- •Конспект з бжд
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •1. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •2.1 Природні пожежі.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув.
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •2.7. Масові інфекційні захворювання і отруєння людей
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.1 Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж і вибухами.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •2.2.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2 Тероризм
- •4.3 Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.4 Соціальні небезпеки: наркоманія,алкоголізм, паління
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.1Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5Управління ризиком
- •1. Планування управління ризиками
- •2. Ідентифікація ризиків
- •3. Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •6.1 Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс.
- •6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •Безпека життєдіяльності
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма
- •6.6.5 Утоплення
- •6.6.6 Перша медична допомога при раптових захворюваннях
3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
Безладне поширення РР на обмеженій площі внаслідок викиду їх в атмосферу і подальшого осідання на поверхню землі або з інших причин носить назву радіоактивного забруднення територій. Відбувається воно в результаті ядерного вибуху, аварії на ядерній енергетичній установці або через безвідповідальне зберігання і недбале поводження з РР в медицині, наукових установах і промисловості.
Радіоактивному забрудненню піддається все: місцевість, рослинність, люди, тварини, будівлі і споруди, транспорт і техніка, прилади і устаткування, продукти харчування, фуражі, вода. Забруднюються як зовнішні поверхні споруд, так і все те, що знаходиться усередині житлових і виробничих будівель і приміщень.
При первинному забрудненні РР найбільш крупні радіоактивні частинки осідають на землю в найближчому оточенні джерела забруднення; дрібні частинки у вигляді пилу розносяться потоками повітря у квартири, на горища, в підвали, склади, дворові споруди, кабіни машин і т.д.; найдрібніші частинки у вигляді аерозолів переносяться радіоактивними хмарами на великі відстані, потрапляючи в органи дихання людини.
Значне погіршення радіоактивної обстановки відбувається в період так званого вторинного забруднення. На чисту місцевість РР переносяться автомобілями, людьми і тваринами, а також вітром.
Радіаційно-небезпечний об'єкт (РНО) — науковий, промисловий, оборонний об'єкт, зокрема транспортний і військовий корабель, при аваріях або руйнуваннях якого може відбутися масове радіаційне ураження людей, тварин, рослин і радіоактивне зараження території.
Іонізуюче випромінювання (ІВ) — потік елементарних частинок і квантів електромагнітної енергії, проходження якого через речовину приводить до іонізації (виникненню в цій речовині різно-полярних іонів) і збудження його атомів або молекул.
Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) встановлюють для різних категорій осіб граничні дози опромінювання (гранично допустимі дози — ГДД), які не викликають в здоровому стані несприятливих змін (табл.1). До таких категорій відносяться:
персонал (група А) — особи, що працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;
персонал (група Б) — обмежена частина населення, які не працюють безпосереднього з джерелами випромінювання, але знаходяться у сфері дії джерел іонізуючого випромінювання;
Група В-все населення, включаючи осіб з персоналу, поза сферою і умовами їх виробничої діяльності.
1 Зв=100 бер;
1 мЗв=0,1 бер;
1 бер=0,01 Зв;
Таблиця 1. Основні межі доз іонізуючого опромінювання людини
-
Нормовані величини
Межі доз, мЗв
Персонал (група А)*
Населення (група Б)
Ефективна доза
Не більше 50 мЗв в рік(5бер); при аварії-10 бєр
Не більше 5 мЗв в рік
(0,5 бер)
При виникненні НС, що супроводжується іонізуючим випромінюванням, необхідно вжити всіх заходів, щоб отримана доза опромінення була якомога менше.
Захист часом передбачає обмеження часу перебування на місцевості або об'єктах, уражених радіоактивним забрудненням (чим коротше проміжок часу, тим менше отримана доза опромінення).
Під захистом відстанню розуміється евакуація людей з місць, де наголошується або очікується високий рівень радіації.
В умовах неможливості проведення евакуації здійснюється захист екрануванням і поглинанням. У цьому способі захисту використовуються притулку, укриття та засоби індивідуального захисту.
Оповіщення населення про радіоактивне забруднення організовується органами ГО ЧС. Сигнал «Радіаційна небезпека« подається при виявленні початку радіоактивного зараження даного населеного пункту (району) або при загрозі радіоактивного зараження протягом найближчої години. Він доводиться до населення за місцевим радіо і телевізійним мережам. Сигнал також може подаватися сиренами. Після повідомлення про радіаційну небезпеку населенню слід негайно діяти згідно з отриманими із засобів масової інформації рекомендацій.
