Маркс зробив свій внесок в теорію грошей. Він одночасно визнав залежність товарних цін від кількості грошей при неповноцінних паперових грошах.
Що стосуеться повноцінних, то він вважав, що в обороті їх може бути лише певна об’єктивно – обумовлена кількість.
Найбільш вагомим у теорії грошей Маркса є визначення і всебічне вмотивування суті грошей як загального вартісного еквівалента. Була визначена одна з найглибших характеристик сутності грошей. Гроші почали розглядатися економічною теорією як не просто товар, а інструмент, що виконує в системі ек.відносин особливу функцію – виступає в ролі загального еквівалента.
60. Класична кількісна теорія грошей
Назву кількісної ця теорія дістала тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обороті. Визначальною ознакою кількісної теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обороті, тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки. Впливаючи на ціни товарів і послуг, кількість грошей впливає і на всі інші економічні процеси: зростання номінального обсягу ВВП, національного доходу, платоспроможного попиту та ін.
Першим, хто висунув ідею про залежність рівня цін від кількості благородних металів, був французький економіст Ж. Боден. Він дійшов висновку, що високі ціни хоч і зумовлюються багатьма причинами, проте основною серед них є збільшення кількості золота й срібла.
Важливий внесок у кількісну теорію зробив англійський економіст Дж. Локк. Він вважав, що вирішальним чинником, який регулює і визначає вартість грошей (у даному разі золота й срібла), є їх кількість. нагромадження золота й срібла не може зробити націю багатшою, тому що результатом такого нагромадження буде знецінення дорогоцінних металів і зростання товарних цін.
Юм висунув і обґрунтував ідею про представницький характер вартості грошей, згідно з якою: * гроші вступають в обіг без власної вартості, а набувають її в обігу внаслідок обміну певної маси грошей на певну масу товарів; * сформована в обігу вартість грошей визначається вартістю товарів, що реалізовані, є суто умовною, а величина її залежить від кількості грошей в обігу: чим вона більша, тим менша маса товарної вартості буде припадати на одну грошову одиницю.
Найвідомішим прибічником і захисником класичної кількісної теорії уже в XX ст. був американський економіст І. Фішер. Він повністю сприйняв класичні постулати цієї теорії і спробував математично довести їх справедливість. Справедливість цієї формули ні в кого не викликає сумніву, адже вона базується на товарообмінній операції, в якій сума грошового платежу завжди дорівнює грошовій оцінці проданого товару. А в сукупності цих операцій за певний період грошовий компонент (М*V) завжди буде відповідати товарному компоненту (Р*Q). Тобто середній рівень цін визначається трьома факторами:
- масою (кількістю) грошей,
- швидкістю їх обігу
- обсягом виробленого продукту.
61. Кон’юктурна теорія цінності грошей М. І. Туган-Барановського та кембриджський версія (неокласична кількісна теорія)
Наприкінці XIX – на початку XX ст. з новою силою розгорілися дискусії навколо кількісної теорії грошей, що зумовлювалося низкою об’єктивних обставин. По-перше, це високий рівень розвитку державно-монополістичного капіталізму і поглиблення загальної кризи капіталізму, які спричинили активне втручання держав в економічне життя країн. По-друге, сама капіталістична економіка набула переважно грошово-кредитного характеру: гроші з простого посередника обміну перетворилися в ключову форму капіталу, банки та інші фінансові інститути стали могутніми регуляторами суспільного виробництва.
Одним із перших, хто усвідомив цю необхідність і піддав суттєвій ревізії основні теорії грошей, у тому числі кількісної теорії, був український економіст М. І. Туган-Барановський. Найбільш повно й аргументовано свої погляди з основних монетарних проблем він виклав у праці “Паперові гроші і метал”, що була опублікована в 1916 р. Багато уваги М. І. Туган-Барановський приділив кількісній теорії грошей. Спочатку він піддав критиці її класичний варіант, що був викладений у працях І. Фішера. Туган-Барановський визнав за правильну формулу “рівняння обміну”, проте вважав, що Фішер нічого нового в кількісну теорію грошей взагалі не вніс, а лише “вдало завершив роботу і дав точний і стислий вираз кількісної теорії в математичній формі”.
1. він доводить, всупереч І. Фішеру, що на рівень цін впливає не один, а всі фактори, зазначені в “рівнянні обміну”: кількість товарів, що надійшли на ринок, кількість самих грошей, швидкість їх обороту, кількість знарядь кредиту і швидкість їх обороту. Оскільки всі ці чинники високоплинні і змінюються в різних напрямах, то зміни цін і кількості грошей не можуть бути пропорційними. Цей висновок мав не тільки теоретичну значущість, а й практичну цінність, бо розширював фронт пошуків при дослідженні таких явищ, як інфляція, монетарна політика, інструменти впливу на рівень цін тощо. 2. Туган-Барановський довів, що вплив кількості грошей на ціни не є таким однозначним, прямолінійним, як це визнають прибічники класичної кількісної теорії. Цей вплив може здійснюватися не за одним, а за трьома різними за характером напрямами: а) через зміну суспільного попиту на товари; б) через зміну дисконтного процента; в) через зміну суспільного уявлення про вартість грошей (пізніше цей фактор дістав назву інфляційних очікувань).
3) довів, що вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей. Так, короткочасні чи незначні зростання їх кількості можуть взагалі не мати помітного впливу на ціни і вартість грошей. А значне збільшення кількості грошей реалізує свій вплив на ціни протягом тривалого часу, і тому здійснюється він нерівномірно і не пропорційно щодо окремих товарів. Цим він, по суті, спростував постулат пропорційності, довів, що гроші не є простим посередником обміну, і підготував базу для відмови від постулату нейтральності грошей. 4) розкрив механізм взаємозалежності між загальною кількістю грошей у країні, кількістю грошей, що перебувають поза обігом в заощадженнях, і швидкістю обігу грошей, довів, що чинник швидкості може впливати на ціни у зворотному відносно дії фактора кількості напряму, нейтралізуючи дію останнього.
Сутність кон’юнктурної теорії грошей Туган-Барановського полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже і вартість грошей, він пов’язує не з кількістю грошей, а з загальними умовами товарно-грошового ринку, або загальною кон’юнктурою товарного ринку. У фазі економічного піднесення загальний рівень цін зростає і вартість грошей знижується. А в фазі економічного спаду ціни знижуються і вартість грошей зростає. Ці коливання цін і вартості грошей в економічному циклі здійснюються, на думку Туган-Барановського, незалежно від кількості грошей, тобто під впливом негрошових чинників.
Важливою відмінністю “кембриджської версії” було те, що розміри нагромадження грошей не нав’язувалися господарюючим суб’єктам із “залізною необхідністю” згори, з боку тих структур і чинників, які “вливали” гроші в оборот, а визначалися мотивами їх поведінки, їх власними рішеннями. Такими мотивами накопичення грошей вони вважали: 1) потребу в запасі засобів обігу і платежу для здійснення поточних платежів (трансакційний мотив); 2) потребу в резерві грошей для покриття непередбачуваних потреб (мотив обачності). “кембриджського рівняння”: Md = k*P*Y
де Md – попит на гроші (касові залишки); k – коефіцієнт, що виражає частину річного доходу, яку суб’єкти зберігають у ліквідній формі (коефіцієнт Маршалла); Р – середній рівень цін; Y – обсяг виробництва у натуральному виразі.
