- •5. Продумати та обґрунтувати систему запровадження диференційованого навчання учнів з фаху.
- •7. Розробити та обгрунтувати фрагмент уроку з фаху з проблемним викладом матеріалу.
- •8. Показати на конкретній темі уроку з фаху можливості реалізації принципів навчання.
- •9. Скласти та обгрунтувати тести з вибірковими відповідями для контролю знань учнів на уроці
- •10. Сласти та обгрунтувати план проведення вступного заняття гуртка
- •15. Назвати та обгрунтувати можливі дослідницькі завдання, які можна пропонувати учням під час вивчення предмету вашої спеціальності
- •16. Розробити та запропонувати фрагмент уроку з програмованого контролю знань з якось теми предмету вашої спеціальності
- •19. Урок формування і вдосконалення навичок і вмінь.
- •22 Побудувати дидактичну модель уроку перевірки і оцінки знань, умінь та навичок. Визначити і обґрунтувати його мету, структуру виконувані методи, реалізовані принципи навчання
- •21 Модель уроку узагальнення і систематизації знань
- •23 Скласти і обгрунтувати план роботи предметної методичної комісії з вашого фаху
- •24 Зробити схему методів навчання, що відноситься до групи “Методи організації навч-пізнавальної діяльності ”, показавши можливі звязки між окремими предметами
- •27. Причини неуспішності
- •28. Сформувати і обгрунтувати основні правила навчальної праці учнів під час вивчення предмету вашого фаху, які можна запропонувати учням
- •29. Розкрити причини найбільш поширених порушень дисципліни учнями на уроці і обгрунтувати шляхи їх попередження та подолання
- •30. Розкрити найбільш поширені недоліки в перевірці і оцінці знань , умінь
- •17, 18. Побудувати дидактичну модель комбінованого уроку(уроку засвоєння нових знань).
- •31.Скласти і обґрунтувати схему аналізу ефективності проведення колегою уроку з Вашого фаху.
- •11. Проаналізувати один із шкільних підручників з фаху з точки зору психолого-педагогічних вимог до нього як засобу навчання
- •12. Скласти та обґрунтувати план проведення тижня з предмету за фахом
- •4. На конкр.Темі уроку з фаху показати необхідність поєднання використання словесних, наочних і практичних методів навчання.
- •24) Назвати і обґрунтувати позитивні сторони 12-бальної оцінки зун учнів, вказати вади.
- •26) Виявити і обґрунтувати потенційні можл. Викор-ня краєзнавчого матеріалу під час викладання предмету з фаху
24) Назвати і обґрунтувати позитивні сторони 12-бальної оцінки зун учнів, вказати вади.
Оцінка- основна зброя визначення рівня успішності. Поняття оцінки пов’язано із контролем успішності учнів. Контроль це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його результативності. Функції контролю: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управляюча, оцінююча. Основні вимоги до перевірки успішності: індивідуальний характер, систематичність, достатня кількість даних для оцінки, тематична спрямованість, об’єктивність, вмотивованість, єдність вимог вчителів, оптимальність, всебічність. Критерії оцінки: обсяг, глибина, міцність, оперативність, уміння викласти знання, якість умінь і навичок. Нова система виділяє 4 рівні засвоєння учнями матеріалу, яким відповідають свої бали: 1) ознайомлюваний – учень може впізнати певний об’єкт(1-3б) 2) відтворюваний(репродуктивний) – учень володіє знаннями – копіями, може лише відтворити навчальний матеріал.(4-6б). 3) умінь і навичок(конструктивний) – учень може застосувати знання в нестандартних умовах(7-9б). 4)творчий – творче застосування знань в нестандартних ситуаціях(10-12б). Виділяють два типи творчості: розв’язання проблеми, що потребує нестандартного підходу; постановка проблеми та її розв’язання.
Введення нової системи оцінювання сприйняли неоднозначно. Як і будь-яка система, вона має свої негативи і позитиви. Причому певні недоробки можна побачити лише в процесі її використання. До позитивних сторін можна віднести: 1) 12- бальна система «наочніше» відображає знання учнів, дає можливість точніше диференціювати учнів по категоріях, а тому спрощує використання диференційованого підходу при навчанні. 2)оцінюються не «незнання» учнів, а їх досягнення. 3) тематичне оцінювання спонукають до самостійного вивчення матеріалу. 4) повторне оцінювання дає можливість учневі покращити свої досягнення. 5) відміна практики другорічників покращила психологічний клімат в класі, учневі не завдається психологічна травма, а тому він не намагається реабілітуватися в очах нових однокласників негативними вчинками. 6) на другий рік дитину можуть залишити за згодою батьків(якщо учень багато хворів, пропустив уроків). Негативні сторони: 1) оцінювання суб’єктивне.
Критерії, що розроблені на даний час недосконалі, багато вчителів розуміють їх по-різному, тому бувають випадки, коли учні в різних школах за ті ж знання отримують різні оцінки. 2) повторне оцінювання в позаурочний час забирає час у вчителів, який їм не оплачується, а повторне оцінювання на уроках - в учнів, які замість вивчити новий матеріал – перездають попередній. 3) те, що поточні оцінки не враховуються при виставлені атестації розслабляє учнів: не вивчив сьогодні – вивчу завтра. В результаті матеріал накопичується і учень не може освоїти його. 4) Діючі підручники не відповідають системі(завдання не поділені по рівнях) 5) перевантаження заліками учнів(особливо тих, хто добре вчиться або багато хворів) 6) немає стимулу до навчання. Здобуття платної освіти не завжди передбачає високі бали в атестаті. Тому досягнення високого рівня знань не є основною метою навчання.
Про вплив оцінки на активізацію навчання учнів йдеться в дослідженнях Амонашвілі, Ананьєва, Савченка, Сухомлинського(100 порад вчителя) У жодній разі не можна допускати, щоб єдиною метою перевірки знань було виставлення оцінки. Закони деяких штатів в США забороняють повідомляти будь-кому оцінки учня без письмового дозволу батьків. Сухомлинський №17 «Оцінки мають бути вагомими.»
