Складання розкладки лекал для розкрою полотна

При складанні розкладок необхідно враховувати отримання заданої кількості виробів при існуючих ширинах полотна.

Основні умови економного використання полотна:

1. Застосування довгих розкладок 5÷7см.

2. Комбінування в одній розкладці лекал виробів різних розмірів, зросту і видів.

3. Вибір раціональної ширини полотна.

4. Розробка розкладки для полотен в розгортці.

Ширина трикотажних виробів робочих розмірів в’язальної машини, діаметра голкового циліндра – круглов’язальна, заправ очна ширина голечниці – плоскофангова, різна заправка гребінок – о/в машина.

Найбільш раціональною шириною для майок, фуфайок, сорочок та інших виробів з суцільним станом (без швів) є ширина, яка дорівнює ширині готового виробу.

Визначення площі лекал

М аючи креслення лекал, їхню площу визначають одним з наступних способів: розрахунковий, комбінований і зважування.

Розрахунковий:

S_майки=S₁-S₂-S₃-S₄

S₁=2AБ; S₂=S/2_кола з R=(B/2)+S_трап → осн. В

осн.2R

висота Г-Р

S₃=1/2S_еліпса∙вісь У/2, вісь D=(π/2)∙(B/2)∙D=

=(πBD)/4,

S₃ - висота вирізу горловини позаду, виражається як площа ½ еліпса.

S₄ - площа вирізу пройм, що складає з 4-х однакових частин, рівних по пощади еліпсу з півосями Ж и Е.

S₄=πEЖ

Комбінований - так само, як і розрахунковий складається з поділу площі лекал на прості геометричні фігури. Складність прн виконанні цього методу - наявність планіметра для визначення фігур із криволінійними контурами.

S=(b₁+b₂+b₃+…+b_n)∙a

Зважування - найбільш простий, фігуру, що визначають, акуратно вирізують по контурі креслення, зважують на лабораторних вагах і по масі папера визначають її площа, при цьому необхідно знать Q папера

S=10000*m/Q, де m - маса папера (лекала);

Q - поверхнева щільність папера, г/м².

Способи розмноження лекал

1. Пропорційно розрахунковий

Контури лекал середнього розміру наносять на міліметрівку і з кожної точки проводять вертикальні і горизонтальні лінії.

ΣΔ1=Δ1n

ΣΔ2=Δ2n

Δ1 – приріст по висоті 3 см.

Δ2 – приріст по довжині 1 см.

n – бажана кількість розмірів.

; ;

2 . Променевий

На лекалах середнього розміру позначають точки 1 і 2, які називають фокусами. На них відкладають величини приростів для кожного розміру.

Недолік – зміна контурів лекал при невірному виробі фокуса.

3. Групування.

Вибирають два розміри більший та менший, чи більший та середній, з’єднують однойменними точками – осьові лінії. Потім поділяють отримані відрізки на стільки рівних частин, скільки розмірів бажають отримати.

Недолік – необхідно мати два комплекти лекал.

Конструктивно-декоративні елементи

1. Застібки.

• без застібки

• центрально однобортна

• центрально двобортна

• по лінії спинки

• по лінії плечового шва

• ґудзики

• блискавка

• гачки

• кнопки

Принцип побудови застібки

Основна характеристика центральної застібки – ширина напівзаноса – відстань від середини виробу до краю борта.

1-2 – лінія середини переду

1-3=2-4 – ширина напівзаносу

4-5=3-6=2(1-3)+1,0см – ширина підборта

Застібка на тасьму – ширина напівзаносу 1÷1,5 см.

Ширина напівзаносу при навісних петлях 1 см.

Для однобортної застібки 2÷4 см.

Відстань між ґудзиками для виробів сукня, жакет, блуза – 10см, для пальтових – 10-15см.

2. Оформлення горловини

- без коміру: байка, обкачка, окантовка;

- з коміром: стойка, відкладний (з закритою і відкритою горловиною, шаль;

- плосколежачий.

3. Кишені

- прорізні;

- накладні;

- в боковому шві;

- рельєфні;

- з листочкою;

- з клапаном.

4. Оформлення низу рукавів

- зароблений низ (ластик);

- манжети;

- підгин;

- окантовка.

5. Способи обробки трикотажних виробів

- вишивка;

- аплікація;

- емблема;

- тасьма;

-фурнітура.

Принцип побудови та місце розташування кишені

Величина лінії входа в кишеню залежить від ширини кісті руки.

b =a+1,0÷2,5 см

К₁К₂=(О_к/2)+П_к

ТК=6÷8

КК₁=0,4÷0,5К₁К₂

КК₂=0,6÷0,5К₁К₂

Ширина входу в кишеню

Розмір	К1К2
44-46	12,5
48-50	13,0
50-52	13,5
54-56	14,0
58-60	15,0

Оформлення виду горловини при обробці бєйкою, що облягає шию по лінії основи

1 -2=0,7см

3-4=0,9см

(1-1´)=0,5Ш_б

(2-2´)=0,7Ш_б

(3-3´)=0,5÷0,7Ш_б

Побудова креслень лекал виробів з урахуванням умовної залишкової деформації полотна

На перетині контурів спинки і переду (з осями координат х) позначають допоміжні точки а, б, в, г. Точку а на проймі відмічають на відстані не менше 5см від плечових зрізів П₁ (П₃). Між основними точками приймається відстань від 1,5 до 5 см в залежності від кривизни пройми. З точок контурів, а також з вершин бокових зрізів точок Н і Н₁, а також з кінців і вершин виточок Н₁, Н₂ і Н₃ опускають перпендикуляр на лінії середини спинки і середини переду. Точки перетину перпендикуляра - а, б, в, г; потім знаходять положення точок а₂, б₂, в₂, г₂, які визначають конфігурацію лекал з урахуванням уловної залишкової деформації.

Для визначення відрізків аа₁, бб₁, вв₁, гг₁ використовують формули:

К_зд - коефіцієнт залишкової деформації.

;

х_п - шукана координата точки, яку визначають з розгортки, побудованої з урахуванням умовної залишкової деформації.

х - координата тієї ж точки, але побудована без урахування умовної залишкової деформації (побудована по конструкції виробу).

К_зд - коефіцієнт, який показує, на яку долю зменшується розмір розгортки при його розрахунку з урахуванням умовної залишкової деформації.

Абсциси розгорток виконані з урахуванням умовної залишкової деформації трикотажного полотна.

;

;

;

.