- •Міністерство науки і освіти, молоді та спорту україни чернігівський державний технологічний університет методичні вказівки
- •Чернігів чдту 2013
- •Вимоги до вмінь та знань
- •Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю
- •Практичне (семінарське) заняття 1 до теми "Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини"
- •1.1 Еволюція промислової власності
- •Глава 39 цк присвячена праву інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.
- •1.2 Еволюція авторського права і суміжних прав
- •Практичне (семінарське) заняття 2 до теми „Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини”
- •2.1 Міжнародна законодавча система інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю до теми "Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини"
- •Стокгольмська конвенція Про створення Всесвітня організація інтелектуальної власності
- •Стандарти Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угоди тrірs)
- •2.2 Система законодавства щодо охорони авторського права Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів
- •Всесвітня конвенція про авторське право (Всесвітня конвенція)
- •Договір воів про авторське право (дап)
- •2.3 Система законодавства щодо охорони суміжних прав
- •Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Конвенція про фонограми)
- •Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (Конвенція про супутники)
- •Договір воів про виконання і фонограми (двф)
- •2. 4 Система законодавства щодо охорони патентного права Паризька конвенція про охорону промислової власності (Паризька конвенція)
- •Договір про патенту кооперацію (рст)
- •Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг.
- •Локарнську угоду про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків
- •Страсбурзьку угоду про Міжнародну патентну класифікацію
- •Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури
- •Найробський договір про охорону олімпійського символу
- •Женевський акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків
- •Питання для самоконтролю до теми "Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини"
- •Практичне (семінарське) заняття 3 до теми „Економіка ів”
- •3.1 Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар
- •3.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару
- •3.1.2 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив
- •3.2 Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.2.1 Мета і основні способи комерціалізації
- •3.2.2 Використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві
- •3.2.3 Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства
- •3.2.4 Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.4 Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.4.1 Цілі оцінки прав
- •3.4.2 Підходи до оцінки
- •3.4.3 Методи оцінки
- •Питання для самоконтролю до теми "Економіка інтелектуальної власності"
- •Перелік навчально-методичної літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Законодавство України про інтелектуальну власність Документи загального визначення
- •Авторське право та суміжні права
- •Право на об’єкти науково-технічної творчості
- •Право на комерційне позначення
- •Міжнародні договори з інтелектуальної власності
3.1 Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар
3.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару
Товар - це продукт праці, що виготовлений для продажу. Цей продукт стає товаром, якщо на нього визначена ціна. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" можуть оцінюватися "... нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності ...". Таким чином, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності мають ознаки товару, тому що вони є продуктом праці і можуть мати ціну.
До основних властивостей будь-якого ринкового товару відносяться:
а) корисність;
б) рідкість - властивість, протилежна загальнодоступності;
в) універсальність - придатність до обміну на гроші або на будь-які інші ринкові товари.
Корисність розуміється як здатність задовольняти будь-яку потребу. Тобто якщо об'єкт інтелектуальної власності нікому не потрібний, то він не може стати товаром.
Найважливішою є властивість рідкості, що перетворює корисність продукту в комерційну цінність, а сам продукт - у товар.
Рідкість для об'єктів інтелектуальної власності реалізується ідеально тому, що за визначенням об'єкт інтелектуальної власності повинен бути новим, оригінальним, неповторним. Наявність перших двох властивостей для матеріальних об'єктів звичайно майже автоматично забезпечує третю. Але для права інтелектуальної власності ця властивість має суттєві відмінності.
З третьою властивістю товару - універсальністю - тісно пов'язана його оборотоспроможність, що припускає відчуження прав інтелектуальної власності як від індивідуума, так і від підприємства. Тільки у цьому випадку права на об'єкти інтелектуальної власності можуть обертатися як товар у його звичайному розумінні.
За принципом "відокремлюваності" права інтелектуальної власності можна поділити на три групи:
а) права, що відокремлюються як від індивідуума, так і від підприємства;
б) права, що не відокремлюються від індивідуума; г) права, що не відокремлюються від підприємства.
До першої групи відносяться права на об'єкти права інтелектуальної власності, такі як: винаходи, торговельні марки, твори літератури і мистецтва, аудіо- та відеограми тощо.
До невідокремлюваної від індивідуума інтелектуальної власності відносяться: знання, уміння, творчі здібності людей тощо, які зайняті розробленням об'єктів інтелектуальної власності. У сукупності - це так званий людський капітал, що не може бути відокремлений від його носія - людини, тобто не може бути товаром у звичайному розумінні
Від підприємства не можна відокремити: системи і методи функціонування, що розроблені як складові частини діючого підприємства; наявність підготовленого персоналу; досягнення в галузі маркетингу власної продукції, ділову репутацію підприємства тощо.
З цієї причини невідокремлювані від індивідуума чи .підприємства результати творчої діяльності не можуть виступати як товар. Але вони можуть продаватися (передаватися) разом з підприємством чи індивідуумом. Наприклад, не можна передати видатні організаторські здібності директора одного підприємства директору іншого підприємства. Можна тільки запросити талановитого директора на інше підприємство, запропонувавши йому більш вигідні умови праці, тобто "купити" його разом з його якостями.