- •Основні законодавчі акти, норми та правила, які регламентують охорону праці
- •Система управління охороною праці
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Пільги та компенсації за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •Охорона праці жінок
- •Служба охорони праці підприємства
- •Інструктажі з питань оп
- •Контроль та оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •Гігієна праці та виробнича санітарія
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Категорії робіт по важкості
Категорії робіт по важкості
Категорія робіт – це розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму. За важкістю роботи поділяються на:
Легка категорія
Легка 1а – відносяться роботи, які виконуються сидячи, не потребують фізичного напруження, витрата енергії 90-120 кКал/год.
Легка 1б – відносяться роботи, що виконуються сидячі, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деякими фізичними напруженнями. Енерговитрати 121-150 кКал/год.
Середньої важкості
Середньої важкості 2а – роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням дрібних виробів масою до 1 кг. Енерговитрати 151-200 кКал/год.
Середньої важкості 2б – роботи, що виконуються стоячи, пов’язані з ходінням та переміщенням вантажу до 10 кг. Енерговитрати 201-250 кКал/год.
Важка категорія
Роботи, що пов’язані з переміщенням вантажів масою більше 10 кг. Енерговитрати 251-300 кКал/год.
Мікроклімат виробничих приміщень
Це сукупність таких факторів, як температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання, барометричний тиск.
Вологість повітря
Абсолютна вологість повітря – це кількість водяної пари в грамах, що міститься в 1 м3 повітря. Вимірюється в г/м3.
Максимальна вологість повітря – максимальна кількість водяної пари в 1 м3 повітря в насиченому стані. Вимірюється в г/м3.
Вона залежить від температури і атмосферного тиску.
Відносна вологість – це відношення абсолютної вологості до максимальної *100%.
Wв=Wa/Wmax*100%
«Державні санітарні норми 3.3.6.042-99»
Параметри мікроклімату поділяються на оптимальні і допустимі.
Радіометр, болометр, аптемометр, термостовпці – вимірюють випромінювання.
Шкідливі речовини та їх вплив на організм людини
Шкідливими речовинами називають речовини, які знаходяться в повітрі, проникають в організм людини і негативно пливають на неї.
Чадний газ, сірководень, свинець, ртуть, ацетон, хлор.
Вміст шкідливих речовин в повітрі обмежується ГДК (гранично допустима концентрація).
ГДК – це концентрація речовини, яка за умови щоденної дії при 8-годинній роботі, але не більше, ніж 40 годин на тиждень не повинна викликати захворювання.
ГДК в ГОСТ 12.1.005-88 « Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».
Нешкідлива концентрація Сn (мг/м3)<ГДК.
С1/ГДК1+С2/ГДК2+….+Сн/ГДКн <=1. Якщо ця умова виконується, то сумарна дія шкідливих речовин не буде впливати на здоров’я людини. Вона використовується, коли в повітрі є декілька шкідливих речовин, які впливають на здоров’я людини.
Всі шкідливі речовини поділяються на 4 класи ( в залежності від ГДК):
Надзвичайно небезпечні речовини. ГДК <0.1 мг/м3.
Особливо небезпечні речовини. 0.1<ГДК<1 мг/м3.
Помірно небезпечні речовини. 1<ГДК<10 мг/м3.
Мало небезпечні речовини. ГДК>10 мг/м3.
Шкідливі для людини гази і випари за характером токсичності поділяються на 9 груп:
Припікаючі і подразнюючі шкіру і слизову поверхню.
Подразнюючі, впливають на дихальні шляхи.
Кров’яні. Вони взаємодіють з гемоглобіном.
Нервові. Викликають розлад нервової системи.
Ферментні. Порушують структуру ферментів в організмі людини.
Печінкові. Викликають структурні зміни в клітинах печінки.
Мутагени. Вливаються на генетичний апарат клітини.
Алергени. Викликають зміни в реактивній здатності організму.
Канцерогени. Можуть вплинути на появу пухлин.
Виробничий пил – це тонко дисперсні частинки, які утворюються на виробництві внаслідок певної діяльності.
Виробничий пил в повітрі робочої зони може перебувати у вигляді аерозолю і аерогелю
Аерозоль – частинки, які зависають у повітрі.
Аерогель – осідають на поверхні.
Пил (від хімічного складу):
Органічний
Неорганічний.
Змішаний.
Пил (спосіб дії на людський організм)
Токсичний – викликає отруєння людського організму.
Нетоксичний
Заходи захисту від шкідливих речовин:
Технічні – заміна токсичних речовин на менш токсичні; автоматизація; механізація; дистанційне управління; герметизація; вентиляція.
Санітарно-гігієнічні – контроль вмісту токсичних речовин; використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), дотримання режиму праці і відпочинку, експлуатація приміщень з додержанням санітарних норм.
Лікувально-профілактичні заходи – проведення медоглядів; профілактичне та санітарно-курортне лікування.
Вентиляція виробничих приміщень
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщень повітря, забрудненого шкідливими речовинами, а також використовується для нормалізації параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Вентиляція повинна відповідати вимогам СНіП 2.04.05-91 « Опалення, вентиляція і кодинціювання повітря»
Класифікація систем вентиляції:
За способом подачі в приміщення і видалення : природна (рух повітря здійснюється під впливом природних чинників), механічна (механічні пристрої), змішана. Вентилятори – осьові і роторні.
За характером охоплення приміщень: загальнообмінна( якщо виділення шкідливих речовин рівномірне) і місцева (для видалення забрудненого повітря у місцях утворення шкідливих речовин).
В приміщеннях, де при аварії можливе раптове потрапляння в повітря великої кількості шкідливих речовин передбачають аварійну вентиляцію.
Природна вентиляція:
Організована – аерація. Здійснюється в наперед заданих об’ємах. (загально обмінна).
Неорганізована
Інфільтрація – обмін повітря, який відбувається за рахунок не ущільнення у віконних та дверних отворах.
Кратність обміну повітря (К) – це число, яке показує скільки раз за годину вентиляційна система здатна поміняти весь об’єм повітря в приміщенні.
V повітря, що проходить за одну годину / V приміщення.
Дифлектор – пристрій для покращення природньої вентиляції в приміщенні.
Механічна вентиляція
Припливна
Витяжна
Припливно-витяжна
Розрахунок механічної вентиляції
Проводиться за:
Кількістю надлишкових тепловиділень
Вологовиділенням
Газовиділенням
Кратністю.
Освітлення виробничих приміщень
Сила світла вимірюється в канделах.
Світловий потік – люмени.
Освітленість – люкси.
Яскравість – ніти.
Класифікація виробничого освітлення:
За джерелом світла:
Природне
Штучне
Суміщене
Природне:
Бокове
Верхнє
Комбіноване
Бокове:
Одностороннє
Двохстороннє
Штучне:
За функціональним призначенням: робоче; аварійне; охоронне; чергове; евакуаційне.
Загальне
Місцеве
Комбіноване
ДБН В 2.5-28-2006 «Природнє та штучне освітлення».
Ефективність природного освітлення характеризується коефіцієнтом природнього освітлення КПО (внутрішнє освітлення/зовнішнє * 100%).
Прилад для вимірювання освітленості – люксметр.
Існує 8 розрядів зорової роботи (залежить від розміру найменшого об’єкту, з яким людина працює на робочому місці):
Найвищої точності <0.15 мм
Дуже висока точність 0,15-0,3 мм
Висока 0,3-0,5 мм
Середня 0,5 – 1 мм
Мала точність 1-5 мм
Груба робота >5 мм
Робота з матеріалами, що світяться і виробами в гарячих цехах
Загальне спостереження за ходом виконання робіт.
Штучне освітлення здійснюється за рахунок світильників в приміщенні.
Лампи: розжарювання і газорозрядні.
Розжарювання:
Дешевші
Менше економічні
Якщо робота не пов’язана з кольорами.
Включаються миттєво
Стробоскопічний ефект (газорозрядна).
Методи розрахунку штучного освітлення:
Метод світлового потоку
Метод питомої потужності
Точковий метод
В результаті розрахунку штучного освітлення отримується кількість світильників і їх потужність. В результаті розрахунку природного освітлення отримують площу віконних отворів.
