Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lektsii_-_organіzatsіya_і_planuvannya_eksportno...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
432 Кб
Скачать
☆

Тема 7. Організація і проведення торгів (тендерів) на україні

  1. Роль торгів у сучасній світовій торгівлі.

  2. Регулювання тендерної діяльності.

  3. Правове забезпечення тендерної діяльності на Україні.

Роль торгів у сучасній світовій торгівлі.

Проведення торгів викликане природною потребою виробників, посередників, споживачів прискорить процес просування товару і послуги від продавця до покупця.

Розходження в термінах торги і тендери полягає в тім, що тендер – це конкурсні торги, тобто на тендерах експортери, зробивши попередньої заявки на участь надають на початку проектно-конструкторську документацію, моделі, макети виробів, а так само інформацію про своє підприємство, а саме: ресурсні потужності підприємства (чисельність працюючих, технології, парк устаткування, енергооснащеність).

Роль торгів для розвинутих і країн, що розвиваються, трохи відмінна. Для тих, що розвиваються – широке застосування міжнародних торгів зв'язано, насамперед, з реалізацією планів економічного розвитку при обмеженості власних можливостей (недостача кваліфікованих кадрів, сучасних технологій і сучасних засобів праці). Тому для країн, що розвиваються, характерне залучення іноземних фірм до створення складних будівельних об'єктів, інженерних споруджень і інших складних проектів на конкурсній основі. При цьому звичайно здійснюються цільові постачання машин, устаткування і транспортних засобів у країни, що розвиваються, на об'єкти капітального будівництва різного призначення. По оцінках експертів обсяг таких постачань складає близько 70% від загального необхідного обсягу. Торги для країн, що розвиваються, характеризують як “ринок замовника”.

Торги в розвинутих країнах носять, в основному, антимонопольний характер і розглядаються, як протидія обмеженню ділової практики. Так, наприклад, щорічний приплив замовлень для монополій США і Західної Європи, одержуваних на торгах оцінюється в 35 млрд. дол. Ця цифра складає близько 20% від загального обсягу замовлень, виконуваних самими монополіями в США і Західній Європі, тобто більший обсяг, особливо наукомісткої продукції, ці регіони розвинутих країн виконують самостійно, але 20%-ое розміщення іноземних замовлень через торги дає свіжий приплив розвитку антимонопольних мір.

Роль міжнародних торгів (тендерів), насамперед, полягає в ефективному сегментуванні ринку збуту і регулюванні, розміщенні необхідних товарів і послуг у регіонах що розвиваються і розвинутих країн, і сприянні антимонопольній політиці.

Регулювання тендерної діяльності.

Регулюванням тендерної діяльності займається, в основному, держава. Функція регулювання полягає в розробці урядовими органами загальної стратегії і торгово-політичних цілей проведення тендерів.

Метою регулювання тендерної діяльності є одержання максимального ефекту від організації і проведення торгів з мінімальними витратами. Регулюванням тендерної діяльності в основному займається держава. У державних програмах проведення торгів створюються так звані реєстрові списки міжнародних фірм-виробників, постачальників і підрядчиків. Ці реєстрові списки дозволяють організаторів торгів посилати пропозиції для участі в торгах найбільш відомим і фірмам, що зарекомендували себе. Особливо реєстрові списки мають значення для країн, що розвиваються, наприклад, реєстровими списками активно користаються Ірак, Кувейт, Марокко, Туніс. По Кувейтському законодавству усі фірми, включені в реєстрові списки, виходячи з їх технічних і фінансових можливостей, розбиті на 5 груп. Кожна з цих груп має ліміт обсягів постачань або робіт, понад якої їй заборонено підписувати контракти, що представляють на торгах. Переходити в більш високу категорію постачальників за законом дозволяється тільки після року перебування в групі первісної реєстрації. Цей приклад організації реєстрового списку являє приклад регулювання на законодавчому рівні країни.

Регулювання тендерної діяльності здійснюється також за допомогою організаційних і економічних методів, а саме:

  1. Організаційне регулювання складається в строгому, твердому порядку подачі заявок на участь і іншої необхідної технічної документації з боку фірми-учасниці в тендерний комітет.

  2. Економічні методи регулювання тендерної діяльності в основному полягають у лімітуванні сумарних вартостей проектів, представлених на тендер. Економічне регулювання торгів полягає також у призначенні відсотка знижок, звичайно діапазон відсотка знижок коливається від 10% до 15%, знижки на торгах визначає держава. Зокрема, при торгівлі нафтою на тендерах Кувейту на законодавчому рівні було вирішене питання в 1999 р. про підвищення знижок з 10% до 15%.

До регулювання тендерної діяльності, безумовно, відноситься правове забезпечення, а саме повний комплект законодавчих актів по тендерній діяльності і Правила поведінки на торгах.

Правове забезпечення тендерної діяльності на Україні.

Сама природа міжнародних торгів обумовлює той факт, що щогодини у світі відбуваються невидимі “бої” оферентів за право одержання замовлень і ці “бої” одержали назву “тендерні війни”. Характерною ознакою таких воєн є активна участь у них не тільки ділових, але й урядових кіл, як країн-організаторів торгів, так і учасників, тому, з огляду на таку ділову активність, країни-організатори і країни-учасниці зацікавлені в правовому забезпеченні тендерної діяльності, а саме зацікавлені в чіткій структурі тендера, наявності законів у країні-організаторі тендерної діяльності. Організація торгів і тендерів визначає, насамперед, суб'єктів тендера, структуру тендерних комітетів і їхню компетенцію, а також визначає об'єкти торгів.

Правовим забезпеченням визначається порядок, терміни подачі документів з боку учасників і на законодавчому рівні визначений порядок оскарження й арбітражу претензій, що виникають за результатами торгів. Наприклад, претензії, що виникають за результатами торгів на реалізацію проектів, що фінансуються за рахунок держбюджету і Державного валютного фонду України розглядаються Арбітражним Судом України, арбітром, при розгляді претензій, зв'язаних з результатами торгів по об'єктах, реалізація яких передбачається за рахунок власних коштів замовника, може бути відповідний територіальний арбітражний суд.

При виявленні грубих порушень проведення торгів чинним законодавством України передбачене право оголосити торги недійсними і зажадати від організаторів проведення повторних торгів. Цю процедуру доручають Міністерству торгівлі і ЗЕЗ України.

Успішному безконфліктному проведенню торгів, насамперед, сприяє правильне тлумачення визначень тендерної термінології і правил тендера.

Насамперед, необхідно визначити, що є об'єктом торгів. Ними можуть бути:

  • Підряди для будівництва підприємств, будинків і споруджень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі, які будуються під ключ (підряд – право на будівництво, включаючи, технологію і робочу силу, повна забезпеченість створення даного проекту);

  • Виконання комплексних будівельних і монтажних робіт і їхніх окремих видів (тобто будівництво не від початку до кінця, а на облицювання, зовнішню обробку і т.д.);

  • Виконання комплексних пусконалагоджувальних робіт (завантажити системним забезпеченням, завантажити інформаційні зв'язки – для комп'ютера; робота на відмовлення, тобто поки не зламається);

  • Постачання комплексного технологічного устаткування (міні-пекарня);

  • Об'єкти приватизації;

  • Концесії на розробку запасів корисних копалин (тобто дозвіл);

  • Закупівлі масових партій товарів народного споживання;

  • Проекти на базі спільних підприємств;

  • Надання державних закупівельних кредитів;

  • Інші об'єкти.

Суб'єктами торгів є:

  • Тендерний комітет, що формується для організації і проведення міжнародних торгів;

  • Замовник – організація, підприємство, чий проект виноситься на торги;

  • Претендент – організація, зацікавлена в участі торгів, але ще що не подала свою пропозицію;

  • Оферент – підприємство або організація, яка вже приймала участь у торгах і подавала свої пропозиції,

Щоб ефективно використовувати існуюче правове забезпечення тендерної діяльності, насамперед, необхідно класифікувати види торгів.

Торги бувають:

  • Відкритими, у яких можуть брати участь усі зацікавлені організації;

  • Відкритими з попередньою кваліфікацією учасників;

  • Закритими, тобто по запрошеннях;

  • Індивідуальними, одиничні – продавець і покупець працює один на один.

Проведення торгів – це строго визначена в часі й у просторі процедура подачі заявок, необхідної документації, тендерних пропозицій і безумовне дотримання правил проведення торгів відповідно до законодавства країни, що проводить торги.

Рішення про час проведення торгів (після затвердження техніко-економічного обґрунтування проекту або після розробки робочої конструкторсько-технологічної документації) приймається замовником у залежності від специфіки об'єктів, ступеня готовності проектної документації і будинків, що виставляються на торги, ступені готовності площ проведення торгів (місце проведення торгів).

У торгах можуть брати участь організації різних форм власності, підприємства-виготовлювачі, посередницькі організації й іноземні фірми.

До участі в торгах не допускаються організації, не зареєстровані у відповідному державному органі, оголошені банкрутами, у відношенні яких порушена справа про банкрутство; що ліквідуються; не здійснюють передбачені законом платежі; документацію, що подають для участі в торгах, підготовлену не за правилами торгів.

Торги можуть бути оголошені тільки після закінчення підготовки всіх необхідних документів і при наявності затвердженого техніко-економічного обґрунтування у відношенні об'єктів, що виставляються на торги. Техніко-економічне обґрунтування повинне бути погоджене у встановленому порядку з органами місцевої влади і зацікавлених організацій.

Правовий механізм оформлення заявок і документації на участь у торгах.

Замовник зобов'язаний повідомити Міністерству економіки України про свій намір провести міжнародні торги, представивши при цьому йому проект тендерної документації. Після чого протягом 10 днів Міністерство розглядає подану документацію, привласнює номер проекту і вносить його до Державного реєстру торгів, що проводяться в Україні.

Організація і підготовка торгів проводиться замовником або з його доручення спеціалізованою фірмою.

Для організації і проведення торгів створюється Тендерний комітет, до складу якого входять представники замовника, Міністерства економіки, проектних організацій і інших зацікавлених (посередники, потенційні покупці, представники місцевої влади: мерія, готельні послуги, транспорт). Склад Тендерного комітету узгоджується з керівником організації-замовника, з Міністерством торгівлі і ЗЕЗ України, з уповноваженим державним органом галузевого або територіального керування (наприклад, з Міністерством транспорту, з керуванням ЗЕЗ обласного центра, з Митним комітетом і т.п.).

Головою Тендерного комітету є керівник замовника або посадова особа, призначена їм.

Умови замовника, встановлені їм до оголошення торгів і регламенту їхні проведення є обов'язковими до виконання Тендерним комітетом.

Усі рішення приймаються тендерним комітетом на закритих засіданнях у присутності не менш 2/3 його складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У випадку рівної кількості голосів, голос голови стає вирішальним. Потім тендерний комітет готує оголошення про відкриті торги, що публікуються на українському й одній із загальноприйнятих мов. Оголошення розсилаються не пізніше, ніж за 45 днів до початку проведення торгів. Оголошення публікуються:

  • При вартості проекту 25 млн. грн. і більш – у трьох центральних виданнях “Голос України”, “Урядовий кур'єр”, “Діловий вісник”;

  • При вартості проекту менш 25 млн. грн. – відповідно в одному зі згаданих видань і в двох виданнях місцевої преси, а також повідомляються по радіо і телебаченню.

Оголошення направляються поштою потенційним учасникам торгів не пізніше чим за 25 днів до їхнього початку (міжнародна пошта - DHL). Після одержання від претендентів угоди на участь у торгах, Тендерний комітет поширює серед претендентів тендерну документацію (буває з оплатою або безкоштовно). Тендерний комітет розробляє програму підготовки до торгів.

Тендерний комітет на закритому засіданні визначає необхідність проведення попередньої кваліфікації організації, що претендують на участь у торгах, а також визначає склад анкети попереднього кваліфікаційного добору учасників, терміни проведення добору.

Тендерний комітет має право зажадати фотодокументи, статті, додаткові матеріали, а також інші документи, що характеризують здатність оферентів виконати передбачені роботи, послуги, постачання.

Найважливішим документом у тендерній справі є тендерна пропозиція, що складається з наступних документів:

  • Сама пропозиція, складена за стандартною формою;

  • Додатка до тендерної пропозиції (основна конструкторсько-технологічна документація, фотодокументи, відеофільми, експрес інформація у виді журналів, буклетів про продукцію, про підприємство, техніко-економічне обґрунтування);

  • Структура ціни (розчленовування ціни) і кошторис;

  • Умови майбутнього контракту;

  • Тендерна інформація (про імідж підприємства, про участь раніше в торгах, загальна характеристика оферента і його маркетингова стратегія).

При складанні окремих контрактів на тендерах можливий поділ цін кожного укрупненого виду робіт на окремі види, оплачувані як у вітчизняній, так і в іноземній валюті.

Тендерні пропозиції приймаються в запечатаних подвійних конвертах, в одному з яких знаходиться технічна частина без указівки цін, а в іншому – комерційна. У цих же конвертах знаходиться документ, що підтверджує внесення учасником торгів “застави серйозності”, розмір якого визначається Тендерним комітетом, заздалегідь складає, як правило, 3-5% ціни проекту. Застава надається у формі банківської гарантії, гарантійного листа або чека з оцінкою про прийняття платежів банком. Застави, внесені оферентами (крім переможця) повертаються їм протягом часу, обумовленого Тендерним комітетом, починаючи з дати визначення переможця. Застава не повертається, якщо оферент відкриває свої пропозиції після відкриття торгів, відмовляється укласти контракт із замовником, після того, як його пропозиція буде прийнято замовником. У випадку виграшу на торгах застава враховується при визначенні суми договірної ціни, при програші – повертається оференту.

Тендерні пропозиції направляються в Тендерний комітет з рекомендаційним листом або здають їх під розписку, потім зберігають у спеціальному сейфі.

Тендерні пропозиції, що надійшли після встановленого терміну, не розглядаються.

Пропозиції оферента повинні бути дійсними протягом не менш 60 робочих днів від дати закінчення подачі пропозиції, тобто Тендерний комітет може протягом цих 60 днів продовжити як би термін подачі пропозиції. Ця ситуація може виникнути, коли Тендерний комітет зажадав додаткову інформацію в пропозиціях, або оферент побажав поліпшити технічні характеристики проекту, комерційні умови.

Період оцінки пропозиції Тендерним комітетом починається з моменту офіційного розкриття конвертів. Під час оцінки пропозицій Тендерний комітет має право запрошувати оферентів для подання пояснень, запитувати додаткові зведення, документи. Не пізніше чим через 7 робочих днів після вибору переможця торгів Тендерний комітет повинний інформувати всіх оферентів, що брали участь у торгах письмово або публікацією в пресі, і представити звіт про торги Міністерству економіки України. Претензії за результатами торгів на реалізацію проектів, що фінансуються за рахунок державного бюджету і державного валютного фонду України розглядаються Вищим Арбітражним судом.

При виявленні грубих порушень з боку Тендерного комітету Міністерство економіки має право оголосити торги недійсними і зажадати повторного проведення торгів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]