5. Організація роботи під’їзних колій та порядок їх взаємодії зі станцією примикання

До більшості вантажних станцій примикають під’їзні колії підприємств, баз різного призначення та організацій. Загальний порядок організації взаємодії станції примикання та під’їзних колій підприємств регламентується [14] і [15].

5.1. Організація передачі вагонів і обслуговування ПК підприємств

Під час організації роботи, передачі вагонів та вантажів на під’їзні колії виходимо з умови, що ПК КХЗ обслуговується власними локомотивами заводу, які після виконання операцій з приймання вагонів та вантажів прибирають їх на завод, виконують з ними маневри із забезпечення технології виробництва коксу та супутньої продукції та виставляють на станцію готові состави або групи вагонів з попереднім документальним оформленням.

Вагони призначенням на ЗБВ і з готовою продукцією заводу подаються та прибираються локомотивом станції безпосередньо з вантажних фронтів. Тривалість основних видів маневрових переміщень наведено в завданні до курсової роботи, а також буде розраховано нижче.

В 2 розділі прийнято, що кокс відправляється маршрутами. При цьому, маршрути з коксом накопичуються на заводі КХЗ, для чого там необхідно передбачити для цього спеціальну колію. Необхідно також врахувати, що на заданій схемі станції можливе таке примикання під’їзної колії КХЗ, коли колія станції, до якої виконано приймання можна спеціалізувати лише як передавальну на відповідну ПК.

Операції з приймання-передачі вагонів і вантажів і документальне оформлення цього акту між представниками станції та під’їзних колій виконуються з маршрутними поїздами паралельно з виконанням операцій з технічного та комерційного огляду. Вагони окремими групами передаються на під’їзні колії та з під’їзних колій на станцію згідно з [15].

5.2. Організація вантажної роботи на ПК станції

Організація вантажної роботи на під’їзних коліях виконується згідно з вимогами, наведеними в [15].

5.2.1. Організація вантажної роботи на ПК КХЗ

На КХЗ розвантажуються маршрути з вугіллям з використанням вагоноперекидача, на який вагони подаються окремими групами згідно з заданою місткістю колії подачі.

Тривалість розвантаження групи вагонів, хв., розраховується за формулою

(5.1)

де – встановлення групи вагонів перед вагоноперекидачем, включаючи вихід маневрового локомотива та підхід дистанційно керованого товкача (умовно приймається 5 хв.);

– кількість вагонів у групі (згідно з вихідними даними);

– тривалість установки вагона в роторі вагоноперекидача, хв. (умовно приймається 2 хв.);

– тривалість перекидання вагона (його розвантаження включно з первинною очисткою), хв. (умовно приймається 2 хв.);

– тривалість прибирання порожнього вагона з ротора, яка виконується сумісно з встановленням наступного завантаженого вагона, хв. (умовно приймається 2 хв.)

3 коксівного вугілля на заводі виробляється кокс. Процес виробництва коксу є безперервним. На завантаження вагонів кокс подається конвеєрами і тому на фронт завантаження необхідно регулярно протягом доби підводити порожні вагони (подачами за місткістю фронту). Тому, тривалість завантаження групи вагонів коксом, год, розраховується за формулою

(5.2)

де технічна норма завантаження вагонів коксом, т;

– кількість вагонів з коксом в подачі під завантаження, ваг. (згідно з заданою місткістю фронту коксу );

– продуктивність випуску коксу на протязі доби, т/год, яка визначається за формулою

(5.3)

де – добове виробництво коксу, т (приймається згідно з вихідними даними).

Для відправлення з КХЗ сірчаної кислоти та фенолу використовуються відповідні власні спеціалізовані цистерни, які повертаються від одержувача в порожньому стані за повними перевізними документами. Завантаження виконується на спеціалізованих вантажних фронтах з використанням насосного обладнання. Тривалість завантаження визначається за формулою:

год, (5.4)

де – технічна норма завантаження продукту, т (згідно з табл. 1.2);

– продуктивність насосного обладнання, м³/год (умовно приймається 30…40 м³/год.);

– питома маса продукту, т/м³ (умовно приймається для фенолу 1,6 т/м³, для сірчаної кислоти 1,9 т/м³).

5.2.2. Організація вантажної роботи на ПК ЗБВ

Пісок і щебінь розвантажуються на підвищених коліях висотою до 3 м з використанням тих же засобів механізації, які використовуються для розвантаження навальних вантажів на ТСК. Тривалість розвантаження розраховується за формулою (4.2) або приймається відповідно до [15].

Цемент розвантажується в приймальний бункер із вагонів-цементовозів типу «хопер». Тривалість розвантаження може бути розраховано, виходячи із продуктивності тракту транспортування цементу в силосний склад, або прийнято згідно з [15].

Розвантаження арматурного металу виконується на відповідному складі з використанням мостових або козлових кранів.

Кількість ВРМ на вантажних фронтах ЗБВ для обслуговування вагонів визначається за формулами (3.8) та (3.14), а тривалість вантажних операцій – за формулами (4.1) та (4.2). При цьому кількість подач вагонів для прибуваючих вантажів приймається згідно з результатом розкладання з врахуванням місткості відповідних вантажних фронтів.

Для готової продукції ЗБВ число подач вагонів визначається, виходячи з місткості фронту з врахованням підходу порожніх вагонів під завантаження.

Характеристика вантажних фронтів ПК і тривалість знаходження вагонів під вантажними операціями (з рекомендованими значеннями для деяких вантажів) наводиться в табл. 5.1.

Отримані значення тривалості знаходження вагонів на вантажних фронтах використовуються в процесі складання добового плану-графіка роботи вантажної станції О.

Таблиця 5.1

Характеристика вантажних фронтів під’їзних колій станції

№ п/п	Назва під’їзної колії і вантажного фронту	Вид вантажу	Фронт одночасної подачі вагонів	Тип ВРМ або пристосування	Кількість ВРМ	Продуктивність ВРМ, т/зм	Продуктивність ВРМ, т/год	Тривалість ВРР з 1 ваг., год	Тривалість ВРР з подачею, год	Посилання на спосіб встановлення
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	А. Завод КХЗ а) розвантаження - ВФ вугілля	вугілля	12	роторний вагоноперекидач	1	-	-	0,1	1,28	за розр.
1 2 3	б)Навантаження - ВФ коксу - ВФ сірчаної кис-ти - ВФ фенолу	кокс с. к-та фенол	10 1 1	конвеєр насос насос	1 1 1	- - -	166,67 76 64	0,24 0,88 1,16	2,4 0,88 1,16	за розрахунком
1 2 3 4 5	Б. Завод ЗБВ а) розвантаження - ВФ піску - ВФ щебеню - ВФ цементу - ВФ металу - ВФ лісу короткого	пісок щебінь цемент метал ліс кор.	3 3 1 1 1	ПК+К-05 ПК+К-05 пр. бункер МК ККС-10	1 1 1 1 1	- - - - -	- - - - -	0,29 0,32 0,6 1,0 1,06	0,29 0,32 0,6 1,0 1,06	згідно з [15]
1	б) навантаження ВФ готової прод. ЗБВ	Е-4	3	ККДК-10	1	254,7	36,4	1,7	5,0	за розр.

5.3. Єдиний технологічний процес роботи вантажної станції та під’їзної колії КХЗ

Згідно з [14] для залізничної станції, до якої примикає під’їзна колія підприємства, що обслуговується власним локомотивом, роботу необхідно організовувати за єдиною технологією (єдиним технологічним процесом - ЄТП).

Єдина технологія взаємодії станції та під’їзної колії, перш за все, передбачає таку послідовність технологічних операцій, за якою виключаються або зводяться до мінімуму непродуктивні затрати часу з вагонами. Крім цього, використовуються найбільш сучасні способи виконання вантажних робіт, прогресивні технологічні норми, а також узгодженість технології роботи станції та під’їзної колії.

У курсовій роботі ЄТП роботи КХЗ і станції примикання реалізується безпосередньо на добовому плані-графіку роботи вантажної станції та ПК.

Для виконання ЄТП наводяться необхідні пояснення і розрахунки відносно:

а) тривалості виконання тих технологічних процесів, які можливо одержати за допомогою відповідних розрахунків (тривалості контрольного зважування груп вагонів перед подачею на вагоноперекидач для розвантаження, тривалості розвантаження та завантаження вагонів);

б) тривалості виконання інших технологічних операцій (приймання вагонів, маневрових операцій, очищення та ремонту вагонів), які можуть бути прийняті в курсовій роботі згідно з рекомендаціями, що викладено в [14].

Так, наприклад, тривалість контрольного зважування подачі вагонів з вугіллям для розвантаження, хв., може бути знайдено за формулою

, (5.5)

де – аналогічно формулі (5.1);

– тривалість передачі групи вагонів з парку приймання КХЗ на колію, де встановлено залізничні ваги (приймається рівною часу на перестановку вагонів згідно з завданням – 10 хв.);

тривалість безпосереднього зважування одного вагона з врахуванням його розміщення на ваговій платформі (до 2 хв.).

Зразок графіка ЄТП, який може бути використано під час виконання курсової роботи, наведено на зразку добового плану-графіку роботи станції.

6. Розробка добового плану-графікА роботи станції ТА під’їзних колій, розрахунок показників роботи станції

У даному розділі наведено основи побудови добового плану-графіка роботи станції та порядок розрахунку на його підставі показників її роботи.

6.1. Розробка добового плану-графіка роботи станції та прилеглих під’їзних колій підприємств

Добовий план-графік технології роботи вантажної станції та під’їзних колій, які примикають до неї, є графічним відображенням імітаційної моделі, яка призначена для виявлення найбільш доцільних умов взаємодії всіх складових підрозділів вантажного комплексу станції. Звичайно, в графічному виконанні він є лише одним із можливих варіантів функціонування, але за достатньої професійної підготовки виконавця, а також доцільності методичних і технологічних прийомів, якими він користується під час підготовки та складання плану-графіка, його можна вважати достатньо раціональним методом моделювання роботи станції.

Добовий план-графік накреслюється на ватмані стандартного формату А1.

Крім безпосередньо графіка в верхній частині листа наводиться немасштабна схема станції з напрямком примикання під’їзних колій до станції, що дозволятиме під час його складання контролювати маршрути руху локомотивів, передач і поїздів для дотримання безпечності виконання маневрової та поїзної роботи.

У зв’язку з тим, що схеми під’їзних колій в курсовій роботі детально не розглядаються, слід прийняти до уваги, що на КХЗ всі вантажні фронти розташовані на прохідних коліях, що дозволяє обгін локомотивів і груп вагонів, а також рухати состави маршрутних поїздів локомотивами в голові. На під’їзній колії заводу ЗБВ всі вантажні фронти є тупиковими, тому маневри з подавання вагонів на вантажні фронти виконуються вагонами вперед.

Безпосередньо план-графік має вигляд сітки, у якої зліва по вертикалі наведено якомога повніший перелік елементів схеми станції та вантажних об’єктів ТСК і прилеглих під’їзних колій, які згруповано за технологічним призначенням. Вправо – сітка часу на 24 години з виділенням годинних і десятихвилинних інтервалів (1 година – 3 см). Така форма графіка дозволяє на отриманому полі відображати взаємодію всіх елементів, які в цілому відображають технологію роботи вказаного вантажного комплексу.

Зразок добового плану-графіка роботи станції О пропонується лектором.

У верхній частині наводиться графік руху поїздів на прилеглому до станції перегоні (на сортувальну станцію). Час руху при цьому може бути прийнято 15...20 хв.

Нижче графіка відображається заняття основних груп стрілочних переводів в обох (парній та непарній) горловинах станції для контролю можливості одночасного руху поїздів та маневрових составів.

Рух маневрових составів також показується на відповідних з’єднувальних коліях між станцією та ТСК або ПК (тривалість руху задана в завданні). Прибуття поїздів на станцію доцільно передбачити рівномірним протягом доби тому, що такий режим найбільш сприятливий з точки зору завантаження її об’єктів. При цьому передаточні та маршрутні поїзди доцільно розглядати окремо.

З прибуваючими поїздами на станції виконуються технічні та комерційні операції, що показуються на відповідних рядках, які відтворюють спеціалізацію станційних колій. У даному випадку ці операції показуються в рядку колії, призначеної для приймання поїздів, у вигляді прямокутника висотою 3...4 мм, а довжиною згідно з тривалістю цих операцій.

Для всіх операцій, пов’язаних з пересуванням поїздів, необхідний час для приготування маршрутів руху. Ця особливість відтворюються на графіках за допомогою трикутника (тривалістю умовно 5 хв.), який вертикальним катетом прилягає до прямокутника обробки – зліва для прибуваючих і справа для поїздів, що відправляються.

З маршрутними поїздами паралельно технічному та комерційному огляду виконуються операції з передавання вантажів і вагонів.

Передаточні поїзди після операцій по прибутті поступають до розформування, яке виконується на сортувальній гірці малої потужності або на витяжній колії. У результаті розформування на сортувальні колії, згідно з складом передаточних поїздів, надходять відповідні вагони, що відображаються у вигляді прямокутників з обов’язковим позначенням їх кількості у вигляді дробу – в чисельнику кількість завантажених, а в знаменнику – порожніх вагонів.

Вагони, що розсортовані, з сортувальних колій повинні бути подані під вантажні операції з врахуванням прийнятого алгоритму вибору черговості подачі вагонів на ВФ, стану останніх та можливостей маневрових локомотивів з врахуванням безпеки руху.

При цьому необхідно відобразити збирання вагонів на сортувальних коліях для подачі (розраховується відповідно до норм маневрової роботи; для спрощення дозволяється прийняти тривалість збирання рівною 0,5 хв на фізичний вагон) і, крім передачі на ВФ, – розстановку вагонів по фронту для раціонального виконання вантажних робіт.

Розвантаження та завантаження вагонів зручно відображати трикутниками, зверненими вертикальними катетами до прилеглих сторін, що ніби імітує зменшення кількості вантажів при розвантаженні та навпаки. Тривалість вантажних операцій залежить від кількості вагонів у подачі (див. розд. 4.3).

Вагони після виконання з ними вантажних операцій виставляються на станцію на колію накопичення передаточних поїздів або на колії накопичення маршрутів під’їзних колій. Під час виставлення передач локомотивом на зайняту колію накопичення передаточних поїздів, або груп вагонів для накопичення маршрутів, необхідно відобразити зайняття вільної колії приймально-відправного парку для об’їзду раніше виставлених вагонів та виїзду локомотива для подальшої роботи.

Залежно від того, якими є маршрути – відправницькими чи ступінчатими, вони формуються: перші на під’їзних коліях, другі – на станції. Тривалість виставки може бути прийнято рівною тривалості подачі.

Черговість звільнення ВФ залежить від ряду факторів:

1. Необхідність їх звільнення для подачі нових груп вагонів, що знаходяться в черзі для подачі чи очікуються в прибуваючих передаточних поїздах;

2. Необхідність закінчення формування маршрутів чи передаточних поїздів, що дозволяє зменшити загальну тривалість знаходження вагонів на станції;

3. Можливість виконання виставки вагонів маневровими локомотивами.

У всіх випадках як подачу вагонів на ВФ, так і їх виставку під накопичення, слід передбачити при мінімальній роботі маневрових локомотивів. Цю тезу слід розуміти так: якщо перестановка вагонів не зменшує загальну тривалість знаходження вагонів на станції, то подачу та виставку вагонів слід виконувати сумісно, а не послідовно. При цьому слід використовувати виставні колії в районах вантажних фронтів.

Після накопичення достатньої кількості вагонів, на графіку відтворюється виконання операції по закінченню формування поїздів і операцій по відправленню тривалістю згідно з нормами.

У всіх випадках, коли після закінчення одних технологічних операцій наступні виконуються через деякий час, на плані-графіку відтворюються простої за допомогою передбачених позначень (наприклад, хвилеподібних ліній). Це дозволить визначити непродуктивні витрати часу з вагонами на станції. У зв’язку з тим, що на плані-графіку завантаження об’єктів станції розпочинається тільки через деякий час (після прибуття першого поїзда), то операції з тими вагонами, що не закінчились до кінця доби (24-ї години), слід для одержання повної картини в роботі станції перенести на початок доби (що умовно аналогічно переходу роботи з попередньої доби на наступну). Бажано цей факт також ув’язати з накопиченням передаточних і маршрутних поїздів.

Зліва під графіком необхідно навести загальноприйняті позначення технологічних операцій з вагонами, составами, локомотивами, а справа – штамп за вимогами ЄСКД, в якому вказати необхідну інформацію щодо назви креслення та його виконавця.

У нижній частині графіка ведеться облік завантаження роботою станційних маневрових локомотивів. Кількість їх визначається в результаті виконання графіка. Для тих обсягів, які задані в курсовій роботі, розпочинати його побудову слід з використання одного маневрового локомотиву. Тільки коли виконавець переконається, що один локомотив не встигає виконувати всі технологічні операції, слід вирішити питання про використання диспетчерського локомотива (якщо необхідно розв’язати тільки епізодичні ускладнення) або другого локомотива. При цьому бажано їх спеціалізувати за виконанням окремих робіт.

У зв’язку з тим, що робота станції в цілому та вантажних її підрозділів виконується по змінах, на плані-графіку слід відобразити:

1. перерви для приймання-здавання змін тривалістю по 30 хв., які розпочинаються за 15 хв. до початку зміни о 8 і 20 годині. Під час цих перерв продовжується тільки рух поїздів, всі інші операції припиняються;

2. перерва для відпочинку та харчування один раз в зміну тривалістю 45 хв. Під час цієї перерви не працюють тільки працівники вантажних підрозділів, а маневрова робота під час цих перерв може виконуватися.

6.2. Визначення основних показників функціонування станції

Після закінчення складання плану-графіка необхідно визначити досягнуті показники функціонування станції (з врахуванням вимог [18]):

1. середню тривалість знаходження вагонів на під’їзній колії КХЗ, год.;

2. середньозважену тривалість знаходження вагонів на станції (в розрахунку на один вагон), год.;

3. коефіцієнт здвоєних вантажних операцій;

4. середню тривалість знаходження загонів під однією вантажною операцією, год.;

5. середнє статичне навантаження вагона, т/ваг;

6. коефіцієнт завантаження маневрових локомотивів;

7. вагонообіг станції, ваг/добу.

До станції О примикає під’їзна колія КХЗ, яка обслуговується своїми локомотивами та має достатньо великий вагонообіг, тому тривалість знаходження вагонів на КХЗ для спрощення розрахунків можна визначити за допомогою способу безномерного обліку простою. Виконати ці розрахунки рекомендується з допомогою табл. 6.1.

Середня тривалість знаходження вагонів на КХЗ визначається:

. (6.1)

Середньозважену тривалість знаходження вагона на станції (від моменту прибуття до моменту відправлення) доцільно розрахувати, розподіливши загальну її тривалість на складові частини, включаючи і непродуктивні її елементи. Виконати ці розрахунки зручно у вигляді табл. 6.2. При цьому, сума вагоно-годин отримується із складеного плану-графіка шляхом відповідних розрахунків по кожній з перерахованих операцій.

Таблиця 6.1