- •5. Продумати та обґрунтувати систему запровадження диференційованого навчання учнів з фаху.
- •7. Розробити та обгрунтувати фрагмент уроку з фаху з проблемним викладом матеріалу.
- •8. Показати на конкретній темі уроку з фаху можливості реалізації принципів навчання.
- •9. Скласти та обгрунтувати тести з вибірковими відповідями для контролю знань учнів на уроці
- •10. Сласти та обгрунтувати план проведення вступного заняття гуртка
- •15. Назвати та обгрунтувати можливі дослідницькі завдання, які можна пропонувати учням під час вивчення предмету вашої спеціальності
- •16. Розробити та запропонувати фрагмент уроку з програмованого контролю знань з якось теми предмету вашої спеціальності
- •19. Урок формування і вдосконалення навичок і вмінь.
- •22 Побудувати дидактичну модель уроку перевірки і оцінки знань, умінь та навичок. Визначити і обґрунтувати його мету, структуру виконувані методи, реалізовані принципи навчання
- •21 Модель уроку узагальнення і систематизації знань
- •23 Скласти і обгрунтувати план роботи предметної методичної комісії з вашого фаху
- •24 Зробити схему методів навчання, що відноситься до групи “Методи організації навч-пізнавальної діяльності ”, показавши можливі звязки між окремими предметами
- •27. Причини неуспішності
- •28. Сформувати і обгрунтувати основні правила навчальної праці учнів під час вивчення предмету вашого фаху, які можна запропонувати учням
- •29. Розкрити причини найбільш поширених порушень дисципліни учнями на уроці і обгрунтувати шляхи їх попередження та подолання
- •30. Розкрити найбільш поширені недоліки в перевірці і оцінці знань , умінь
- •17, 18. Побудувати дидактичну модель комбінованого уроку(уроку засвоєння нових знань).
- •31.Скласти і обґрунтувати схему аналізу ефективності проведення колегою уроку з Вашого фаху.
- •11. Проаналізувати один із шкільних підручників з фаху з точки зору психолого-педагогічних вимог до нього як засобу навчання
- •12. Скласти та обґрунтувати план проведення тижня з предмету за фахом
- •4. На конкр.Темі уроку з фаху показати необхідність поєднання використання словесних, наочних і практичних методів навчання.
- •24) Назвати і обґрунтувати позитивні сторони 12-бальної оцінки зун учнів, вказати вади.
- •26) Виявити і обґрунтувати потенційні можл. Викор-ня краєзнавчого матеріалу під час викладання предмету з фаху
27. Причини неуспішності
Внутрішні по відношенню до школярів:
Недоліки біологічного розвитку:
а) дефекти органів чуттів; б) соматична ослабленість; в) особливості вищої нервової діяльності, що негативно впливають на навчання; г) психопатологічні відхилення.
Недоліки психічного розвитку:
а) слабкий розвиток емоційної сфери особистості; б) слабкий розвиток волі; в) відсутність позитивних пізнавальних інтересів, мотивів, потреб.
Недоліки вихованості особистості:
а) недоліки в розвитку моральних якостей особистості; б) недоліки у ставленні особистості до вчителів, колективу, сім’ї та ін.; в) недоліки у трудовому вихованні.
Недоліки освіти особистості:
а) прогалини в знаннях та спеціальних уміннях; б) прогалини в навичках навчальної праці.
Недоліки досвіду впливів школи:
а) недоліки процесу навчання, навчальних посібників та ін.; б) недоліки виховних впливів школи (вчителів, колективу, учнів та ін.).
Недоліки впливів позашкільного середовища:
а) недоліки впливів сім’ї; б) недоліки впливів однолітків; в) недоліки впливів культурно-виробничого оточення.
Профілактика неуспішності
1. У процесі контролю за підготовленістю учнів (Спеціально контролювати засвоєння питань, які зазвичай викликають в учнів найбільші утруднення. Ретельно аналізувати та систематизувати помилки, яких припускаються учні в усних відповідях, письмових роботах та концентрувати увагу на їх усуненні. Контролювати засвоєння матеріалу учнями, які пропустили попередні уроки. По закінченні вивчення теми чи розділу, узагальнювати підсумки засвоєння основних понять, законів, правил, умінь і навичок школярами, виявляти причини відставання).
2. Під час викладу нового матеріалу (Обов’язково перевіряти в ході уроку міру розуміння учнями основних елементів матеріалу, що викладається. Стимулювати запитання збоку учнів за утруднень в засвоєнні навчального матеріалу. Застосовувати засоби підтримки інтересу до засвоєння знань. Забезпечувати різноманітність методів навчання, які дозволяють всім учням активно засвоювати матеріал).
3. Під час проведення самостійної роботи учнів на уроці (Підбирати для самостійної роботи завдання з найбільш суттєвих, складних і важких розділів навчального матеріалу, прагнучи меншим числом вправ, але поданими в певній системі, досягнути більшого ефекту. Включати до змісту самостійної роботи вправи з усунення помилок, яких учні припустились під час відповідей і в письмових роботах. Інструктувати про порядок виконання роботи. Стимулювати ставлення запитань до вчителя за утруднень у самостійній роботі. Уміло надавати допомогу учням у роботі, всіляко розвивати їхню самостійність. Навчати вмінням планувати роботу, виконувати її в потрібному темпі та здійснювати контроль).
4. Під час організації позакласної самостійної роботи (Забезпечити в ході домашньої роботи повторення пройденого, концентруючи увагу на найбільш суттєвих елементах програми, які викликають найбільші утруднення. Систематично давати домашні завдання з роботи над типовими помилками. Чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти міру розуміння цих інструкцій слабовстигаючими школярами. Узгоджувати обсяг домашніх завдань з іншими вчителями класу, викликаючи перевантаження, особливо слабовстигаючих учнів).
Система мір з надання допомоги невстигаючому учневі
1. Допомога в плануванні навчальної діяльності (планування повторення та виконання мінімуму вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності з аналізу та усунення типових помилок та ін.).
2. Додаткове інструктування в ході навчальної діяльності.
3. Стимулювання навчальної діяльності (заохочення, створення ситуацій успіху, спонукання до активної праці та ін.).
4. Контроль за навчальною діяльності (більш часте опитування учня, перевірка його домашніх завдань, активізація самоконтролю в навчальній діяльності та ін.).
5. Різні форми взаємодопомоги.
6. Додаткові заняття учителя з учнями.
