- •Конспект з бжд
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •1. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •2.1 Природні пожежі.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув.
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •2.7. Масові інфекційні захворювання і отруєння людей
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.1 Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж і вибухами.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •2.2.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2 Тероризм
- •4.3 Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.4 Соціальні небезпеки: наркоманія,алкоголізм, паління
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.1Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5Управління ризиком
- •1. Планування управління ризиками
- •2. Ідентифікація ризиків
- •3. Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •6.1 Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у нс.
- •6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •Безпека життєдіяльності
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма
- •6.6.5 Утоплення
- •6.6.6 Перша медична допомога при раптових захворюваннях
2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
Таксономія небезпек. Таксономія — наука про класифікацію та систематизацію складних явищ, понять, що відіграють важливу роль в організації наукового знання у галузі безпеки життєдіяльності.
За походженням розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні. За характером впливу на людину небезпеки можна розділити на 5 груп: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні. За часом прояву негативних наслідків небезпеки діляться на імпульсивні і кумулятивні. За локалізацією небезпеки бувають: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом. За викликуваним наслідків: стомлення, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні результати і т.д. За принесеному збитку: соціальний, технічний, екологічний, економічний. Сфери прояву небезпек: побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича, військова та ін. За структурою (будовою) небезпеки поділяються на прості і похідні, що породжуються взаємодією простих. За реалізовується енергії небезпеки діляться на активні і пасивні. До пасивних відносяться небезпеки, що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина. Це - гострі (колючі та ріжучі) нерухомі елементи; нерівності поверхні, по якій переміщується людина; ухили, підйоми; незначне тертя між дотичними поверхнями (ковзання) і ін. Розрізняють ознаки небезпеки: апріорні (провісники) і апостеріорними (сліди). Ідентифікація небезпек. Небезпеки носять потенційний, тобто прихований характер. Під ідентифікацією розуміється процес виявлення і встановлення кількісних, часових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних та оперативних заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. У процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання. Квантифікація небезпек. Квантифікація - це введення кількісних характеристик для оцінки складних, якісно визначуваних понять. Найбільш поширеною оцінкою небезпеки є ризик. Ризик: - частота реалізації небезпек (це відношення числа тих чи інших несприятливих наслідків до їх можливого числа за певний період). При цьому необхідно вказати клас наслідків, тобто відповісти на питання: ризик чого? Приклад. Щорічно в РФ внаслідок різних небезпек неприродною смертю гине близько 500 тис. чол. Населення країни близько 170 млн. чол., Звідси ризик (R) дорівнює:
Розрізняють індивідуальний і соціальний ризик. Індивідуальний ризик характеризує небезпека певного виду для окремого індивідуума. Соціальний (точніше груповий) - це ризик для групи людей. Соціальний ризик це залежність між частотою подій і числом уражених при цьому людей.
3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
Надзвичайні ситуації (НС) на території України ( Постанова Кабміну України 15.07.1998р. №1099 ) поділяються на:
НС техногенного характеру;
НС природного характеру;
НС соціально-політичного характеру;
НС воєнного характеру.
Класифікація НС техногенного характеру :
Транспортні аварії (катастрофи) трапляються під час руху транспортних засобів.
Пожежі та вибухи відбуваються на пожежно-небезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, на залізничному і трубопровідному транспорті, які здійснюють переміщення пожежно-небезпечних і вибухонебезпечних вантажів.
Аварії з викидом аварійно хімічно небезпечних речовин (АХНР) - це події, пов'язані з витоком шкідливих хімічних продуктів у процесі їх виробництва, зберігання, переробки та транспортування.
Аварії з викидом радіоактивних речовин виникають на радіаційно-небезпечних об'єктах: атомних станціях, підприємствах з виготовлення і переробки ядерного палива, захоронення радіоактивних відходів та ін..
Аварії з викидом біологічно небезпечних речовин (БНР) - найбільш небезпечні для населення аварії, оскільки тяжкість наслідків у разі попадання біологічно небезпечних речовин у навколишнє середовище дуже велика.
Раптові обвалення будівель, споруд найчастіше викликаються побічними факторами: великим скупченням людей на обмеженій площі; сильною вібрацією, викликаної проходять залізничними складами або великовантажними автомобілями; надмірним навантаженням на верхні поверхи будинків і т.д.
Аварії на електроенергетичних системах та комунальних системах життєзабезпечення істотно ускладнюють життєдіяльність населення, особливо в холодну пору року.
Аварії на промислових очисних спорудах призводять до викидів отруйних, токсичних і шкідливих речовин в навколишнє середовище.
Гідродинамічні аварії виникають при руйнуванні гідротехнічних споруд, найчастіше гребель. Їх наслідки - затоплення великих територій.
При подальшому розвитку технічного прогресу суспільства з'являться нові НС, тому важливе значення набувають знання, вміння, навички, досвід людей по їх запобіганню, дії, спрямовані на збереження здоров'я і життя в разі виникнення НС техногенного характеру.
Для України основними НС природного характеру (стихійними лихами) є: повені, землетруси, сильний вітер, циклони, природні пожежі, лавини, обвали, зсуви, селі, екстремальні температури повітря, туман, гроза.
Для комфортного проживання на Землі людству необхідно приділяти велику увагу екологічним НС, до них відносяться: вимирання рослин і тварин, забруднення, засолення, заболочування і ерозія ґрунту, забруднення атмосфери, забруднення вод Світового океану, забруднення природного середовища, виснаження водних ресурсів і т.д.
