Ознаки і поширення монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція поєднує риси монополії та ринку досконалої конкуренції. Теорія монополістичної конкуренції була розроблена у 30-ті роки двадцятого століття англійським економістом Дж. Робінзоном та американським ученим Е. Чемберленом.

Монополістична конкуренція – тип ринку, на якому діє велика кількість невеликих постачальників, що конкурують між собою за продаж диференційованого товару, тобто кожна фірма продає продукцію, на яку існує багато близьких але не досконалих замінників. Для ринку монополістичної конкуренції характерні такі особливості:

1. Відносно велика кількість фірм. Для монополістичної конкуренції не потрібно присутності сотень чи тисяч фірм, достатньо порівняно невеликої їх кількості. Кожна фірма займає відносно невелику частку всього ринку, а тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Крім того, наявність порівняно великої кількості фірм гарантує, що таємна змова, узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва, майже неможливі. При багато чисельності фірм в галузі немає відчуття взаємозалежності між ними; кожна фірма визначає свою політику , не враховуючи можливу реакцію з боку конкуруючих з нею фірм.

2. Диференціація товару. Фірми в умовах досконалої конкуренції виготовляють стандартизовану чи однорідну продукцію; виробники в умовах монополістичної конкуренції випускають різновидності даного товару –диференційований товар. При цьому диференціація товару може мати ряд різних форм.

• Якість товару. Товари можуть відрізнятись за своїми фізичними чи якісними параметрами.

• Послуги. Послуги і умови, пов’язані з продажем товару, є важливим аспектом диференціації товару (репутація фірми по обслуговуванню покупців, наявність кредиту).

• Розміщення. Товари можуть бути також диференційовані на основі розміщення і доступності (Наприклад, невеликі магазинчики успішно конкурують з супермаркетами, не дивлячись на те, що останні мають більш широкий вибір. Але маленькі магазинчики розташовані неподалік від покупців, нерідко працюють 24 години на добу.

• Стимулювання збуту та упаковка. Диференціація товару може бути також результатом сумнівних відмінностей, створених рекламою, упаковкою, використанням торгових знаків і торгових марок.

3. Нецінова конкуренція. В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується тільки на ціні, а також і на таких нецінових факторах як якість товару, реклама та умови, пов’язані з продажем товару . Деякі фірми роблять сильний акцент на торгові знаки і фабричні клейма як засіб переконання споживачів в тому, що їх продукція є кращою, ніж продукція конкурентів.

4. Легкий вступ в галузь. Вступити в галузь з монополістичною конкуренцією відносно легко. Той факт, що виробники в умовах монополістичної конкуренції в більшості невеликі за розміром фірми як в абсолютному, так і відносному вираженні передбачає, що ефект масштабу і капітал, необхідний для виробництва, невеликі. З іншого боку , в порівнянні з чистою конкуренцією можуть бути деякі додаткові фінансові бар’єри. Існуючі фірми можуть володіти патентами на свою продукцію, і авторськими правами на свої фабричні клейма і торгові знаки, що спричинить труднощі та витрати для їх усунення.

Отже, під монополістичною конкуренцією розуміють галузі, що складаються з відносно великої кількості фірм, які виготовляють диференційовані товари не вступаючи між собою в таємну змову.

Поняттю монополістична конкуренція відповідають магазини роздрібної торгівлі в великих містах, бензозаправні станції , ресторани, перукарні та інше.

Модель поведінки підприємства-монополістичного конкурента

Крива попиту, з якою стикається продавець в умовах монополістичної конкуренції, є еластичною, але до певних меж. Ступінь еластичності кривої попиту фірми в умовах монополістичної конкуренції буде залежати від кількості конкурентів і ступня диференціації товару. Чим більша кількість конкурентів і слабша диференціація товару, тим більшою буде еластичність кривої попиту кожного продавця, тобто, тим більше ситуація буде наближатись до досконалої конкуренції.

Короткостроковий період : прибутки чи збитки

Фірма буде максимізувати свої прибутки чи мінімізувати збитки в короткостроковому періоді, виробляючи такий обсяг продукції, при якому граничні витрати будуть рівні граничному доходу.

В короткостроковому періоді фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, може або отримати економічний прибуток ,або зіткнутися зі збитками , що відповідно представлено на рисунках.

Рис. Можливі варіанти становища

підприємства за умов

монополістичної конкуренції

а — максимізація прибутку

б — мінімізація збитків; в — стан

рівноваги у довгостроковому періоді

Економічні прибутки (а) будуть спонукати нові фірми вступати в галузь, в результаті конкуренції вони будуть ліквідовані. Збитки (б) спричинять масовий відтік фірм з галузі до тих пір, поки нормальні прибутки не будуть відновлені. Таким чином, якщо ціна просто перекриває витрати на одиницю продукції при обсязі виробництва для якого MR=MC(в) в довгостроковому періоді буде досягатися стан рівноваги.