3. Синтетичний та аналітичній обліки операцій
Ведення агрегованого обліку забезпечується за допомогою синтетичного обліку з використанням балансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Детальна інформація про кожного контрагента та операцію фіксуються на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - це носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо, їх призначення - хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів. Записи у регістрах бухгалтерського обліку здійснюються на підставі первинних облікових документів в момент здійснення операції.
Державне казначейство України розробляє та затверджує форми регістрів обліку з урахуванням того, що регістри синтетичного та аналітичного обліку повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склади. Органи Державного казначейства ведуть такі обов'язкові облікові регістри: оборотно-сальдовий баланс (щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, бюджетними, позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку), особові картки, сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками.
У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, бюджетним та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку. В оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками.
Організація обліку доходів Державного бюджету
Для аналітичного обліку доходів та фінансових ресурсів Державного бюджету в Плані рахунків бухгалтерського обліку використання державного та місцевих бюджетів призначено такі рахунки:
1111 «Єдиний казначейський рахунок». За дебетом субрахунка відбиваються суми коштів, які надходять на користь загального та спеціального фондів державного бюджету, Державного казначейства, його клієнтів; за кредитом відповідно відображаються вибірка коштів, яка здійснюється Державним казначейством за операціями по виконанню бюджетів та за операціями клієнтів, а також списання коштів у безспірному порядку відповідно до чинного законодавства.
1122 «Інші рахунки Державного казначейства». За дебетом субрахунка здійснюється зарахування коштів, що надходять на інші рахунки Державного казначейства, відкриті в НБУ; за кредитом відповідно списання коштів.
1222 «Інші рахунки Державного казначейства в установах банків». За дебетом рахунка відбивається зарахування коштів на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах банків, за кредитом — списання означених коштів.
3111 «Надходження до загального фонду Державного бюджету». За кредитом рахунка зараховуються суми податків і зборів (обов’язкових платежів) до загального фонду Державного бюджету згідно із законодавством та бюджетною класифікацію окремо щодо кожного виду доходів; за дебетом — протягом року відображаються суми зайво внесених, надмірно сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) та відображається щоденна акумуляція коштів загального фонду Державного бюджету.
3112 «Загальний фонд державного бюджету». За кредитом рахунка відбивається зарахування сум загальних доходів; за дебетом — перерахування коштів вищестоящим органам Державного казначейства для акумулювання.
3113 «Рахунок для зарахування повернення бюджетних кредитів, наданих за рахунок загального фонду державного бюджету». За кредитом рахунка здійснюється зарахування сум повернених бюджетних кредитів, за дебетом — перерахування сум повернених кредитів до загального фонду Державного бюджету.
3121 «Надходження коштів спеціального фонду Державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки». За кредитом рахунка здійснюється зарахування сум спеціальних доходів відповідно до бюджетної класифікації; за дебетом — протягом року відображаються суми зайво внесених, надмірно сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) та відбивається сума коштів спеціального фонду Державного бюджету, які щоденно акумулюються для подальшого направлення на здійснення спеціальних видатків.
3122 «Кошти спеціального фонду Державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки». За кредитом рахунка здійснюється зарахування коштів спеціального фонду Державного бюджету; за дебетом — фіксується факт перерахування коштів вищестоящим органам Державного казначейства для нагромадження останніх сум.
3131 «Надходження коштів, що розподіляються між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету». За кредитом рахунка провадиться зарахування сум податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законодавства підлягають розподілу між однойменними фондами бюджету; за дебетом — перерахування сум зайво або помилково сплачених платниками, та щоденне віднесення надходжень до складу коштів, що розподіляються між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету.
3132 «Кошти, що розподіляються між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету». За кредитом рахунка фіксується зарахування сум коштів; за дебетом — перерахування сум на центральний рівень для розмежування або віднесення розподілених обсягів коштів між фондами державного бюджету.
3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами». За кредитом субрахунка зараховують суми податків і зборів (обов’язкових платежів), які підлягають розподілу між Державним та місцевими бюджетами відповідно до законодавства, за дебетом відбивається перерахування сум зайво або помилково сплачених платниками податків, зборів (обов’язкових платежів), а також віднесення коштів до відповідних рівнів бюджету.
3411 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи Державного бюджету, що підлягають розподілу», 3412 «Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи Державного бюджету». За кредитом субрахунків фіксується зарахування однойменних сум коштів, за дебетом — перерахування сум зайво або помилково сплачених платниками та відображення операцій щодо подальшого руху коштів відповідно до визначеної адресності.
3512 «Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із спеціального фонду Державного бюджету». За кредитом відображається зарахування коштів, виділених головним розпорядникам та розпорядникам другого ступеня зі спеціального фонду Державного бюджету для розподілу між підвідомчими установами, за дебетом — суми коштів, направлені на реєстраційні рахунки головних розпорядників та особові рахунки розпорядників другого ступеня.
3522 «Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами спеці- ального фонду Державного бюджету». За кредитом фіксується зарахування коштів, виділених розпоряднику зі спеціального фонду бюджету та коштів, що віднесені до власних надходжень, останньої: за дебетом — суми коштів, направлених на здійснення видатків розпорядника згідно з кошторисом доходів і видатків щодо спеціального фонду.
6111 «Доходи загального фонду Державного бюджету», 6112 «Доходи спеціального фонду Державного бюджету».
За кредитом рахунків здійснюється зарахування сум податків і зборів (обов’язкових платежів) до однойменних фондів Державного бюджету у кореспонденції із контррахунком даного класу; за дебетом — протягом року відбиваються виключно операції щодо повернення сум податків і зборів (обов’язкових платежів), зайво або помилково внесених платниками податків, у кореспонденції з вказаним контррахунком, а в кінці року віднесення доходів загального (спеціального) фонду Державного бюджету на результат виконання бюджету в кореспонденції з однойменним рахунком.
6113 «Доходи Державного бюджету, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами». За кредитом субрахунка відображається зарахування однойменних сум доходів, у кореспонденції з відповідним контррахунком; за дебетом протягом року фіксуються повернення сум, які були зайво або помилково внесені платниками податків та віднесені відповідні доходи, а також списання в кінці року сум однойменних доходів, у кореспонденції з відповідним контррахунком класу.
6211 «Доходи, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами». За кредитом субрахунка здійснюється зарахування сум податків і зборів (обов’язкових платежів), які підлягають відповідному розподілу; за дебетом протягом року відображається повернення сум коштів, що сформували означену категорію доходів та списання в кінці року сум даного виду доходів.
6411 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи Державного бюджету». За кредитом субрахунка відображається зарахування сум однойменних надходжень, у кореспонденції з відповідним контррахунком; за дебетом — протягом року фіксується повернення сум надходжень зайво або помилково внесених платниками та списання в кінці року сум надходжень даного виду.
6911 «Контррахунок за операціями за доходами бюджетів». Зазначений рахунок призначено для забезпечення подвійного запису між рахунками 6 класу «Доходи бюджету».
8121 «Кошти загального фонду Державного бюджету, отримані від нижчестоящих органів Державного казначейства», 8122 «Кошти спеціального фонду Державного бюджету, отримані від нижчестоящих органів Державного казначейства».
За кредитом рахунків відображається зарахування сум однойменних коштів у кореспонденції із субрахунком 8921 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за отриманими коштами», за дебетом — повернення зайво або помилково отриманих від нижчестоящих органів Державного казначейства коштів загального або спеціального фондів Державного бюджету в кореспонденції з означеним контррахунком.
8123 «Кошти Державного бюджету, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами державного бюджету, отримані від нижчестоящих органів Державного казначейства». За кредитом рахунка здійснюється зарахування коштів державного бюджету отриманих від нижчестоящих органів Державного казначейства, що підлягають відповідному розподілу в кореспонденції з рахунком 8921 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за отриманими коштами»; за дебетом — повернення зайво або помилково отриманих коштів.
8211 «Кошти загального фонду Державного бюджету, передані вищестоящим органам Державного казначейства». За дебетом рахунка відображається зарахування коштів загального фонду Державного бюджету, переданих вищестоящим органам Державного казначейства у кореспонденції з субрахунком 8911 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами», за кредитом — зарахування повернутих зайво або помилково переданих вищестоящим органам Державного казначейства коштів загального фонду Державного бюджету в кореспонденції зі вказаним контррахунком.
8212 «Кошти спеціального фонду Державного бюджету, передані вищестоящим органам Державного казначейства». За дебетом рахунка відображається зарахування коштів спеціального фонду Державного бюджету, переданих вищестоящим органам Державного казначейства у кореспонденції із субрахунком 8911 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами», за кредитом — зарахування повернутих зайво або помилково переданих вищестоящим органам Державного казначейства коштів спеціального фонду Державного бюджету в кореспонденції з означеним контррахунком.
8213 «Кошти Державного бюджету, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондом, передані вищестоящим органам Державного казначейства». За дебетом рахунка фіксується факт зарахування коштів, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету, переданих вищестоящим органам Державного казначейства у кореспонденції з контррахунком 8911 «Контррахунок за операціями управлінського обліку за переданими коштами»; за кредитом — зарахування повернутих зайво або помилково переданих коштів вищестоящим органам Державного казначейства, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету в кореспонденції з означеним контррахунком.
Для аналітичного обліку за означеними балансовими рахунками призначені аналітичні рахунки, порядок відкриття яких регулюється наказом Державного казначейства від 28.11.2000 р. № 119 «Про затвердження інструктивної бази». Відкриттю аналітичних рахунків передує організація аналітичного обліку, яка полягає у розробці параметрів аналітики. Означені параметри повинні відповідати ознакам загального механізму кодування, визначених вищевказаним нормативним документом.
Так, для формування аналітичної інформації щодо надходжень до бюджету використовуються наступні параметри:
ВВВВ — номер балансового рахунка;
К — ключ або контрольний розряд, який визначається відповідно до стандарту СЕП НБУ;
SSS — символ звітності, який відповідає коду бюджетної класифікації;
Н — ознака зведеного рахунка для зарахування податків щодо відповідної території;
RR — параметр, що відповідає коду відомчої класифікації видатків або іншій ознаці (в разі необхідності деталізації інформації);
ТТТ — порядковий номер, що кодується відповідно до прийнятої класифікації адміністративно-територіальних одиниць бюджетів;
DDD — додатковий параметр для забезпечення накопичення надходжень на «карткових» рахунках, який має такі значення: щодо надходжень, з яких здійснюється відрахування дотацій, — 991; щодо надходжень, з яких не здійснюється відрахування дотацій, — 992; щодо надходжень від повернення бюджетних позичок або кредитів, наданих під державні гарантії, — 993.
Відповідно до наведених параметрів здійснюється укладання загальних схем аналітичного кодування за видами рахунків, зокрема:
а) для рахунків за надходженнями до бюджетів застосовується схема — BBBBKSSSHRRTTT;
б) для рахунків, призначених для зібрання коштів: загального фонду бюджету — BBBBKDDHRRTTT; спеціального фонду бюджету — BBBBKSSSHRRTTT; (параметри HRR приймаються як цифровий символ 900);
в) для рахунків, призначених для нагромадження коштів та перерахуванню на центральний рівень: за загальним фондом — BBBBKC (С — порядковий номер рахунка для акумулювання); за спеціальним фондом — BBBBKSSS.
Відкриття аналітичних рахунків супроводжується реєстрацією останніх у книзі реєстрації відкритих рахунків, яка ведеться в розрізі балансових рахунків. Даний обліковий реєстр має бути пронумерований, прошнурований, засвідчений підписами керівника і головного бухгалтера органу Державного казначейства та скріплений відбитком гербової печатки органу Державного казначейства. Зберігається книга реєстрації відкритих рахунків у призначеної наказом відповідальної особи.
Кореспонденція рахунків щодо відображення операцій з обліку доходів визначається наказом Державного казначейства України від 28.12.2000 р. № 112 і залежить від умов функціонування окремих органів Державного казначейства в межах СЕП НБУ.
Так, в управліннях Державного казначейства, всі відділення якого перейшли в СЕП НБУ, на суму надходжень доходів здійснюється наступна кореспонденція рахунків на підставі файлів початкових платежів від АРМ—2 (рівень територіальних управлінь НБУ):
за коштами, що відносяться до загального фонду
Дебет 1111 Кредит 3111
Дебет 6911 Кредит 6111
за коштами, що відносяться до спеціального фонду
Дебет 1111 Кредит 3121
Дебет 6911 Кредит 6112
3) за коштами, що підлягають розподілу між спеціальним і загальним фондом
Дебет 1111 Кредит 3131
Дебет 6911 Кредит 6113
за коштами, що підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетом
Дебет 1111 Кредит 3311
Дебет 6911 Кредит 6211
за коштами, що тимчасово віднесені на доходи Державного бюджету
Дебет 1111 Кредит 3411, 3412
Дебет 6911 Кредит 6411, 6412
При поверненні зайво або помилково сплачених коштів платників податків, зборів, інших обов’язкових платежів на підставі платіжного документа Державного казначейства та висновку органів податкової служби здійснюється зворотна до наведених варіантів кореспонденція в розрізі видів надходжень та напрямків доходів.
Здійснення розмежування доходів між Державним та місцевим бюджетом на підставі меморіальних і платіжних документів Державного казначейства супроводжується наступною кореспонденцією.
Дебет 3311 Кредит 3111, 1111, 3141, 3151, 3161, 3321
Дебет 6911 Кредит 6111, 6121, 6122, 6123, 6221,
а також при розмежуванні доходів між рівнями місцевих бюджетів
Дебет 3321 Кредит 3141
Дебет 6911 Кредит 6121
При проведенні розподілу коштів, тимчасово віднесених на доходи державного бюджету на підставі вищевказаних документів, здійснюється проведення:
Дебет 3411 Кредит 3111, 3141, 3121, 3512, 1111, 3522,
Дебет 6911 Кредит 6111, 6121, 6112
або
Дебет 3412 Кредит 3111, 3121, 1111
Дебет 6911 Кредит 6111, 6112
Зарахування коштів на котлові рахунки, яке здійснюється щоденно наприкінці дня управліннями Державного казначейства на основі меморіального документа, супроводжується кореспонденцією:
за коштами загального фонду
Дебет 3111 Кредит 3112
за коштами спеціального фонду
Дебет 3121 Кредит 3122
3) за коштами, що потребують розподілу між загальним і спеціальним фондами
Дебет 3131 Кредит 3132
При перерахуванні коштів на центральний рівень (Державне казначейство), яке оформлюється платіжним документом, управління здійснюють проведення:
за коштами загального фонду Державного бюджету
Дебет 3112 Кредит 1111
Дебет 8211 Кредит 8911
за коштами спеціального фонду Державного бюджету
Дебет 3122 Кредит 1111
Дебет 8212 Кредит 8911
за коштами, що підлягають розподілу
Дебет 3132 Кредит 1111
Дебет 8213 Кредит 8911
У
разі, якщо відділення Державного
казначейства ще не ввійшли в СЕП НБУ,
рух інформації про доходи здійснюється
по вертикальній направляючій: відділення
Державного казначейства
управління Державного казначейства
Державне казначейство (центральний
рівень).
Так, на рівні відділення Державного казначейства при надходженні доходів на підставі платіжних доручень платників податків та органів Державного казначейства, завірених з виписками банків, здійснюється кореспонденція:
за коштами, що відносяться до загального фонду Державного бюджету
Дебет 1122, 1222 Кредит 3111
Дебет 6911 Кредит 6111
за коштами, що відносяться до спеціального фонду Державного бюджету
Дебет 1122, 1222 Кредит 3121
Дебет 6911 Кредит 6112
3) за коштами, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами
Дебет 1122, 1222 Кредит 3131
Дебет 6911 Кредит 6113
за коштами, що підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами
Дебет 1122, 1222 Кредит 3311
Дебет 6911 Кредит 6211
за коштами, що тимчасово віднесені на доходи
Дебет 1122, 1222 Кредит 3411, 3412
Дебет 6911 Кредит 6411, 6412
Повернення коштів на підставі висновку органу податкової служби та платіжного документа відділення Державного казначейства супроводжується зворотною кореспонденцією відносно попередньо наведених проведень.
При розмежуванні доходів між Державним і місцевим бюджетом на підставі меморіального документа Державного казначей- ства здійснюється наступна кореспонденція рахунків:
Дебет 3311 Кредит 3111, 3141, 3151, 3161, 3321, 1122, 1222
Дебет 6911 Кредит 6111, 6121, 6122, 6123, 6221
а також при розмежуванні доходів між рівнями місцевих бю- джетів:
Дебет 3321 Кредит 3141
Дебет 6911 Кредит 6121
При розподілі коштів, що тимчасово віднесені до доходів Державного бюджету, відділення здійснює таку кореспонденцію:
Дебет 3411 Кредит 3111, 3141, 3121, 3512, 1122, 1222, 3522
Дебет 6911 Кредит 6111, 6121, 6112
чи
Дебет 3412 Кредит 3111, 3121, 3141, 3141, 1122, 1222
Дебет 6911 Кредит 6111, 6112, 6121, 6122
Особливістю відображення в системі рахунків операцій за доходами у відділеннях Державного казначейства є те, що зарахування коштів на «котлові» рахунки здійснюється одночасно з перерахуванням коштів на рівень управлінь Державного казначейства. Так, на підставі виписок банків за перерахуванням коштів здійснюється наступна кореспонденція:
за коштами загального фонду
Дебет 3111 Кредит 3112
Дебет 3112 Кредит 1122, 1222
Дебет 8211 Кредит 8911
за коштами спеціального фонду
Дебет 3121 Кредит 3122
Дебет 3122 Кредит 1122, 1222
Дебет 8212 Кредит 8911
3) за коштами, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами
Дебет 3131 Кредит 3132
Дебет 3132 Кредит 1122, 1222
Дебет 8213 Кредит 8911
У свою чергу в управлінні Державного казначейства отримання коштів від відділень фіксується у відповідних облікових реєстрах на підставі виписок банку зі здійсненням такої кореспонденції:
за коштами загального фонду:
Дебет 1122, 1222 Кредит 3112
Дебет 8921 Кредит 8121
за коштами спеціального фонду
Дебет 1122, 1222 Кредит 3122
Дебет 8921 Кредит 8122
за доходами, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами
Дебет 1122, 1222 Кредит 3131
Дебет 8921 Кредит 8123
Перерахування коштів з рівня управлінь на центральний рівень супроводжується наступною кореспонденцією на підставі виписок банків:
за коштами загального фонду
Дебет 3112 Кредит 1122, 1222
Дебет 8211 Кредит 8911
за коштами спеціального фонду:
Дебет 3122 Кредит 1122, 1222
Дебет 8212 Кредит 8911
за коштами, що підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами
Дебет 3132 Кредит 1122, 1222
Дебет 8213 Кредит 8911
На центральному рівні — у Державному казначействі — відбувається накопичення коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету. При надходженні коштів від управлінь Державного казначейства на підставі файлів початкових платежів від СЕП НБУ або виписки банку здійснюється кореспонденція наступних рахунків:
за коштами загального фонду
Дебет 1111, 1122 Кредит 3112
Дебет 8921 Кредит 8121
за коштами спеціального фонду
Дебет 1111, 1122 Кредит 3122
Дебет 8921 Кредит 8122
за коштами, що підлягають розподілу на центральному рівні між загальними та спеціальним фондами
Дебет 1111, 1122 Кредит 3132
Дебет 8921 Кредит 8123
при розподілі означених коштів відповідно до меморіальних документів Державного казначейства здійснюються наступні проведення:
Дебет 3132 Кредит 3111, 3121
Дебет 6911 Кредит 6111
Дебет 6911 Кредит 6112
Для фіксації облікової інформації на етапі поточного обліку призначена система облікових реєстрів, до яких відносяться сальдова та оборотно-сальдова відомість (форми 7—1 та 7—2 відповідно). Виписки за аналітичними рахунками 3111, 3121, 3131, 3311, 3411, 3412 складаються за результатами обробки інформації на початок наступного операційного дня, але не пізніше 9 годин ранку, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та паперових носіїв. До виписок із зазначених рахунків задається реєстр розрахункових документів з повним переліком реквізитів.
Питання для самоконтролю:
1. Визначте основні принципи організації обліку в органах ДКУ.
2. Охарактеризуйте основні елементи облікової політики ДКУ.
3. Охарактеризуйте організацію облікової служби в органах ДКУ.
4. Охарактеризуйте принципи кодифікації аналітичних рахунків.
Лекція 9.
Інформаційно-технічне забезпечення діяльності органів Державного казначейства
Питання:
1. Характеристика автоматизованої системи «Казна»
2. Основи організації інформаційно-технічного забезпечення Казначейства
3. Трансакційна автоматизована система Казначейства.
Література:
1. Галушка Є.О., Охрімовський О.В., Хижняк Й.С. Казначейська справа: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004 – с. 140 165.
1. Характеристика автоматизованої системи «Казна»
Автоматизована казначейська система по обліку доходів та видатків бюджетів усіх рівнів являє собою комплекс, у якому взаємодіють декілька систем, а саме:
АС «Казна-Доходи», на базі
типової автоматизованої банківської
системи АБС «Барс», для обліку дохідної
частини бюджетів і взаємодії із СЕП
НБУ;
АС «Казна-Видатки» для обліку видаткової частини бюджетів.
У кожну із систем закладені функції виходячи зі специфіки діяльності казначейства, до яких відносяться:
відкриття рахунків розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів і їхнє обслуговування, складання звітності про розподіл і використання бюджетних коштів;
відкриття рахунків для збору доходів державного і місцевого бюджетів у розрізі видів доходів та територій , їхнє обслуговування відповідно до діючого законодавства і складання звітності про виконання бюджетів усіх рівнів по доходах;
введення мережі розпорядників бюджетних коштів, починаючи від головних розпорядників і закінчуючи одержувачами;
контроль за цільовим використанням бюджетних коштів;
ведення бухгалтерського обліку.
Система казначейського виконання бюджетів усіх рівнів за доходами - АС «Казна-Доходи»
АС «Казна-Доходи » - це типова автоматизована банківська система фірми „УНИТИ-БАРС” (АБС Барс „Millennium”), що була спеціальним образом дороблена для задоволення специфічних потреб Державного казначейства України.
Вибір типової автоматизованої банківської системи в якості базової обумовлений насамперед не стільки складністю створення систем такого класу, скільки проблемами зв'язаними з процедурами сертифікації в НБУ і виходом у СЕП .
Облік у системі проводиться шляхом ведення залишків на аналітичних рахунках засобами Головної книги в плані рахунків ДКУ. Рух коштів по рахунках виконується за допомогою банківських операцій, що настроєні на одночасне проведення як по грошевим рахункам , так і по облікових казначейських рахункам, згідно методики на основі наказу №131 від 19 грудня 2000 року.
За допомогою АБС Барс відбувається взаємодія казначейської системи із СЕП НБУ та іншими комерційними банками. Клієнт-банк системи працює з СЕП НБУ. АБС «Барс» спроектована і функціонує відповідно до вимог НБУ щодо структури системи і захисту банківської інформації.
Усі друковані звіти й аналітичні вибірки є вторинними стосовно платіжних документів і залишків на облікових рахунках, що відображає достовірну інформацію. Унаслідок цього стан рахунків можна контролювати щохвилини, тобто баланс можна одержувати в режимі реального часу, що дозволяє оперативно керувати ресурсами казначейства, виконання дохідної частини бюджету стає прозорим, а виправити помилки можна в той же банківський день, коли вони допущені.
Автоматизовано банківську систему АБС Барса „Millennium” була розроблена в 2000 році на базі розробок фірми „УНІТІ-БАРС” . У комплексі використовується СУБД Oracle на платформах Windows NT/2000. Система дуже проста і зручна у використанні, хоча і має потребу в кваліфікованих фахівцях зі справ казначейського виконання бюджету, банківської справи та інформаційних технологій.
Система виконана за технологією „Клиент-сервер”, що дозволяє їй легко працювати одночасно на 1-50 комп'ютерах і обробляти велику кількість інформації в реальному масштабі часу. Ця технологія дозволяє розподілити доступ до системи кожного фахівця казначейства в залежності від його посадових обов'язків і забезпечується одночасний доступ декількох фахівців до тому модуля системи. Дії кожного фахівця в системі фіксуються в журналі подій, завдяки якому можна перевірити, хто і коли виконав ту або іншу операцію.
Практично в усіх регіональних розрахункових палатах (РП) була запроваджена така схема розташування даних: математика „ORACLE 8” і АБС Барс „Millennium” знаходиться на одному досить могутньому сервері, а на клієнтських місцях знаходиться клієнт Oracle . На клієнтському місці підключається диск із сервера, що був відкритий для доступу, відтіля береться виконуючий модуль і файл параметрів для запуску АБС Барс „Millennium”.
Система установлюється у всіх регіональних розрахункових палатах Державного казначейства, Управліннях казначейства міст Києва і Сімферополя, Управлінні казначейства АРК і обласних Управліннях казначейства. АС „Казна - Доходи” охоплює усі ланки казначейської системи: від низової - районних і міських територіальних відділень казначейства до Державного казначейства України.. Але при цьому територіальні відділення казначейства є пасивними учасниками даної системи, оскільки рахунки для зарахування й обліку надходжень від платників відкриваються на рівні розрахункових палат обласних управлінь казначейства на ім'я відділень казначейства. Повернення невірно або зайво сплачених сум платникам відбувається також у розрахунковій палаті Управління на підставі платіжних доручень, наданих відділеннями. Підтвердження про зарахування або списання кошт із дохідних рахунків кожного територіального відділення надходять у виді щоденних виписок та оборотна-сальдової відомості, що висилаються щоранку кожному відділенню .. Для обліку сум оплачених платниками на рахунках платників у податкових органах і узагальнення інформації про виконання Державного і місцевого бюджетів за доходами в органи Державних податкових інспекцій передаються відомості про платежі платників за попередній день (так наз. @B) і Звіти про виконання Державного і місцевого бюджетів за доходами. Усі кошти Державного бюджету акумулюються на рівні області на транзитних рахунках і щодня в автоматизованому режимі за допомогою СЕП передаються в розрахункову палату Державного казначейства України, де після наступної акумуляції розподіляються на проведення фінансування видатків бюджетних установ, що фінансуються з Державного бюджету України.. Кошти, що надійшли на рахунки місцевих бюджетів також підлягають акумуляції на рахунках територіальних фінансових органів, про що їм повідомляється в щоденних виписках по рахунках, і розподіляються між установами й організаціями, що одержують фінансування з місцевих бюджетів.
У технологічному комплексі АС „Казна-Доходи” реалізовані наступні функції доступні органам Державного казначейства як учасників СЭП НБУ:
облік руху коштів на бюджетних і не бюджетних рахунках, рахунках управлінського, позабалансового обліку;
щоденне відображення виконаних операцій по розрахункових документах і позабалансових ордерах у регістрах аналітичного і синтетичного обліку;
облік нез'ясованих платежів, що складання і передача виписок по бюджетним і не бюджетних рахунках, відкритих в органі казначейства
роль залишків на казначейських рахунках;
складання і передача виписок по бюджетним і не бюджетних рахунках, відкритих в органі казначейства;
підготовка файлів для передачі через АРМ НБУ засобами електронної пошти в систему міжбанківських розрахунків;
відкриття і закриття рахунків у Управліннях Державного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети та у державні цільові фонди і рахунків клієнтам казначейства;
ведення бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевого бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопаду 2000 року №119, у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, типів операцій і територій;
розподіл платежів у державний бюджет і місцеві бюджети всіх рівнів відповідно до нормативів відрахувань, затверджених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Бюджетним кодексом і рішенням сесії про місцевий бюджет і перерахування за приналежністю розподілених коштів;
повернення зайве або помилково сплачених платежів у бюджет на підставі висновків органів Державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, які здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів тощо;
відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби і рішень судових органів;
складання щоденної, періодичної і річної звітності за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів і представлення її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів у бюджет і державні цільові фонди . доходів і представлення її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів у бюджет і державні цільові фонди.
складання інших вихідних форм, що відображають стан бухгалтерського обліку на звітну дату ( баланс денної, місячний, річний, оборотна-сальдові відомості, перевірочні відомості й інші).
У
загальному виді усі функції по роботі
з дохідною частиною державного і
місцевого бюджетів і по функціонуванню
казначейства в СЕП НБУ можна представити
на Мал. №1.
На рівні районних казначейств відбувається тільки аналіз вихідних форм по доходах, що надходить з Управлінь і обслуговування клієнтів по витратах.
На рівні районних казначейств відбувається тільки аналіз вихідних форм по доходах, що надходить з Управлінь та обслуговування клієнтів по видаткам. Платежі з районів обробляються в розрахунковій палаті монітором «Банк-Клієнт». Потім файли з платежами надходять на обробку монітором «ВПС», що працює безпосередньо з базою даних. Монітор “СЕП НБУ” формує файли для відправлення в НБУ через АРМ-3, що шифрує інформацію. Монітор “ОДК” приймає файли ^F зі списком відкритих у АС „Казна-Видатки” рахунків. За допомогою електронних таблиць формуються аналогічні файли з відкритими дохідними рахунками для передачі їх в АС «Казна-Видатки ».
Функціональні частини в АС „Казна-Доходи” впливають на організаційну структуру розрахункових палат Управлінь Державного казначейства, головною функцією яких є технологічне обслуговування і супровід програмно-технічного комплексу „Операційний день казначейства” і обслуговування дохідної частини Державного і місцевого бюджетів.
Технологічно ведення дохідної частини бюджетів усіх рівнів можна розділити на кілька етапів:
Зарахування надходжень податків від платників;
Відшкодування зайве сплачених сум або перезарахування на інший вид податку
Акумуляція, розщеплення і відправлення зібраних за день доходів розпорядникам;
Система казначейського виконання бюджетів усіх рівнів за видатками –
АС «Казна-Видатки»
З 1997 року розпочалось запровадження казначейської системи виконання державного бюджету за видатками, яка передбачала відкриття рахунків розпорядникам коштів в системі органів ДКУ. На першому етапі через органи Державного казначейства вже здійснювалось приблизно 45 відсотків операцій по виконанню державного бюджету.
А через рік було завершено переведення на казначейську систему виконання державного бюджету майже всіх міністерств і відомств.
З 1999 року Держказначейство стало центральним органом виконавчої влади, діяльність якого регламентується міністром фінансів. Основною рисою 1999 року стало переведення на казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для включення цих коштів до державного бюджету, як це було передбачено Законом України “Про Державний бюджет України на 2000 рік”.
З 2000 року позабюджетні кошти розпорядників стали складовою частиною державного бюджету. Сьогодні бюджет складається з двох частин: загального та спеціального фондів.
2000 – 2001 роки були для українського казначейства часом оптимізації процесу управління бюджетними ресурсами шляхом удосконалення функцій по виконанню доходної та видаткової частин бюджету.
Першим кроком, що зробило Держказначейство для досягнення мети, було переведення рахунків по здійсненню видатків державного бюджету з установ комерційних банків до НБУ.
У 2001 році з набуттям Держказначейством статусу учасника Системи електронних платежів Національного банку України постало питання про повно функціональне обслуговування Державного та місцевих бюджетів всіх рівнів за видатками, а саме, закриття в НБУ та уповноважених комерційних банках, що обслуговували місцеві бюджети, казначейських рахунків та відкриття реєстраційних рахунків бюджетним установам в органах казначейства за територіальною ознакою та рівнем розпорядника коштів.
На початку 2001 року при виборі базового програмного продукту для обслуговування Державного бюджету за видатками Держказначейство розглянули три програмних комплекси –“ТАСК”, “ІСАОД” та АС “Казна-Видатки”. Тестування програми “ТАСК”та “ІСАОД”в підрозділах не дало очікуваного позитивного результату. І оскільки програмний продукт АС “КАЗНА” найбільш повною мірою забезпечував функціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, АС “Казна-Видатки”, по всій країні.
Мета створення АС „Казна-Видатки”
До створення АС "Казна-Видатки" облікова інформація про виконання державного бюджету по видатках була розподілена між робочими станціями і серверами органів казначейства (управлінь і відділень), а облік частини документації взагалі проводиться тільки в паперовому вигляді в ручному режимі. В той же час практично всі роботи, що проводяться в органах казначейства, передбачали обмін документами і даними в електронному вигляді.
Відсутність єдиної бази даних бухгалтерського обліку виконання видаткової частини державного бюджету призволила до:
втрати часу для пошуку документів або даних;
величезної кількості копій документів;
помилок при обробці документів;
спотворення інформації, втрату або пошкодження документів;
доступу небажаних осіб до документів;
відсутності можливості швидкого відбору і аналізу накопиченої інформації по різних показниках.
Користувачі незв'язаних робочих станцій не мали нагоди спільно працювати з розрізненою інформацією. Для зберігання, пошуку і обробки інформації використовувалось різнорідне не повно функціональне програмне забезпечення або стандартні неефективні навігаційні засоби операційних систем. Потрібно було залучення великої кількості кваліфікованого персоналу для супроводу програмного забезпечення і оновлення версій.
Така організація бюджетного процесу приводила до збільшення термінів обробки документів, затримки коштів, відсутності своєчасної і достовірної інформації про хід виконання бюджету.
АС „Казна-Видатки” є суто казначейською обліковою системою, яка була розроблена з метою:
заміни різнорідного, не повно функціонального програмного забезпечення єдиною комплексною системою контролю над виконанням бюджету на центральному і регіональному рівнях з використанням нових інформаційних технологій, швидкісних автоматизованих процедур і можливістю централізованого супроводу;
автоматизованого обліку виконання витратної частини державного бюджету в розрізі діючої бюджетної класифікації в режимі реального часу з централізованим зберіганням інформації на регіональному (обласному) рівні;
скорочення часу затримки засобів в процесі їх розподілу між розпорядниками і оплати витрат до одного дня (за наявності підтверджуючих документів);
передачі врахованих даних, пов'язаних з виконанням витратної частини бюджету, по всій мережі органів держказначейства як мінімум протягом одного дня;
отримання протягом одного дня детальної, повної і достовірної інформації, керівництвом органів Державного казначейства і фінансових органів, Міністерством фінансів України, статистичними відомствами, податковими органами для підготовки і ухвалення ними управлінських і економічних рішень, планування, оцінки і контролю використовування бюджетних засобів, ефективного управління бюджетними ресурсами і оцінки ризиків, що загрожують фінансовому положенню бюджетів;
постійного контролю відповідності виконання бюджетних операцій по витратах встановленим правилам і повноваженням виконавців;
гарантованого забезпечення цілісності, збереження, достовірності даних про бюджетні операції по витратах і захисту їх від несанкціонованого доступу від початкової до кінцевої крапки мережі органів держказначейства;
можливості контролю шляхом дослідження історії проведення операцій;
скорочення часу складання фінансової звітності про виконання витратної частини бюджету на будь-який момент часу протягом бюджетного року до одного календарного дня, у тому числі зведеної звітності по виконанню бюджету в цілому за системою Державного казначейства України з урахуванням підвідомчих управлінь і відділень.
Відмінності казначейської системи „Казна-Видатки”.
АС "Казна- Видатки " реалізована за Web технологією на базі IIS, SQL серверів фірми Microsoft
Концепція, яка лягла в основу проектування і створення АС "Казна-В":
1. Одна розрахункова палата (казначейський банк) на регіон.
2. Максимально можлива інформативність бухгалтерського плану рахунків в їх аналітичних параметрах, як по доходах, так і по витратах;
3. Єдина технічна політика і стандартизація в області побудови комп’ютерних мереж, загальносистемного програмно-апаратного забезпечення, створення, супроводу, адміністрування і модифікації АС "Казна". Технічні засоби, архітектура мереж, загальносистемні програмні засоби і програмний код прикладного програмного забезпечення АС "Казна" стандартизовані і єдині для всіх регіонів. При дотриманні єдиної технічної політики і стандартизації, у декілька разів знижуються витрати на технічне обслуговуванні, супровід, адміністрування і модифікацію.
4. Централізація проектування, розробки (модифікації), супроводі, монтажних та налагоджувальних робіт в єдиному центрі.
(АС "Казна" можна модернізувати в перебігу 30-ти хвилин по всій території України, а впровадження триває менш ніж одну добу після приходу наладженого та змонтованого комплексу технічних засобів до регіонального УДК ).
Повністю відпадає необхідність у висококваліфікованих фахівцях за інформаційними технологіями на районному рівні і різко скорочується їх потреба (до 3-5 чоловік) на обласному рівні. Всі роботи проводяться фахівцями центру супроводу;
5. Централізована (на регіональному рівні) обробка інформації в режимі реального часу.
6. Максимальне вживання Web – технологій при створенні прикладного програмного забезпечення АС "Казна". Відсутність клієнтського програмного забезпечення, виключає процеси інсталяції, супроводи, адміністрування і модифікації клієнтського прикладного програмного забезпечення АС "Казна". Для роботи використовуються стандартні програмні засоби - Web оглядачі. (MS Internet Explorer та ін.)
7. Повна незалежність від апаратних і програмних платформ, що використовуються користувачами;
8. Низька вимогливість до телекомунікаційних каналів зв'язку, починаючи з агрегатною (без вживання протоколів стиснення інформації) швидкістю 19 200 bit/s і вище.
9. Незалежність від фізичних типів каналів зв'язку.
10. Можливість використовування загальнодоступної мережі Internet.
11. Стандартні протоколи обміну інформацією.
12. Відсутність прямого доступу до баз даних SQL серверів.
13. Захист IP- трафіку SSL 128 bit.
Призначення АС „Казна-Видатки”
Автоматизована система обліку виконання видаткової частини бюджетів призначена для ведення бухгалтерського обліку виконання видаткової частини державного бюджету (ГБ) в органах Державного казначейства і складання на основі його даних фінансової і управлінської звітності відповідно до діючих нормативних документів і законодавства України.
Ведення бухгалтерського обліку є автоматизованим процесом реєстрації, накопичення, зберігання, обробки і обміну інформацією про бюджетні операції, що проводяться органами Державного казначейства, і передачі її користувачам (підрозділам казначейства, органам державної влади та управління) для контролю і ухвалення управлінських рішень.
Бухгалтерський облік включає наступні складові:
бухгалтерський облік – відображення всіх операцій органів Державного казначейства на відповідних рахунках і формування фінансової звітності про виконання бюджетів;
бюджетний облік - накопичення даних про доходи, фінансування, витрати і підведення результатів виконання бюджетів;
управлінський облік - накопичення і обробка даних про результати діяльності органів Державного казначейства для оперативного управління бюджетними коштами, оцінки і контролю їх використання.
Всі складові частини використовують єдину інформаційну базу - дані бухгалтерського обліку.
Система забезпечує:
своєчасне, цілісне, достовірне і безперервне відображення всіх без виключення операцій видаткової частини бюджету на відповідних рахунках діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку;
можливість відображення операцій в агрегованому вигляді в звітності з метою аналізу і управління;
відображення детальної інформації про контрагента кожної операції і параметри самої операції для складання внутрішніх звітів з метою аналізу і контролю;
зберігання інформації в електронному вигляді і можливість візуального її контролю після отримання роздруківок на паперових носіях.
При виконанні бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів за видатками враховується організаційна структура казначейства, при якій:
- Кінцевими розпорядниками бюджетних засобів є бюджетні організації. Кожна з них підлегла розпоряднику 1, 2 або 3 рівні і обслуговується казначейством по місцю свого розташування. Операції бюджетної організації виконуються одним казначейством того ж рівня, що і організація;
- В кожному районі області і районі міста існує районне відділення держказначейства. Відділення підлеглі обласним управлінням відповідної області і підтримують зв'язок з розпорядниками коштів 3 рівні свого району;
- В кожній області існує обласне управління держказначейства (24 області, Автономна республіка Крим, міста Київ і Севастополь, всього 27 управлінь). Управління безпосередньо підлеглі Головному управлінню і підтримують зв'язок з розпорядниками 1 рівня в своїй області;
- Головне управління знаходиться в Києві і підтримує зв'язок з головними розпорядниками коштів державного бюджету - галузевими міністерствами і відомствами.
Казначейська система обліку видатків розроблена з урахуванням вимог та на виконання наступних нормативних документів, що закладені в основу її функціонування:
Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні";
Положення про Державне казначейство (затверджено ухвалою Кабінету Міністрів від 31.07.1995г. №590);
Порядку виконання державного бюджету по витратах за умови функціонування внутрішньої платіжної системи, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.08.2001г. №140, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2001г. під №756/5947;
Положення по організації бухгалтерського обліку і звітності виконання державного і місцевого бюджетів в органах Державного казначейства (затверджений наказом ГКУ від 28.11.2000г. №119);
Інструкції по складанню і виконанню розпису Державного бюджету України (затверджена наказом Міністерства фінансів від 09.01.2001 №19);
Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевого бюджетів і Інструкцією по його вживанню (затверджені наказом ГКУ від 28.11.2000г. №119);
Інструкції по відкриттю аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства (затверджена наказом ГКУ від 28.11.2000г. №119);
Наказу Міністерства фінансів України від 03.12.97. № 265 "Про упровадження нової бюджетної класифікації України" із змінами і доповненнями;
Порядку складання, розгляди, твердження і основними вимогами до виконання кошторисів доходів і витрат бюджетних установ і організацій (затверджений ухвалою Кабінету Міністрів України від 09.01.2000г. №17);
Порядку обліку зобов'язань розпорядників засобів державного бюджету в органах Державного казначейства (затверджений наказом ГКУ від 19.10.2000г. №103);
Порядку переліку і обліку засобів з бюджетів інших рівнів установам, які утримуються за рахунок засобів держбюджету (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.01.2001г. №6;
Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій ухвалою Правління Національного банку України від 29.03.2001г. №135;
Порядку управління бюджетними засобами, які враховуються Державним казначейством України, затвердженим наказом Державного казначейства України від 20.07.2001 №123;
Наказів держказначейства України про складання місячної, квартальної і річної звітності.
Технологічна структура АС „Казна-Видатки”
Структура бази даних та технологічний процес системи залежать від обсягів оброблюваної інформації, які характеризуються наступними показниками:
кількість відділень держказначейства в області – 1060;
кількість головних розпорядників (міністерств і відомств) – 60 300;
кількість обслуговуваних бюджетних установ
(мережа нижчестоящих установ міністерств і відомств по області) – 1 000 10 000;
загальна кількість аналітичних рахунків, що відкриваються, для обліку операцій – 500 000 5 000 000;
загальна кількість банківських рахунків– 200 000 1 500 000;
кількість реєстрів, що поступають, з розподілом засобів в день – 5 1 000;
передбачувана кількість одночасно працюючого персоналу в системі
(безпосередньо обслуговуючої установи і виконуючого бюджетні операції) – 100 500;
кількість реєстрованих документів в день – 20 000 100 000;
кількість бюджетних операцій (передбачуваних транзакцій)
по відкриттю аналітичних рахунків, реєстрації документів, зв'язаних проводок
по рахунках бухгалтерського обліку і поновлення стану рахунків в годину – 500 1 000;
кількість платежів в день – 1000 50 000;
кількість проводок по рахунках бухгалтерського обліку операцій в день – 10 000 50 000;
кількість вхідних платежів на рахунки спеціального фонду розпорядників в день – 1 000 30 000;
передбачуване зростання бази даних при використовуванні СУБД MS SQL 7.0 в доба – 30 100 Мбайт;
максимальний об'єм БД на кінець бюджетного року – 200 Гбайт.
Автоматизована система обліку виконання видаткової частини державного бюджету побудована як система управління обробкою транзакцій. Такі системи характеризуються великою кількістю змін в базі даних. Зміни вводяться інтенсивно, великою кількістю користувачів. Безліч користувачів може одночасно звертатися до одних і тих же даних, але тільки один з них може мати нагоду проводити їх у нинішній момент.
Система гарантує, що тільки один користувач в кожний конкретний момент часу може змінити дані. Зміни вносяться за допомогою механізму транзакцій. Транзакція є набором змін, що розглядаються як єдине ціле. Якщо одна із змін не може бути виконана, то і вся решта змін, виконаних в транзакції, буде відмінена. Інакше цілісність даних може бути порушена.
В той же час система має елементи оперативної аналітичної обробки накопичуваної інформації і ухвалення рішень на основі її аналізу.
Система спроектована на основі SQL-СУБД і має WEB-технологію.
Єдина БД кожного регіону, що спільно використовується, розташовується на регіональному сервері, розміщеному в територіальному управлінні Державного казначейства, який забезпечує доступ до цієї БД з інших менш потужних робочих станцій клієнтів, підключених до мережі.
Задачі серверу БД:
управління інформаційної БД, з якою спільно працюють групи користувачів;
управління доступом до БД;
захист інформації за допомогою засобів архівації/відновлення;
централізоване завдання для всіх додатків обробки даних глобальної цілісності даних;
забезпечення високої швидкості обробки запитів.
Задачі клієнта:
представлення інтерфейсу користувача;
управління логікою додатку;
виконання логіки додатку;
перевірка допустимості даних;
запит і отримання інформації про сервер БД.
Функції клієнтського додатку зводяться до формування і посилки запитів (задач), відображення результатів обробки даних і мінімального управління логікою ("тонкий" клієнт).
Засобами передачі інформації між клієнтом і сервером БД в системі є мережа і комунікаційне програмне забезпечення, є у клієнта і на сервері і дозволяє їм взаємодіяти через мережу.
Зв'язок з клієнтами (персоналом відділень казначейства) забезпечується по мережі Інтернет/Інтранет через спеціальний WEB-сайт. Доступ до бази даних забезпечується за допомогою WEB-серверу і серверних WEB-додатків через спеціалізовані інтерфейси програмування доступу до БД.
Система виключає безпосередній доступ клієнта до бази даних. Вся передана і одержана клієнтом інформація передається в зашифрованому вигляді. Алгоритм шифрування SSL 128 біт (вбудований в интернет-броузер клієнта). В систему можливий вхід тільки авторизованих клієнтів з наданням кожному клієнту відповідних прав на поглядання інформації і виконання операцій.
Система організована так, щоб забезпечити мінімальний мережний трафік (потік інформації).
Клієнтське програмне забезпечення включає тільки WEB-браузер. Вся решта програмного забезпечення, що включає правила і логіку обробки даних, зберігатися на WEB-сервері і сервері БД.
Система має ієрархічну організацію і функціонує в головному управлінні і 27 територіальних управліннях. Прозорість сумісної обробки даних дозволяє об'єднати всі додатки і обчислювальні ресурси органів держказначейства в єдину інформаційну систему.
Система є підсистемою і невід'ємною частиною комплексної автоматизованої системи обліку казначейського виконання прибуткової і видаткової частини державного бюджету, в яку також входять:
банківський модуль, що забезпечує вихід в систему електронних платежів НБУ і є підсистемою обліку доходів АС "Казна-Доходи" (УНИТИ-БАРС);
система "клієнт-банк" АС "Казна-Доходи" (УНІТІ-БАРС);
система "Звіт" формування звітності;
програмні модулі формування мережі розпорядників бюджетних коштів, розписи бюджету, реєстрів.
В той же час, система незалежна і має нагоду (інтерфейс) для використовування спільно з будь-якою системою автоматизації банку (САБ).
В кожному регіоні встановлено ідентичне програмно-апаратне середовище (у відповідність з розробленою типовою схемою ), що включає наступні підсистеми (компоненти):
підсистема управління локальною мережею, користувачами і серверами системи, включаючи контролери домену (основний і резервний), робочі станції технологів і адміністратора системи;
відмовостійка кластерна підсистема обробки транзакцій і зберігання даних, що включає сервери БД (робочий і резервний) і зовнішній дисковий масив з розщеплюванням дисків і контролем парності (RAID-0,1,5);
підсистема створення резервних копій і відновлення даних, що включає пристрої резервного копіювання на магнітооптичних дисках або магнітних стрічках, програмне забезпечення управління процесом автоматичного резервування з можливістю повного відновлення операційної системи, додатків і БД при аварії;
сайт, розміщений на сервері Інтернет/Інтранет (WEB – сервер), який забезпечує формування інтерфейсу доступу користувачів до БД, вхідний контроль даних, і логіку виконання операцій;
підсистема захисту від вторгнення із зовнішньої мережі (засоби обмеження доступу, контролю прав доступу і реєстрації спроб несанкціонованого доступу, механізми виявлення сканування портів і захисту від різних типів мережних атак на сайт та ін.), включаючи Firewall і proxy-сервер;
підсистема управління віддаленим доступом клієнтів;
підсистема управління електронною поштою;
засоби комунікації (мереживі пристрої і лінії зв'язку).
Формати, що використовуються, для обміну даними і документами:
документи МS Word 97 -2000 (*.doc);
бази даних MS Access (*.mdb)
файли dBase III (*.dbf);
файли FoxPro 2.5 (*.dbf);
файли Excel 97-2000 (.xls);
файли Paradox (*.db)
текстові файли (*.txt).
Функціональна частина АС „Казна-Видатки”
Автоматизована система казначейського виконання бюджетів всіх рівнів по витратах АС "Казна-Видатки" фактично включає системи АС "Казна-ВЦ " і АС "Казна-В".
АС "Казна-ВЦ" – автоматизована система планування витрат державного бюджету на рівні центрального апарату ГК України
АС "Казна-В" – автоматизована система обліку і аналізу витрат державного і місцевого бюджетів на рівні регіонів (АР Крим, областей, мм. Києва і Севастополя).
Примітка:
АС „Казна-В”- не є просто прикладним програмним забезпеченням, це дуже складний програмно – апаратний комплекс, котрий, з одної сторони потребує для свого налагодження купу високо кваліфікованих фахівців з інформаційних технологій, з другої сторони при експлуатації практично не потребує втручання та дуже легко підлягає централізованому супроводженню.
АС "Казна-ВЦ" є єдиною автоматизованою системою планування, обліку і аналізу видатків державного бюджету на центральному рівні України.
АС "Казна-ВЦ" реалізована за клієнт-серверною технологією на базі SQL серверу фірми Microsoft і виконує наступні функції:
Формування бази даних мережі розпорядників бюджетних коштів;
Відкриття аналітичних рахунків для обліку бюджетних асигнувань та інших планових показників головних розпорядників коштів;
Ведення бази даних уточненого розпису видатків з урахуванням змін;
Ведення бази даних уточненого територіального розпису видатків з урахуванням змін;
Формування пропозицій про виділення асигнувань;
Формування реєстрів на виділення бюджетних асигнувань;
Передачу в регіональні УДК (АР Крім, областей, мм Києва та Севастополя):
Річного розпису асигнувань державного бюджету по території;
Помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету по території;
Повідомлення про зміни річного розпису асигнувань державного бюджету по території;
Повідомлення про зміни помісячного розпису асигнувань загального фундації державного бюджету по території;
Дані про мережу установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету, у розрізі територій
Дані про зміни в мережі установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету, у розрізі територій
реєстрів на виділення бюджетних асигнувань
Зведених реєстрів виділених бюджетних асигнувань
Передачу головним розпорядникам коштів державного бюджету:
Витягу з річного розпису асигнувань державного бюджету
Витягу з помісячного розпису асигнувань загального фундації державного бюджету
Копії довідки з відміткою про взяття на облік
Зведеної інформації про наявність неоплачених фінансових зобов’язань розпорядників коштів у розрізі кодів бюджетної класифікації та територій
Передачу Міністерству фінансів:
проекту пропозицій щодо виділення асигнувань з державного бюджету
довідка про внесення змін до пропозицій
Та безліч аналітичної інформації підрозділам ДК України.
Одержаний від Міністерства фінансів на паперових і електронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету і розпис асигнувань загальної фундації державного бюджету реєструється і береться на облік відповідно до діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку. При цьому забезпечується в автоматизованому режимі відображення затверджених сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку і формування виписок з розпису.
По мірі надходження від Міністерства фінансів довідок про зміни розпису формується уточнений розпис (розпис з урахуванням чергових змін). При цьому довідки про зміни реєструються, і суми змін в автоматизованому режимі відображаються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
Головні розпорядники засобів (окрім місцевих державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання виписки з розпису бюджету подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і витрат і розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників засобів нижнього рівня і одержувачів у відповідність з мережею на паперових і електронних носіях.
Силові відомства подають вказані матеріали відділу витрат оборони і правоохоронної діяльності, інші – зведеному відділу Управління витрат державного бюджету.
При внесенні змін в планові показники головні розпорядники засобів подають держказначейству відповідні реєстри змін .
При ухваленні реєстрів змін виконуються перевірки на відповідність зареєстрованим довідкам Мінфіну і базі даних уточненого розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань (з урахуванням змін), або "уточненого територіального кошторису", по кожній організації і в цілому по відомству. При виявленні розбіжностей реєстри змін повертаються для доробки.
Перевірена інформація вноситься в базу даних держказначейства і відображається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
На підставі одержаних даних формується річний розпис призначень державного бюджету і щомісячний розпис асигнувань загальної фундації державного бюджету по територіях і повідомлення про зміни вказаних документів . Дані відображаються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку після перевірки на відповідність сум річних призначень і щомісячних асигнувань в розрізі кодів бюджетної класифікації по кожній установі і в цілому по управлінню держказначейства.
Розпис по територіях може присилатися управлінням держказначейства частинами, у міру отримання даних від головних розпорядників. Нумерація повідомлень про зміни розпису здійснюється окремо по кожному управлінню.
Щодня, у міру прийому реєстрів змін від головних розпорядників, формується "уточнений територіальний кошторис".
На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень і з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асигнувань.
Затверджені пропозиції враховуються Державним казначейством на рахівницях позабалансового обліку.
В автоматизованому режимі, з використанням довідників відкритих особових рахунків і зведених особових рахунків, готується Розпорядження про виділення бюджетних асигнувань, який є підставою для зарахування виділених бюджетних асигнувань на особові або зведені особисті рахунки головних розпорядників.
Формується виписка з відповідного рахунку, яке передається головному розпоряднику (окрім місцевих державних адміністрацій (МДА), які обслуговуються в територіальних управліннях) на паперових і електронних носіях.
Головні розпорядники засобів (окрім МДА) на підставі одержаного виписування складають розподіл виділених бюджетних асигнувань і подають галузевим відділам Управління витрат державного бюджету.
Розподіли реєструються і контролюються в автоматизованому режимі на відповідність вказаних в них сум залишкам на відповідних рахівницях, залишкам невикористаних асигнувань розпорядників нижнього рівня, невиконаним зареєстрованим фінансовим зобов'язанням і наявної мережі.
Перевірені розподіли групуються по територіях і складаються реєстри на виділення бюджетних асигнувань, які засобами електронного зв'язку передаються у відповідні управління.
На підставі реєстрів складається і затверджується зведений реєстр в розрізі управлінь Державного казначейства.
На підставі інформації про залишки засобів на рахівницях, відкритих у відповідних органах держказначейства, платіжних календарів областей держказначейством ухвалюється рішення про підкріплення засобами.
Підставою для переказу коштів є розпорядження на переказ коштів.
Механізм підкріплення засобами під виділені асигнування визначається у кожному конкретному випадку.
В управліннях на підставі реєстрів і наявних засобів формуються в автоматизованому режимі відповідні платіжні документи і засоби зараховуються на зведені рахунки розпорядників 2 рівні для подальшого розподілу, реєстраційні рахунки розпорядників 3 рівні або реєстраційні рахунки одержувачів (за відсутності вищестоящих розпорядників). Органи держказначейства надають клієнтам виписування з відповідних рахунків за наслідками попереднього операційного дня або по запиту клієнта.
Подальший розподіл засобів розпорядниками 2 рівні проводиться аналогічно (в розрізі територій області). У відповідність з розподілом засоби зараховуються на реєстраційні рахунки самого розпорядника, реєстраційні рахунки розпорядників 3 рівні або реєстраційні рахунки одержувачів. При цьому проводиться автоматизований контроль на відповідність сум що розподіляються залишкам на рахунках, затвердженим пропозиціям, кошторисам, планам асигнувань, зареєстрованим зобов'язанням і даним відомчої мережі.
Програмно - апаратний комплекс АС "Казна-В"
Призначений для автоматизації операцій по фінансуванню та оплаті рахунків розпорядників коштів державного і місцевого бюджетів, проведених органами Державного казначейства усіх рівнів.
Виконує наступні основні функції:
Ведення мережі бюджетних установ і організацій.
Ведення кошторису бюджетних організацій.
Фінансування підприємств і розподіл бюджетних коштів.
Формування вихідних електронних платіжних документів на перерахування коштів у державний та місцеві бюджети, а також документів на відновлення касових видатків.
Формування форм звітності, визначених нормативними документами Державного казначейства України.
Формування звітної інформації для підлеглих відділень казначейства.
Формування звітності для органів Державної Податкової адміністрації і місцевих фінансових органів (по попередньо укладеній угоді).
Ведення довідкової інформації.
Всі ці функції реалізовуються працівниками відділів видатків бюджетів всіх рівнів та відділів комп’ютерізаціії Управлінь казначейства та територіальних відділень казначейства. Всіх користувачів системи можна поділити на наступні групи:
операціоніст - лімітчик,
операціоніст - секретчик,
бухгалтер,
керівник,
технолог.
Кожна з цих груп має свої права в залежності від функціональних обов’язків. Також слід мати на увазі, що всі ці групи поділяються на спеціалістів обласного та районного рівня. Спеціалісти районного рівня мають доступ до інформації лише по своєму району, спеціалісти обласного рівня мають доступ до будь-якої інформації по всій області.
До функцій операціоніста належать:
введення клієнта в мережу;
відкриття клієнту рахунків;
взяття клієнта на обслуговування;
обслуговування клієнта: введення платіжних доручень, розподілу на фінансування, планових показників по клієнту, перерахування коштів з КЕКВ на КЕКВ, відновлення касових видатків і т.д.;
формування виписки по рахункам клієнта та звітності;
формування документів, проведених за попередній день;
імпорт та обробка імпортованих документів ( платіжних доручень, зобов’язань , реєстрів та ін.).
У функції бухгалтера входить наступне:
обслуговування головних розпорядників місцевих бюджетів (ОФУ та міських фін. відділів)- проведення розподілів на фінансування з котлових рахунків місцевих бюджетів;
робота з транзитними рахунками Державного бюджету, відкритих на обласному рівні для надходження фінансування з Державного казначейства України та залучення на них коштів з ЄКР;
формування та аналіз звітності про виконання Державного та місцевих бюджетів за видатками, внесення виправлень в звітність .
В коло повноважень технолога входить:
ведення довідників системи;
експорт документів ( виписок по клієнту);
управління операційним днем казначейства (відкриття та закриття дня);
імпорт документів з банку;
обробка реєстрів на фінансування ;
проведення діагностики системи;
ведення протоколу дня;
адміністрування системи (введення користувачів, надання їм прав доступу).
Для того, щоб почати роботу з програмою АС “Казна-Видатки” необхідно запустити WWW – броузер Internet Explorer 4.0 або вище (при установці операційної системи його ярлик з'являється на робочому столі). Системою запрошується ім’я користувача та пароль.
Головна сторінка, як і майже всі сторінки системи, складається з двох фреймів. У лівому фреймі, знаходиться меню системи. Правий фрейм призначений для виведення інформації.
На головній сторінці відображається інформація про те під яким іменем користувач зайшов в систему, яка поточна дата операційного дня, скільки користувачів працює на даний момент в системі Особливістю головного меню системи є нестандартне виділення функціональних підчастин, а саме, в системі виділяються не АРМи спеціалістів, а функції, які можливо виконати в системі. До функцій надається відповідний доступ всіх спеціалістів, тобто до однієї і тої ж функції можуть мати доступ всіх користувачі системи, якщо це їм дозволено.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте основні принципи інформатизації роботи ДКУ.
2. Охарактеризуйте основні засади функціонування системи «Казна – Доходи».
3. Охарактеризуйте основні засади функціонування системи «Казна – Видатки».