- •1. Предмет, задачі, основні категорії педагогіки вищої школи. Вища школа як педагогічна система.
- •2. Дайте характеристику системи вищої освіти в Україні
- •4. Характеристика основних типів вищих навчальних закладів в Україні
- •6. Основні положення закону України «Про вищу освіту»
- •7. Пріоритетні напрямки розвитку освіти в Україні
- •8. Поняття «освітньо-кваліфікаційний рівень»
- •9. Основні історичні етапи становлення та розвитку системи вищої освіти в Україні
- •10. Законодавчі та нормативні акти про вищу освіту в Україні
- •11. Загальна характеристика ступеневої освіти в Україні
- •12. Основні шляхи реформування вищої освіти в Україні
- •14. Сучасні тенденції та найважливіші напрями розвитку вищої освіти
- •15. Характеристика основних методів педагогічного дослідження
- •16. Науково-дослідна робота студентів магістратури та її роль у становленні майбутніх фахівців
- •17. Основні вимоги до виконання магістерських (дипломних) робіт
- •18. Характеристика основних видів самостійної дослідницької роботи студентів внз
- •19.Специфіка та основні напрями діяльності викладача вищої школи
- •21. Загальна характеристика основних напрямів діяльності викладача вищої школи
- •20. Педагогічні здібності та педагогічна майстерність викладача вищої школи
- •22. Психолого-педагогічна модель викладача внз
- •23. Планування навантаження викладача вищої школи
- •24. Навчальний план і навчальні програми
- •25. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі
- •26. Характеристика студентського віку
- •27. Студентство як особливе соціально-психологічне явище. (смотреть 26)
- •28. Навчально-професійна діяльність. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •29. Показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
8. Поняття «освітньо-кваліфікаційний рівень»
Осві́тньо-кваліфікаці́йний рівень ви́щої осві́ти — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.В Україні розрізняють такі освітньо-кваліфікаційні рівні:кваліфікований робітник;молодший спеціаліст;бакалавр;спеціаліст;магістр. Підвищення кваліфікації, перепідготовка кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами післядипломної підготовки. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
1. Молодший спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Особам, які завершили навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідним напрямом (спеціальністю), з якого також здійснюється підготовка робітників високого рівня кваліфікації. Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.
2. Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах другого - четвертого рівнів акредитації припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із спеціальностей, відповідних напряму підготовки бакалавра, у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.
3. Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
4. Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за такою ж або спорідненою спеціальністю у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.5. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань може здійснюватися на основі повної загальної середньої освіти.