- •Конструювання трикотажних виробів
- •Етапи розвитку одягу
- •Вік людини і форма одягу
- •Форма одягу і пори року
- •Асортимент трикотажних виробів
- •Способи отримання трикотажних виробів
- •Класифікація трикотажних виробів
- •Сировина та переплетення
- •Мода для одного і для тисячі
- •Мода в трикотажі
- •Роль переплетень при створенні силуетної форми
- •Т ехнологічні прийоми в'язання, які полегшують виготовлення виробів
- •Властивості трикотажних полотен, що впливають на конструкцію виробу
- •Припуски на усадку
- •Запропоновані величини припусків на товщину полотна
- •Основні принципи композиції в одязі. Поняття композиції. Елементи композиції. Закони композиції
- •Пропорції
- •Загальні відомості про будову людини
- •Анатомічна будова рухомого апарата людини
- •М'язи людини
- •Пропорції людського тіла
- •Морфологічні ознаки. Основні типи статур. Типи постав
- •Постава
- •Конструктивні пояси фігури людини
- •Особливості типізації статур для конструювання трикотажних виробів
- •Система розмірів верхніх трикотажних виробів
- •Основні деталі трикотажних виробів
- •Членування деталей плечового одягу. Покрій
- •Членування деталей поясних виробів
- •Характеристика методів побудови деталей одягу. Типове проектування одягу. Класифікація методів проектування лекал
- •Класифікація припусків
- •Класифікація припусків
- •Рекомендаційні величини загального припуску для жіночих виробів
- •Розподіл припусків (від 88 до 120 розмірів)
- •Розподіл Побщ. Для жіночих виробів:
- •Розподіл Побщ. Для чоловічих виробів:
- •Система крою
- •Етапи побудови і проектування лекал Сітка розмірів
- •Принципова схема конструкції виробу
- •Побудова креслень лекал, виготовлення лекал
- •Складання розкладки лекал для розкрою полотна
- •Визначення площі лекал
- •Способи розмноження лекал
- •Конструктивно-декоративні елементи
- •Принцип побудови застібки
- •Величина Кзд
- •Побудова креслень лекал виробів з урахуванням умовної пружної деформації (усадки) полотна
- •Величина Куп
- •Методи модифікування конструкцій, трансформування конструкцій, технічне модифікування і, II і III видів
- •III. Більш складні перетворення у порівнянні з і та II.
- •П еренос виточок методом дуг і засічок
- •Перенос виточок методом перпендикулярів
- •Класифікація дефектів одягу
- •Конструктивні лінії
Мода для одного і для тисячі
Англієць Шарль Фредерік Ворт створив переворот у моді. Він запропонував систему модних фірм, знамениту „від кутюр” (високу моду). При виробництві моделей майстерність доведено до бездоганності. Почали використовуватись нові методи поширення моди: показ моделей на манекенницях; їх називати дублерами. Моделі вишукані та шикарні розраховані на аристократію та акторів.
Поль Пуаре - це новий крок в створенні театралізованих показів мод. З'являється реклама, оформлення вітрин будинків мод, покази до кожного сезону. Полю Пуаре належить ідея крою по косій.
„Haute couture” - фр. - високе шиття.
Не всі могли шити одяг у знаменитих кутюрьє. Стали тиражуватись найбільш вдалі пропозиції художників, З'являється напрям „прет-а-порте”, який орієнтований на промисловість. Довгий час „от кутюр” та „прет-а-порте” існували окремо, незалежно один від одного.
„Прет-а-порте” - готовий одяг.
„От кутюр” - неповторний по художньому виконанню, на моделі авторський підпис.
„Прет-а-порте” - великий тираж кожної речі., простота, дешевий матеріал, повна анонімність художника.
П’ер Карден, реформатор моди, пропонує об'єднати „от кутюр” та „прет-а-порте”. В 60-і роки Карден став розмножувати свої моделі для всіх бажаючих. Тиражував він не тільки ідею моделі, але і якість виконання. Для промисловості створювалась технологія виготовлення. Він намагався підняти „прет-а-порте” до рівня „от кутюр”.
Як об'єднати ці .дві тенденції? Відомий кутюрье показував моделі 2 рази за рік, бажаючі можуть їх купити та деякий час бути неповторними. Пізніше модель повторювалась в обмеженій кількості, ціна нижчала колекційну, потім може піти у масове виробництво.
Мода в трикотажі
Розвивалась мода в трикотажі паралельно розвитку моди одягу з тканини, але має свої особливості: більш гнучка, створюється не тільки зміною ліній крою та форм, але і за рахунок розробки зміни переплетення, розширення асортименту пряжі та ниток; придання полотнам зовнішніх ефектів.
Сировина та переплетення
На основі бавовняних волокон розрізняють наступні види сировини: бавовняні, бавовняно-віскозні, бавовняно-лавсанові, бавовняно-капронові. Для створення літнього гардеробу льняна пряжа, а також суміші.
Із групи хімічних ниток - триацетат-віскозна (50/50 - для білизни); лавсано-капронова (75/25); триацетатнитронова (50/50 - для верхніх вовноподібних виробів); із суміші полівінілхлоридних та віскозних ниток (для верхніх спортивних виробів, під замшу, для штучного хутра). Почала використовуватися конопля в поєднанні з віскозними, ацетатними та акриловими. Для зміни трикотажу у зв'язку зі зміною моди використовуються технічні, технологічні та декоративні засоби: нове обладнання, сировина, переплетення, створення нових фактур тощо.
Фактура трикотажу - видима будова поверхні трикотажу, зовнішня виразність або характер поверхні полотна (матова, гладка, блискуча, ворсиста, рельєфна).
Візерунок трикотажу - зображення чого-небудь на поверхні, може бути плоским, кольоровим або об'ємним.
При проектуванні виробів із трикотажу з різноманітними ефектами поняття лицьової та виворітної сторін можливо змінювати.
Візерунок можна поділяти на абстрактний (по сюжету); на рапортний та купонний (по рішенню).
Візерунок може бути пов’язаний з технологією в'язання чи нанесений на готове полотно.
Кольоровий - при в'язанні трикотажу нитками різних кольорів.
Ажурний та рельєфний - за рахунок структури переплетення або властивостей сировини.
Набивка - нанесення малюнка як на полотно, так і на готові вироби.
Тесніння - отримання рельєфного візерунку (о/в полотна) - бархат та велюр.
