- •Міністерство науки і освіти, молоді та спорту україни чернігівський державний технологічний університет методичні вказівки
- •Чернігів чдту 2013
- •Вимоги до вмінь та знань
- •Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю
- •Практичне (семінарське) заняття 1 до теми "Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини"
- •1.1 Еволюція промислової власності
- •Глава 39 цк присвячена праву інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.
- •1.2 Еволюція авторського права і суміжних прав
- •Практичне (семінарське) заняття 2 до теми „Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини”
- •2.1 Міжнародна законодавча система інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю до теми "Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини"
- •Стокгольмська конвенція Про створення Всесвітня організація інтелектуальної власності
- •Стандарти Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угоди тrірs)
- •2.2 Система законодавства щодо охорони авторського права Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів
- •Всесвітня конвенція про авторське право (Всесвітня конвенція)
- •Договір воів про авторське право (дап)
- •2.3 Система законодавства щодо охорони суміжних прав
- •Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Конвенція про фонограми)
- •Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (Конвенція про супутники)
- •Договір воів про виконання і фонограми (двф)
- •2. 4 Система законодавства щодо охорони патентного права Паризька конвенція про охорону промислової власності (Паризька конвенція)
- •Договір про патенту кооперацію (рст)
- •Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг.
- •Локарнську угоду про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків
- •Страсбурзьку угоду про Міжнародну патентну класифікацію
- •Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури
- •Найробський договір про охорону олімпійського символу
- •Женевський акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків
- •Питання для самоконтролю до теми "Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини"
- •Практичне (семінарське) заняття 3 до теми „Економіка ів”
- •3.1 Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар
- •3.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару
- •3.1.2 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив
- •3.2 Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.2.1 Мета і основні способи комерціалізації
- •3.2.2 Використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві
- •3.2.3 Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства
- •3.2.4 Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.4 Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.4.1 Цілі оцінки прав
- •3.4.2 Підходи до оцінки
- •3.4.3 Методи оцінки
- •Питання для самоконтролю до теми "Економіка інтелектуальної власності"
- •Перелік навчально-методичної літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Законодавство України про інтелектуальну власність Документи загального визначення
- •Авторське право та суміжні права
- •Право на об’єкти науково-технічної творчості
- •Право на комерційне позначення
- •Міжнародні договори з інтелектуальної власності
3.2 Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної власності
3.2.1 Мета і основні способи комерціалізації
Одна з основних властивостей інтелектуальної власності полягає в тому, що вона повинна приносити матеріальну чи іншу користь. Це може бути додатковий прибуток, отриманий від використання інтелектуальної власності у сфері матеріального виробництва. Іноді інтелектуальна власність у явному вигляді може не приносити прибутку, але, створюючи додаткові труднощі для конкурентів, полегшує тим самим просування власних товарів і послуг на ринок. Нарешті, вона може сприяти духовному розвитку громадян.
Однак для того щоб одержати ту чи іншу користь від права на об'єкт інтелектуальної власності (ОІВ), необхідно спочатку його створити, а для цього потрібно затратити фінансові, людські та інші ресурси. Тому якщо на підприємстві розроблена нова технологія одержання виробів з використанням власного ОІВ, а конкурент почав незаконно виготовляти ці ж вироби за цією самою технологією, то його вироби виявляться дешевшими, а отже і більш конкурентноздатними. Таким чином, творець об'єкта інтелектуальної власності опиниться у невигідному становищі.
Метою комерціалізації є отримання прибутку за рахунок використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.
Комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності - це взаємовигідні (комерційні) дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар.
Основними способами комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності є:
використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві; внесення прав на об'єкти права інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства; передача (продаж) прав на об'єкти права інтелектуальної власності.
Для практичного здійснення вказаних шляхів комерціалізації необхідно також знати, як розрахувати вартість прав на об'єкт інтелектуальної власності та як поставити їх на бухгалтерський облік підприємства.
Схематично способи комерціалізації прав на ОІВ представлені на рис. 5.
3.2.2 Використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві
Вважається, що комерціалізація через використання об'єктів інтелектуальної власності у власному виробництві є найбільш вигідною з точки зору прибутку. Адже весь прибуток від продажу інноваційного продукту, що отримано за допомогою об'єктів інтелектуальної власності, залишається у правовласника ОІВ. Можливі способи комерціалізації ОПІВ представлені на рисунку 3.1.
Оскільки обсяг виробленої продукції може бути великим, то і прибуток, що надходитиме від її реалізації, може у багато разів перевищувати вартість прав на ОІВ у разі передачі прав на використання ОІВ або продажу прав власності на ОІВ.
Зрозуміло, що цей спосіб комерціалізації пов'язаний із значними стартовими витратами на доопрацювання ОІВ, розробленням технології виробництва тощо. Але у разі успіху продаж виробленої продукції компенсує ці витрати і, крім того, буде отриманий значний прибуток.
