Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка підприємства. Ч.1. Шелегеда Б.Г. НП....doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Розв'язання:

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, можна обчислити за формулою:

,

де Vпл – планова кількість виробів, нат. од.;

НВИР – годинна норма виробітку одного працівника, нат. од.;

Феф – ефективний фонд часу роботи одного середньооблікового працівника;

Квн – середній коефіцієнт виконання норм за підприємством.

Тоді:  чол.

Задача 5. У цеху встановлено 50 верстатів, режим роботи – тризмінний, норма обслуговування – 10 верстатів на одного наладчика, коефіцієнт облікового складу – 0,88. Визначити чисельність наладчиків.

Розв'язання:

Чисельність обслуговуючого персоналу, праця якого не нормується, обчислюється за формулою:

,

де N – загальна чисельність одиниць устаткування, що обслуговується;

Кзм – кількість змін роботи устаткування;

kос – коефіцієнт облікового складу, що розраховується як відношення явочної чисельності працівників до облікової їхньої чисельності;

Нобсл – норма обслуговування на одного працівника.

Тоді:  чол.

Задача 6. Підприємство має 2000 одиниць устаткування, працює у дві зміни. Норма обслуговування – 200 одиниць устаткування на одного слюсаря-ремонтника. Співвідношення номінального і реального фонду робочого часу становить відповідно 265 і 230 днів. Визначити, скільки слюсарів-ремонтників потрібно мати цьому підприємству.

Розв'язання:

Чисельність обслуговуючого персоналу, праця якого не нормується, обчислюється за формулою:

,

де N – загальна чисельність одиниць устаткування, що обслуговується;

Кзм – кількість змін роботи устаткування;

kос – коефіцієнт облікового складу, що розраховується як відношення явочної чисельності працівників до облікової їхньої чисельності

,

де f – плановий відсоток невиходів робітників на роботу;

Нобсл – норма обслуговування на одного працівника.

1. Коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову:

.

2. Чисельність слюсарів-ремонтників:

 особи.

Тема 11 інтелектуальний капітал

11.1 Поняття й види нематеріальних ресурсів підприємства

Успішне функціонування сучасного підприємства потребує використання у своїй господарській діяльності не тільки матеріальних, трудових та фінансово-кредитних ресурсів, а й нематеріальних ресурсів.

Нематеріальні ресурси – частина потенціалу підприємства, яка здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу і для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання.

Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності, до яких входять:

  1. об'єкти промислової власності;

  2. об'єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами;

  3. інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності (рис. 11.1).

Рисунок 11.1 – Об'єкти інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність є юридичною категорією, що використовується для:

  1. визначення результатів творчої праці людини;

  2. позначення належності таких результатів відповідним суб'єктам творчої діяльності;

  3. закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і майнових прав на розробку та використання створених інтелектуальних продуктів.

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. Поняття «промислова власність» застосовується не тільки щодо промисловості й торгівлі, а й щодо сільськогосподарського виробництва, добувної промисловості та всіх продуктів як промислового, так і природного походження.

До об'єктів промислової власності належать:

Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології, вирішення технічного завдання в певній галузі народного господарства, що характеризується істотною новизною та забезпечує позитивний ефект (практичну корисність).

Корисна модель – це результат інтелектуальної діяльності людини, об'єктом якої є нова за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою модель, придатна для промислового виготовлення.

Промислові зразки – нове художнє та художньо-конструкторське представлення виробів, коли досягається єдність технічних та естетичних властивостей, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) або комбінованим.

Торговельні марки (знаки для товарів і послуг) – будь-яке оригінальне позначення або будь-яка комбінація позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Головне завдання торговельної марки полягає в ідентифікації товару чи послуги та його виробника на ринку. Вона виконує одночасно дві функції: рекламує товар чи послугу; гарантує їх якість.

До об'єктів, що охороняються авторським правом, належать твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

  1. літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

  2. виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

  3. музичні твори з текстом і без тексту;

  4. драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні й інші твори, створені для сценічного показу, та їхні постановки тощо.

Не є об'єктом авторського права:

  1. повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

  2. твори народної творчості (фольклор);

  3. видані органами державної влади у межах їхніх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їхні офіційні переклади;

  4. державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ і організацій;

  5. грошові знаки;

  6. розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності й на які не поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

До об'єктів, що охороняються суміжними правами, належать:

  1. виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

  2. фонограми, відеограми;

  3. передачі (програми) організації мовлення.

До інших (нетрадиційних) об'єктів інтелектуальної власності належить:

Раціоналізаторська пропозиція – визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.

«Ноу-хау» (в перекл. з англ. – «знати, як зробити») – досвід підприємства в науково-технічній, виробничій, управлінській, комерційній, фінансовій та інших сферах діяльності, який може бути практично використаний в наукових дослідженнях і розробках або в процесі виготовлення та реалізації продукції. До «ноу-хау» відносять також незапатентовані з різних причин винаходи.

«Ноу-хау» має конфіденційний характер, не захищається охоронними документами, але й не оприлюднюється, воно є власністю підприємства.

Комерційна таємниця – це інформація, безпосередньо пов'язана з діяльністю підприємства, яка не є державною таємницею, але розголошення якої може завдати шкоди інтересам підприємства. Комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може призвести до негативних фінансових результатів.

Охорона комерційної таємниці є важливою складовою гарантування економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Передача прав власності на використання нематеріальних ресурсів здійснюється у формі ліцензійної угоди.

Ліцензійна угода – це договір, згідно з яким власник нематеріального ресурсу (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, «ноу-хау», торговельні марки тощо.

Ліцензією називається дозвіл використовувати нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.