4.Планування реалізації стратегії в системі міжнародного менеджменту.

Планування – це обумовлене визначення основних напрямків і пропорцій розвитку міжнародного виробництва з урахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту на ринку.

Суть планування проявляється в:

• конкретизації цілей розвитку всієї фірми і кожного підрозділу окремо на встановлений період.

• Визначенні господарських завдань, засобів їх досягнення, строків і результатів реалізації.

• Виявленні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для рішення поставлених завдань.

Необхідність в плануванні сучасних міжнародних компаній витікає з:

• посилення узагальнення виробництва в міжнародному менеджменті (одна людина не може виробляти товари, це робить суспільство);

• спеціалізація і кооперування виробництва в рамках обширних і господарських комплексів промислових фірм;

• наявність багато чисельних структурних підрозділів у фірмах;

• тісні зв’язки між фірмами постачальниками сировини, які включені в єдиний технічний процес;

• вимоги НТП швидко засвоювати і впроваджувати;

• посилення тенденції в централізації по управлінню великими ТНК і необхідності підпорядкування діяльності усіх їх підрозділів єдиній стратегії.

Форми планування:

1. Перспективне планування (прогнозування) – на 10-20 років. Допомагає приймати рішення по комплексним проблемам діяльності фірми в міжнародному масштабі.

а) стратегічне планування

б) довгострокове планування

2.Середньострокове планування передбачає розробку в певній послідовності заходів, які направлені на досягнення цілей, які зазначені в довгостроковій програмі планування.

3.Оперативне (поточне планування) – детальна конкретизація цілей і завдань, які поставлені перед фірмою і підрозділами в міжнародному масштабі; перспективними і середньостроковими планами.

Рівень і якість планування в міжнародних компаніях залежить від:

• компетентності керівництва фірми на всіх рівнях управління;

• кваліфікації спеціалістів, які працюють в функціональних підрозділах;

• наявність інформаційної бази;

• забезпеченість комп’ютерною технікою.

Цілі планування в розвинених країнах:

США – об’єднання стратегій усіх підрозділів в єдине ціле;

Англія – орієнтація на розподіл ресурсів (всі підрозділи забезпечені певними ресурсами);

Японія – орієнтація на впровадження досягнення НТП і вищої якості продукції.

Особливості планування в великих міжнародних компаніях

1. Потенціальний конфлікт між цілями самої корпорації і економічними і політичними цілями власників інших корпорацій (попереджувати конфлікт).

2. Більш стійкий рівень невизначеності з-за підвищеної складності міжнародних операцій.

3. Багаточисельність зовнішньої сфери, в якій працюють філіали (треба окремо оцінювати умови діяльності кожного філіалу).

Механізм розробки плану – це сукупність заходів, які визначають конкретні цілі, зміст і розвиток ЗЕД суб’єктів світового господарства.

Механізм розробки планів міжнародного менеджменту має певну структуру, яка складається з шести блоків.

І. Вибір для планування конкретних довгострокових цілей, які знаходяться в стратегії (одні головні цілі, а інші слід виконати пізніше, ПП – якість).

ІІ. Аналіз внутрішніх можливостей фірми:

• фінансові ресурси;

• трудові;

• виробничі;

• вплив сфери на ЗЕД суб’єкта ЗЕД.

ІІІ. Конкретні цілі фірми на міжнародних ринках:

• по збуту експортної продукції;

• по витратах експортного виробництва (зниження прямих витрат);

• по зниженню рівня ризику суб’єкта МЕВ (придбання дефіцитних продуктів, диверсифікація виробництва).

ІV. Аналіз місцевих умов в країнах-рецепієнтах, де вже освоєно або починається освоєння експортного виробництва.

• оцінка виробничих ресурсів;

• оцінка трудових ресурсів;

• фінансові фактори розвитку експортного виробництва (врахувати методи оцінки, звітність, їх спів падання і різниця, оподаткування);

• маркетингові фактори розвитку експортного виробництва (вартість інформації про ринки збуту).

V. Вибір альтернатив складання плану виходячи з аналізу факторів, приведених в 3 і 4 блоках:

• розміщення виробничих потужностей;

• розподіл збуту;

• можливості і перспективи переміщення факторів виробництва (капітал, праця);

• плани придбання інших компаній, підрозділів, філіалів;

• розміщення альтернатив в порядку пріоритетів фірми.

VІ. Реалізація виробленої продукції чи послуг.

Причини недостачі інформації для складання планів в міжнародному менеджменті

1. Тимчасові обмеження із-за діяльності конкурентів.

2. Вартість інформації.

Основний принцип збирання інформації – це оцінка вартості збирання даних і ймовірної окупності витрат на придбання інформації і за рахунок поступового збільшення доходів або зменшення затрат (принцип економічності, окупності).

Джерела інформації

1. Індивідуальні звіти надають окремі консалтингові фірми (дорога інформація).

2. Спеціалізовані дослідження – фірми проводять спеціальні дослідження, а потім результати продають деяким фірмам (довідники).

3. Фірми ділових послуг – майже всі організації, які обслуговують міжнародні операції (банки) публікують звіти, які доступні потенційним клієнтам.

4. Державні і статистичні установи.

5. Міжнародні організації і агентства.

6. Торгові представники, посольства, консульства.

7. Торгові асоціації – вибирають, оцінюють, розповсюджують інформацію по технічним і конкурентним показникам в галузі (асоціація металургів).

64