Система органів кровообігу

ПУЛЬС – поштовхоподібні коливання стінок артерій , внаслідок руху крові по судинах при кожному скороченні серця.

Місця визначення пульсу:

• Сонна артерія,

• Скронева артерія,

• Стегнова, підключична, підколінна, задня велика гомілкова артерія,

• Променева артерія.

Властивості пульсу:

ЧАСТОТА – кількість пульсових коливань за 1 хв. Норма – 60-80 ударів за 1 хв.

Тахікардія – частота серцевих скорочень понад 80 за 1 хв.

Брадикардія – частота серцевих скорочень менше 60 за 1 хв.

У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від :

- віку – найбільша частота пульсу в перші роки життя;

- фізичної роботи – прискорюється,

- фізіологічного стану – під час сну – сповільнений,

- статі – у жінок пульс частіший на 5-10 скорочень,

- від психічного стану – при страху, болю, гніві – прискорюється.

НАПОВНЕННЯ – ступінь наповнення кровлю артерії під час систоли серця:

• Доброго, незадовільного ниткоподібного

НАПРУЖЕННЯ – ступінь опору артерії натиску пальця

• Напружений ( твердий, гіпертонія) м» який ( колапс)

РИТМ – регулярність пульсових хвиль. Які виникають одна за одною

Ритмічний аритмічний (при захворюваннях серцевого м’яза

або провідникової системи серця)

Види аритмій :

-екстрасистолічна – між двома черговими скороченнями серця виникає додаткова

систола ( екстрасистола) Пауза, що виникає за екстраситолою,

називається компенсаторною паузою і є значно довшою від звичайної.

• миготлива – характеризується відсутністю якоїсь закономірності ритму і наповнення

пульсу, великі і малі пульсові хвилі виникають хаотично ( вада серця,

атеросклероз, базедова хвороба)

Дефіцит пульсу при якому не всі скорочення серця виштовхують в артерії достатню кількість крові. Деякі скорочення серця є настільки слабими, що пульсова хвиля не досягає периферичних артерій і не визначається при пальпації ( одночасно визначають частоту пульсу на променевій артерії та частоту серцевих скорочень. Різниця цих двох показників і визначає дефіцит пульсу.

АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК – тиск крові на стінки судин.

Максимальний ( систолічний) – 100- 139 мм рт. ст.

Мінімальний ( діастолічний – 60-90 мм рт. ст.

Пульсовий – різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску.

СН-ІХ. Стандартний план навчання членів родини пацієнта методики вимірювання артеріального тиску

Проблеми	Мета	Медсестринські втручання
1. (н) Члени родини не володіють методикою вимірювання артеріально­го тиску	1. Члени родини оволодіють методикою вимірювання артеріального тиску. 2. Члени родини будуть проводити контроль артеріального тиску пацієнта	1. Дати необхідні рекомендації у вигляді друкованих видань (буклети, пам'ятки тощо). 2. Навчити членів родини пацієнта методики вимірювання артеріаль­ного тиску доступними для них темпами 3. Попередити пацієнта, що він повинен відпочити перед вимірюванням артеріального тиску протягом 15 хв. 4. Упевнитись у тому, що члени родини пацієнта правильно зрозуміли техніку вимірювання артеріального тиску. 5. Дати можливість висловити будь-які занепокоєння, сумніви, побоювання. Дати відповіді на всі запитання. 6. Рекомендувати та заохочувати членів родини до догляду за пацієнтом (за згодою пацієнта)

Основні ознаки захворювань серцево-судинної системи.

1. Біль у ділянці серця та за грудиною.

Допомога: 1. Заспокоїти пацієнта.

2.Покласти пацієнта в ліжко або посадити.

3.Дати таблетку нітрогліцерину під язик.

4. Викликати лікаря.

2. Задишка – часте та підсилене дихання , відчуття нестачі повітря.

3. Набряки – прояв серцевої недостатності:

( шкіра гладенька, температура і чутливість знижені)

ПРИХОВАНІ Явні

Збільшення маси тіла, на нижніх кінцівках під кінець дня,

Зменшення діурезу, а до ранку зникають

Переважання нічного діурезу

Над денним ( ніктурія) підшкірна основа сідниць, живота, грудей

Гомілки, стегна

СД-ІІ. Стандартний план догляду в разі ризику набряків

Проблеми	Мета	Медсестринські втручання
(п)* Набряки	1. У пацієнта буде підтри­муватись адекватний об'єм рідини, про що свідчитимуть нормальні показники гемодинаміки (артеріальний тиск, пульс). 2. Кількість уведеної рідини буде відпові­дати кількості виділеної	1. Підтримувати споживання рідини через рот відповідно до рекомендації лікаря. 2. Контролювати і документувати кількість уведеної рідини. 3. Контролювати і документувати кількість і вид втрат рідини. 4. Контролювати показники гемодинаміки (артеріальний тиск, пульс) кожні 2-4 год чи частіше, якщо вони не стабільні. 5. Дати можливість пацієнтові здійснювати гігієнічний догляд за ротовою порожниною. 6. Стежити за станом шкіри (колір, вологість, тургор). Забезпечувати належний догляд за шкірою. 7. Щоденно зважувати пацієнта та вимірювати окружність його живота. 8. Розповісти пацієнту про показники та симптоми набряків і заходи щодо запобігання йому

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З ПОРУШЕННЯМ ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

БІЛЬ У ЖИВОТІ – ознака захворювань органів черевної порожнини

( захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, кишок, селезінки, захворювань та ушкодження очеревини, а також гостра хірургічна патологія: гострий апендицит, кишкова непрохідність, перфорація, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, гострий холецистит)

ДОПОМОГА:

• Укласти пацієнта в ліжко

• Викликати лікаря

• Спостерігати за його станом і положенням у ліжку

ЗАПАМ»ЯТАЙТЕ! НЕ МОЖНА!!!

• Прикладати хворому грілку при болю нез’ясованого походження

• Ставити клізми

• Давати ліки ( навіть знеболюючі або послаблюючі)

СД-І. Стандартний план догляду за наявності болю (у дорослого пацієнта)

Результати догляду зареєструвати в протоколі до плану догляду СД-І.

Проблеми	Мета	Медсестринські втручання
(н)* Біль	Пацієнт не відчуватиме болю	1. Провести невербальну оцінку інтенсивності болю, використовувати лінійки болю та шкалу для оцінки болю (зазначити, за якою шкалою оцінювали інтенсивність болю) 2. Зазначити, хто провів оцінку болю (медсестра, пацієнт). Оцінити інтенсивність болю, спостерігаючи за поведінкою пацієнта (вербальною та невербальною). 3. Давати (вводити) анальгетики відповідно до призначень лікаря і проводити медсестринську оцінку ефективності цих препаратів (див. додаток №3 до плану СД-І), консультуючись з лікарем у разі неадекватної аналгезії. 4. Допомогти пацієнту набути положення, в якому біль зменшується. 5. Пояснювати пацієнту, які процедури йому проводяться, дати йому можливість ставити будь-які запитання та висловлювати свої страхи і побоювання. 6. Використовувати процедури розслаблення для послаблення болю

Протокол проведення первинної та поточної

оцінки до плану СД-І

Відділення
Палата
Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта
Лікарський діагноз
Час початку реалізації плану
Час закінчення реалізації плану

Дата	Час	Оцінка болю за шкалою	Тамування болю	Ступінь послаблення болю	Коментарі	Підпис

Підсумкова оцінка якості медсестринських втручань ______________________

Лінійка зі шкалою для визначення інтенсивності болю