- •Визначення свіжості м’яса. Відбір проб, органолептичні, лабораторні, гістологічні методи дослідження, мікроскопія мазків-відбитків за гост 23392-78
- •Визначення органолептичних показників свіжості яловичини, свинини та баранини.
- •Визначання прозорості та аромату бульйону.
- •Лабораторні методи дослідження свіжості м’яса
- •Потенціометричний спосіб.
- •Колориметричний спосіб.
- •Визначення кількості аміно - аміачного азоту (формольна реакція).
- •Кількісне визначення летючих жирних кислот.
- •Метод визначення аміаку та солей амонію.
- •Реакція на пероксидазу.
- •Реакція з міді сульфатом у бульйоні.
- •Метод мікроскопічного аналізу свіжості м’яса (згідно з госТом 23392-78).
- •Методи фарбування мазків
- •Кольорова окислювальна реакція
Методи фарбування мазків
Фарбування за Грамом. На фіксований мазок поміщають смужку фільтрувального паперу і наливають карболовий генціанвіолет. Витримують 1-2 хв., потім знімають смужку паперу, зливають фарбу, мазок промивають водою і наливають на нього розчин Люголя (мазок чорніє). Через 1-2 хв. розчин зливають і наливають етиловий спирт на 0,5-1 хв. Потім мазок промивають водою і зафарбовують водним фуксином або водним сафраніном протягом 1-2 хв. Промивають водою і висушують фільтрувальним папером.
Фарбування за Грамом можна проводити в модифікації Синьова. З цією метою на фіксований мазок кладуть смужку фільтрувального паперу, просякнутого спиртовим розчином кристалвіолету і наносять дві-три краплі води, яка повністю всмоктується папером, останній щільно прилягає до скла. Через 2 хв папір знімають пінцетом і далі фарбують за Грамом.
Мазки спочатку досліджують при малому збільшенні, а потім переводять на імерсійну систему.
Кольорова окислювальна реакція
Використовується для прискореного визначення обсіменіння м’яса токсичними мікроорганізмами. Суть методу – у екстрактах з м’яса, що містить токсичні мікроорганізми або велику кількість гнильних мікроорганізмів, містяться речовини, які легко окислюються. У екстрактах із м’яса, що не містить такі мікроорганізми, цих речовин значно менше. Ці легко окислювальні речовини гальмують відновлення окислювально-відновного індикатора, доданого до м’ясного екстракту. Срібло азотнокисле переходить у окислену (лабільну) форму, соляна кислота створює різко кисле середовище, необхідне для швидкого протікання окислювальної реакції.
Порядок виконання. У пробірку наливають 2 см3 витяжки з досліджуваного м’яса (можна використати витяжку, приготовлену для формольної реакції) і додають до неї реактиви у такій послідовності: одну краплю 1%-го спиртового розчину крезилблау, три краплі 0,5%-го розчину азотнокислого срібла і одну краплю 40%-го розчину хлористоводневої кислоти. Потім пробірку добре струшують і з мікропіпетки додають 0,15 см3 1%-го розчину калію марганцевокислого і знову струшують. У другу пробірку для контролю беруть 2 см3 витяжки з м’яса здорової тварини і додають реактиви у таких же кількостях і в такій самій послідовності.
Реакцію читають на білому фоні відразу після її постановки і через 10-15 хв. Другий результат вважається кінцевим.
За наявності мікробів чи їх токсинів колір витяжки залишається синім або зеленим; за відсутності мікробних токсинів витяжка забарвлюється у рожево-червоний або червоно-бурий колір. При незначній кількості мікробних токсинів витяжка стає фіолетовою або знебарвлюється, але через 10-15 хв. колір її знову відновлюється.
