Лікування гострих ендометритів:

Ліжковий режим, міхур з льодом на низ живота в перші дні захворювання, призначають антибіотики враховуючи чутливість до них, сульфаніламіди, нітрофурани, анальгетики, седативні препарати, десенсибілізуючі, вітаміни, гепарин. Потрібно використовувати спазмолітики, які розкривають шийку матки, а потім через 30-60хв. утеротоніки, препарати, які скорочують матку (оксітоцин, мамофізіл, хінін та інші).

Аднексит – запалення придатків матки;

Сальпінгіт – запалення маткової труби;

Оофорит – запалення яєчника.

Друга назва захворювання – сальпінгоофорит.

Запалення придатків – це найчастіше захворювання жіночих статевих органів, яке лікується в стаціонарі. Захворювання має стадії: гостру, підгостру, хронічну. Сальпінгоофорит дуже швидко переходить в хронічну форму і жінки їм страждають довгі роки. Захворювання повторюється і стає причиною жіночого безпліддя.

Збудники: стафілокок, стрептокок, пневмокок та інші.

Захворювання може бути однобічним чи двобічним.

Сальпінгіт – починається із слизової оболонки труби проходить всі стадії запалення: серозну, інфільтративну, гнійну, рубцьову. Ампулярний кінець запаленої труби вкриває спайками яєчник, внаслідок чого він може цілком зростатися з трубою і виникає сальпінгоофорит.

Скарги:

• біль внизу живота з боку запалених придатків

• підвищення t˚ тіла, може бути, якщо гнійна стадія, і t тіла 39-40˚, озноб

• головний біль, слабкість

• тахікардія, прискорений пульс

Діагноз ставиться при дворучному піхвовому обстеженні. При запаленні придатків скорочується бокове склепіння, промацується болісне утворення, іноді утворюється так звана тубооваріальна пухлина. Потрібно виявити збудника та чутливість до антибіотика. При гострому запаленні придатків лікування в стаціонарі таке як і при ендометриті, тільки не використовують утеротоніки. Якщо є тубооваріальна пухлина і інтенсивна антибактеріальна терапія не дає позитивного ефекту потрібне оперативне лікування – видалення гнійних утворень.

Хронічний процес починають лікувати з біостимуляторів (алое, фібс, плазмол, скловидне тіло), автогемотерапії, ферментів (лідаза, хімопсин, хімотрипсин), десенсибілізуючі препарати, гормони, вітаміни, фізіотерапія, через 6 місяців курорт. Іноді навмисно процес приводять до загострення, а потім призначають антибіотики(схема Бакшеєва). Повторне запалення придатків матки є причиною безпліддя, позаматкової вагітності, порушення менструальної функції та інше.

Параметрит – запалення навколоматкової клітковини (целюліт).

Для параметрита характерні скарги:

• біль внизу живота з іррадіацією в ногу та в ділянку крижів

• порушення сечовиділення або часте сечовиділення

• порушення дефекації через сильний біль

• підвищена t˚ тіла

• погіршується загальний стан, слабкість, прискорений пульс.

Діагноз ставиться при дворучному піхвовому обстеженні. Матка не збільшена, склепіння глибокі, придатки не визначаються, а поряд з маткою знаходять болісне утворення без чітких меж.

Лікування: антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани, гепарин, вітаміни.

Пельвіоперетоніт – це запалення очеревини малого таза, яке виникає найчастіше внаслідок розповсюдження інфекції з інфікованої матки, труб та яєчників.

Скарги:

• сильний біль внизу живота

• погіршення загального стану

• висока t тіла 39˚С і вище

• з’являється нудота та блювання

• утруднюється відходження газів та випорожнення кишок

• явище інтенсифікації, частий пульс, знижений АТ, сухість в роті.

В аналізі крові: лейкоцитоз, прискорене ШОЕ, зсув лейкоцитарної формули вліво.

При обстеженні хворої внизу живота виражені симптоми подразнення очеревини(Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга).

Перитоніт – дифузне запалення очеревини, є наслідком прогресуючого гнійного пельвіоперитоніту або розриву гнійного утворення придатків матки.

Захворювання характеризується зростанням інтоксикації, підвищенням t˚ тіла до найвищих цифр, ознаками подразнення очеревини по всьому животу, затримкою газів. Розвиток пельвіоперитоніту та перитоніту потребує негайного оперативного втручання.