- •Економіка підприємства
- •Розділ 1 підприємство і підприємницька діяльність у системі соціально-орієнтованої ринкової економіки
- •Тема 1 теорія та моделі підприємства
- •Підприємство як економічна категорія
- •Еволюція економічної теорії підприємства
- •Цілі, завдання та напрями діяльності підприємства
- •1.4 Структурна модель підприємства
- •Статут підприємства. Колективний договір
- •Тести до теми 1
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тема 2 основи підприємництва
- •2.2 Функції та умови існування підприємництва
- •2.3 Принципи та механізм реалізації підприємницької діяльності
- •2.4 Форми, типи і моделі підприємницької діяльності
- •2.5 Правове забезпечення підприємництва
- •2.6 Підприємницькі договори: типові, загальні і специфічні умови договору
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 2
- •1. Підприємництво – це:
- •Тема 3 види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •3.2 Форми добровільного й інституційного об'єднання підприємств
- •3.3 Основні види інтеграційних утворень
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 3
- •1. Комунальне підприємство діє на основі:
- •3. Командитним товариством є:
- •4. Промислово-фінансова група – це:
- •5. Асоціація – це:
- •6. До підприємств можна віднести наступний суб'єкт господарювання:
- •Тема 4 зовнішнє середовище господарювання підприємства
- •4.1 Вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства
- •4.2 Макросередовище функціонування та його основні чинники
- •4.3 Ринкове середовище господарювання підприємства
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 4
- •10. Як можна охарактеризувати політику, як фактор загального середовища?
- •11. Вкажіть правильну закономірність:
- •12. Які є особливі фактори, що визначають стиль взаємодії організації із зовнішнім середовищем?
- •Тема 5 структура та управління підприємством
- •5.1 Характеристика структури підприємства
- •5.2 Виробнича структура підприємства, її види за певними ознаками
- •5.3 Сутність організації управління підприємством
- •5.4 Основні функції управління підприємством
- •5.5 Змістовна характеристика методів управління
- •5.6 Організаційні форми реалізації методів управління
- •5.7 Типи організаційних структур управління
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 5
- •Тема 6 ринок і продукція
- •6.2 Класифікація видів ринку
- •6.3 Складові елементи ринкової інфраструктури
- •6.5 Економічний зміст продукції
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 6
- •1. Історично на ринку відбувалися такі події:
- •2. До функцій ринку належать:
- •3. Під інфраструктурою ринку розуміють:
- •4. Під продукцією розуміють:
- •5. Що в результаті досягнутої домовленості між продавцем і покупцем встановлюється на ринку?
- •6. Ринок – це:
- •7. Ринок забезпечує виробництво оптимальної кількості товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Як називається ця функція ринку?
- •8. Що являє собою ринок предметів споживання і послуг?
- •14. Які інститути належать до організаційно-технічної інфраструктури ринку?
- •Розділ 2 ціноутворення та планування на підприємстві
- •Тема 7 товарна і цінова політика підприємства
- •7.2 Поняття, роль та функції ціни в ринковій економіці
- •7.3 Види цін і сфери їх застосування
- •7.4 Механізм ціноутворення на підприємстві
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 7
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 8 прогнозування і планування діяльності підприємства
- •Сутність, мета і об’єкти прогнозування
- •8.2 Принципи і методи прогнозування
- •8.3 Методичні основи і головні принципи планування
- •8.4 Система планів підприємства
- •8.5 Методи планування діяльності та розвитку підприємства
- •8.6 Сутність і основні етапи стратегічного планування на підприємстві
- •8.7 Бізнес-планування: сутність і призначення
- •8.8 Тактичне й оперативне планування діяльності підприємства
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 8
- •1. Під плануванням діяльності підприємства розуміють:
- •2. Прогнозування – це:
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 9 обґрунтування виробничої програми підприємства
- •9.1 Виробнича програма підприємства
- •9.2 Система показників оцінки виробничої програми підприємства
- •9.3 Обгрунтовування виробничої програми виробничою потужністю підрозділів
- •П итання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 9
- •Розділ 3 ресурсне забезпечення підприємства
- •Тема 10 персонал підприємства, продуктивність
- •І оплата праці
- •10.2 Планування чисельності персоналу підприємства
- •Категорій робітників
- •Подуктивність праці як економічна категорія
- •10.4 Система мотивації праці
- •10.5 Оплата праці. Форми та системи оплати праці
- •10.6 Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 10
- •Приклади розв’язання задач
- •Розв'язання:
- •Розв'язання:
- •Розв'язання:
- •Розв'язання:
- •Тема 11 інтелектуальний капітал
- •11.1 Поняття й види нематеріальних ресурсів підприємства
- •Поняття інтелектуального капіталу
- •3 Методи оцінки і відбору працівників для підприємства
- •11.4 Форми й ефективність підготовки, перенавчання і підвищення кваліфікацій персоналу
- •11.5 Конкурсно-контрактна система наймання працівників підприємства
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 11
- •Тема 12 Основний капітал
- •Виробничі фонди підприємства
- •12.3 Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •12.4. Поліпшення основних фондів
- •12.5 Знос та амортизація основних фондів
- •12.6 Показники використання основних фондів підприємства
- •П итання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 12
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 13 оборотний капітал
- •13.1 Склад, структура та класифікація оборотних коштів
- •13.2 Нормування оборотних коштів
- •13.3 Оцінка ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 13
- •Приклади розв’язання задач
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Тема 14 інвестиції
- •14.1 Поняття, склад і структура інвестицій
- •14.2 Інвестиції у засоби виробництва (реальні інвестиції)
- •14.3 Види застосування цінних паперів, порядок їх випуску, обігу та використання
- •14.4 Залучення іноземного капіталу
- •14.5 Інвестиційні проекти підприємств та організацій
- •14.6 Оцінка ефективності інвестицій
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тести до теми 14
5.2 Виробнича структура підприємства, її види за певними ознаками
Виробнича структура підприємства – комплекс цехів, ферм, бригад, дільниць, інших виробничих підрозділів підприємства і форми їх взаємозв’язку. Ця структура залежить від характеру продукції, яку виробляє підприємство, рівня спеціалізації і кооперування з іншими підприємствами, технологічного процесу, виробничих потужностей тощо. Як правило, підприємство має основні цехи, в яких безпосередньо виготовляють продукцію, і допоміжні цехи та служби, що обслуговують та забезпечують безперервну роботу основних цехів.
Спеціалізовані підприємства мають просту виробничу структуру, а універсальні – складну. На невеликих за обсягом продукції підприємствах, як правило, існує безцехова структура, а на великих підприємствах доцільними є укрупнені цехи.
Безцехова виробнича структура притаманна невеликим підприємствам. Основою її будови є виробнича дільниця, де виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.
Цеховою виробничою структуру вважають тоді, коли основним виробничим підрозділом підприємства є цех.
Корпусна виробнича структура характерна для великих підприємств, де кілька однотипних цехів можуть об’єднуватись у корпус.
Комбінатська виробнича структура існує на підприємствах з багатостадійними процесами виробництва, що здійснюються згідно з технологічною послідовністю переробки сировини.
Окремо зазначимо, що до складу будь-якого підприємства входять не лише виробничі підрозділи, а й відділи апарату управління та заклади культурно-побутового призначення.
Сукупність виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів утворює загальну структуру підприємства.
Таким чином, виробнича структура є формою організації виробничого процесу підприємства. Виробничі процеси, за допомогою яких предмети праці перетворюються у готовий продукт, є основними й утворюють основне виробництво. Матеріальними об’єктами виробничої структури підприємств є цехи, дільниці, лабораторії, у них виробляється, проходить технічний контроль і випробовується кінцева продукція, комплектуючі вироби, матеріали і напівфабрикати, запчастини, перетворюються види енергії.
Виробничі процеси, які забезпечують умови для ритмічного функціонування основного виробництва, називаються допоміжними і в комплексі утворюють допоміжне виробництво. Головна функція цих об’єктів полягає у всебічному обслуговуванні та ритмічному забезпеченні основного виробництва інструментом, енергією, паливом, ремонтом обладнання, транспортуванням вантажів та ін. Слід підкреслити, що виробнича структура кожного окремого підприємства має свою специфіку, бо вона визначається передусім характером поділу праці між суб’єктами його підрозділів.
Провідне місце у виробничій структурі належить цеху. Цех є основною виробничою одиницею, відокремленою ланкою, у якій реалізуються виробничі процеси. Тип цеху визначається характером виробництва. До основних типів цехів належать основні, допоміжні, другорядні, підсобні й експериментальні. Основними називаються цехи, де виробляється спеціалізована продукція для даного підприємства. Основні цехи поділяються на заготівельні, обробні, складальні. До заготівельних цехів відносять ливарні (сірого, ковкого чавуну, кольорового, стального, фасонного, точного литва), ковальсько-пресувальні та ін. До обробних цехів належать, зокрема, механообробні, деревообробні, термічні, гальванічні, лакофарбові, до складальних – цехи складання виробів, їх фарбування, комплектації запчастинами тощо.
Допоміжні цехи забезпечують виробництво всім необхідним для нормального функціонування підприємства. Є такі види допоміжних цехів: інструментальні, енергетичні, тепло- та паросилові, модельні, ремонтні, транспортні, санітарно-технічні.
Другорядні або побічні цехи виконують зачисні, прибиральні роботи після відпрацювання основного виробництва (утилізація відходів, відновлення окремих видів сировинно-матеріальних ресурсів);
Підсобні цехи виробляють тару для упакування продукції, друкують інструкції щодо її використання тощо.
Експериментальні цехи – забезпечують розробку і випробування нових виробів і технологій.
Окрім названих, майже на кожному заводі є цехи, служби і відділи, які обслуговують комунальне, культурно-побутове, житлове та інше господарство.
Чільне місце у структурі підприємств займають склади, очисні споруди, комунікації: електромережі, газопроводи, опалення, вентиляційні, шляхова інфраструктура.
У виробничій структурі підприємства важливу роль виконують конструкторські й технологічні підрозділи. Тут проектуються нові вироби й новітні технології для одержання цієї продукції, проводяться експериментальні та дослідно-конструкторські роботи.
До складу цехів входять основні й допоміжні виробничі дільниці. Дільниця – це найменша адміністративно-виробнича ланка, у якій колектив працівників виконує однотипні технологічні роботи з виробництва однотипного продукту.
Кожна виробнича дільниця складається з сукупних робочих місць. Сукупне робоче місце, у свою чергу, складається з індивідуальних робочих місць. Робоче місце оснащується необхідними засобами праці відповідно до характеру його спеціалізації. Оснащення та розташування робочого місця на виробничій площі повинні забезпечувати високу продуктивність праці, гарантувати безпеку виробничих процесів, відповідати фізіологічним, естетичним та санітарно-гігієнічним нормам.
Залежно від характеру спеціалізації виробництва розрізняють виробничу структуру предметну, технологічну та предметно-технологічну. Предметна виробнича структура має певний ступінь замкнутості. Щодо автомобільного заводу – це цехи з виробництва двигунів, шасі, кузовів та інших вузлів. Предметна структура підприємства визначає послідовність використання засобів праці у технологічному процесі, застосування високопродуктивного обладнання, інструментів, штампів тощо.
Технологічна виробнича структура визначає чітку технологічну відокремленість. У кожному підрозділі здійснюються однорідні технологічні процеси з виробництва різного кінцевого продукту. Наприклад, взуттєві і швейні підприємства, ливарні, механічні цехи машинобудівних заводів. Ця структура спрощує управління цехом, дає змогу маневрувати розміщенням людей, полегшує перехід з однієї номенклатури виробів на іншу.
Предметно-технологічна виробнича структура характеризує наявність на одному й тому самому підприємстві основних цехів, які організовані за предметним та технологічним принципом. Наприклад, заготівельні цехи організовуються за технологічним принципом (ливарні сірого чавуну, ливарні ковкого чавуну, ковальсько-пресові), а обробні та складальні – за предметним принципом. Ця виробнича структура переважає у машинобудуванні, взуттєвій, швейній, меблевій галузях промисловості.
На виробничу структуру підприємства впливає ряд факторів. Головні з них такі:
галузева належність, номенклатура продукції, її техніко-економічні особливості, використані ресурси;
тип виробництва, рівень спеціалізації і кооперування;
структура засобів праці, технології;
ступінь складності конструкції і технологічність продукції;
організація обслуговування обладнання, його ремонт і модернізація;
мобільність виробничого процесу, тобто його спроможність оперативно переходити на випуск нової продукції;
характер відтворювального процесу в підрозділах підприємства.
Ці фактори визначають специфіку виробничої структури підприємства у різних галузях. Ринкові умови господарювання вимагають передусім нової виробничої структури відтворення фондів підприємства. Основні шляхи вдосконалення виробничої структури підприємства такі:
1. Визначення оптимальної величини підприємства. Оптимальна величина підприємства – це така його величина, яка за даного рівня розвитку техніки та технології, а також конкретних умов місцезнаходження і навколишнього середовища забезпечує виробництво і реалізацію продукції з мінімальними витратами.
На оптимізацію величини підприємства впливають різноманітні чинники, що визначають технічні та економіко-організаційні умови роботи підприємства, а також сприяють підвищенню його ефективності. До цих чинників можна віднести: а) продуктивність і потужність наявних засобів праці; б) прогресивність технологічного процесу; в) поєднання виробничих процесів; г) методи організації виробничого процесу.
2. Поглиблення спеціалізації основного виробництва. Ступінь удосконалення виробничої структури залежить від вибору форми спеціалізації виробничих ланок. Ці форми повинні відповідати типу і масштабу виробництва і бути єдиними для однакових економічних умов. Іншими словами, удосконалюючи структуру підприємства, необхідно використовувати одні й ті самі критерії у виборі форм спеціалізації цехів та дільниць, економічно обґрунтовувати створення кожного нового структурного підрозділу.
3. Розширення кооперації з обслуговування виробництва. Ефективна робота основного виробництва вимагає чіткого й безперебійного його обслуговування – ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, енергією, іншими видами послуг. Завданням підприємства є виробництво кінцевої продукції, а тому основне виробництво має переважати не тільки за питомою вагою виготовленої продукції, а й за кількістю працівників, засобів праці.
Підвищення питомої ваги обслуговування при технологічному вдосконаленні і високому рівні технізації основного виробництва пов’язане зі збільшенням різних видів допоміжних і обслуговуючих підрозділів. Водночас абсолютна кількість допоміжних і обслуговуючих працівників повинна зменшуватись під впливом удосконалення рівня організації виробництва і підвищення кваліфікації працюючих.
4. Забезпечення високої якості продукції і послуг підприємства.
5. Організація аналітичної роботи різних лабораторій: аналіз ефективності використання сировини і матеріалів; контрольно-вимірювальна діяльність; перевірка інструментів, приладів, устаткування; випробування комплектних виробів; аналіз причин поломок, простоїв.
6. Забезпечення якості функціонування систем кругообігу й обороту фондів. Необхідний аналіз «витрат з утримання та експлуатації устаткування в цеху», а також «загальноцехових витрат».
