- •1. Дисципліна "Епізоотологія з мікробіологією", її зміст та вивчення.
- •1. Основи мікробіології
- •Тема1.1 Морфологія мікроорганізмів.
- •1. Основні групи мікроорганізмів, принципи класифікації, форми бактерій, будова, величина, рух та захисні властивості.
- •2. Загальна характеристика грибів, їх морфологія, фізіологія, значення та застосування.3. Поняття про рикетсії, мікоплазми, мікробактерії, хламідії, віруси, пріони.
- •1. Електронна і люмінесцентна мікроскопія.
- •Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів.
- •1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
- •2. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
- •3 Розмноження мікробів та фази розмноження на штучних живильних середовищах.
- •Тема 1.3. Спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •1. Спадковість і мінливість мікроорганізмів. Сучасні погляди на спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •2. Форми мінливості. Практичне значення мінливості у діагностиці, специфічній профілактиці та терапії тварин. Вплив екологічних катастроф на мінливість мікроорганізмів.
- •3. Загальні поняття про перетворення речовин у природі та участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •4.Перетворення азоту в ґрунті, роль мікробів у ґрунтоутворенні та засвоєння атмосферного азоту.
- •5. Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •1. Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.
- •1. Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.
- •2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
- •Тема 1.5. Основи вчення про віруси.
- •1.Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.
- •2.Фільтрація. Суперцентрифугування.
- •2. Основи загальної епізоотології
- •Тема 2.1. Вчення про інфекцію
- •1.Поняття про інфекцію і інфекційні хвороби.
- •2. Патогенність та вірулентність мікробів, їх значення та застосування. 3.Ворота інфекцій та дія мікробів на організми тварин, птахів.
- •4. Види інфекцій, періоди розвитку хвороб.
- •5. Перебіг інфекційних хвороб. Форми клінічного прояву.
- •4. Мікробоносійство, його тривалість та практичне значення.
- •Тема 2.2. Вчення про імунітет.
- •1.Визначення імунітету, теорії імунітету.
- •2. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
- •4. Природна стійкість організму . Фактори, що впливають на опірність .
- •5.Вакцини, гіперімунні сироватки. Сироватки (кров) реконвалесцентів. Гамма-глобуліни, анатоксини, антивіруси, які використовуються у ветеринарній практиці.
- •6.Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
- •Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.
- •1. Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
- •2. Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).
- •3. Форми прояву епізоотичного процесу: спорадичні захворювання, ензоотія, епізоотія, панзоотія. Закономірність виникнення епізоотій.
- •Тема 2.4. Дезінфекція, дератизація, дезінсекція.
- •3. Апарати та дезінфекційні установки для дезінфекції.
- •4. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
- •5.Бактеріологічний метод контролю якості дезінфекції
- •2.5. Профілактичні заходи
- •1. Заходи загальної профілактики.
- •3. Заходи боротьби з інфекційними хворобами.
2. Форми мінливості. Практичне значення мінливості у діагностиці, специфічній профілактиці та терапії тварин. Вплив екологічних катастроф на мінливість мікроорганізмів.
Форми мінливості: 1. Спадково закріплені форми мінливості (не зворотні форми мінливості).
Адаптація – пристосування мікроорганізмів до нових умов життя.
Мутація – спадкові зміни по виникненню в мікроорганізмах раптово, під дією факторів ( ультрафіолетових променів, радіації).
Трансформація – перехід одного типу мікроба в інший в межах виду. Трансдукція – передача властивостей токсичності фагом токсигенного штаму до не токсичного.
2. Спадково не закріплені форми мінливості ( зворотна мінливість).
Модифікація – під дією зовнішнього фактора (не діє фактор, мінливість зникає) температура більше 42 0С – сибірка не утворює спори. 35 – 37 0С – утворює спори.
Еволюційна мінливість – пристосування з віком.
Культуральна мінливість – зміни умов живлення призводять до змін в клітині.
Дисоціація – різні типи колоній в поживному середовищі. S-(smooth) гладенькі, R-(rough) шорсткі.
Властивість мікроорганізмів до мінливості широко використовують в практичній діяльності людини. Одержано спеціальні культури дріжджів, мікробів, продуцентів антибіотиків, створено високо ефективні вакцини. Одержано штами мікробів які більш інтенсивно продукують амінокислоти, органічні кислоти, що має велике значення для промислової мікробіології.
Мінливість мікробів необхідно враховувати при діагностиці інфекційних хвороб:
атипічні форми бактерій (L форми).
слаба вірулентність.
латентні форми хвороб.
не виробляється імунітет.
Задачі мікробіологам: подальша розробка методів виділення змінених форм бактерій збудників інфекційних хвороб, винаходу ефективних методів лікування і профілактики атипічних інфекційних хвороб. Перспективна робота по вивченню корисних для практики форм мікробів.
Значення L форм бактерій та інших форм мінливості.
Поява їх під дією різних фізичних, хімічних та інших факторів на фоні прояву екологічних катастроф.
3. Загальні поняття про перетворення речовин у природі та участь у цьому процесі мікроорганізмів.
Перетворення біологічно важливих речовин у природі здійснюється внаслідок ферментативної роботи мікроорганізмів ( гниття, тління, нітрифікація, денітрифікація, бродіння). В природі іде безперервний процес перетворення матерії і енергії.
4.Перетворення азоту в ґрунті, роль мікробів у ґрунтоутворенні та засвоєння атмосферного азоту.
Азот основна частина білку 78 , 11 % об’єму атмосфери в повітрі.
Азот не застосовується ні рослинами ні тваринами він засвоюється тільки в формі солей азотної кислоти. В природі постійний кругообіг азоту.
Очищення поверхні землі від трупів і мертвих рослин відбувається під впливом гнильних мікробів, що зумовлюють розщеплення органічних речовин до простих сполук, які можуть бути використані рослинами для живлення.
Гниття і тління. В склад рослинного , тваринного білку і сечовини входить азот. Рослини, тварини і сечовина потрапляють в ґрунт. В ґрунті під впливом гнилісних мікробів і під впливом уробактерії перетворюється в аміак. Відбувається процес гниття. Якщо проходить при доступі кисню, тоді проходить глибоке розщеплення білків і таке гниття називається тлінням. Кінцевим продуктом є аміак . Так проходить перетворення органічного азоту в аміачній – амоніфікація сечовини.
Нітрифікація - перетворення аміаку під впливом специфічних бактерій в солі азотистої, і азотної кислоти. Цей процес добре проходить в анаеробних умовах. Зворотний процес називається денітрифікація.
Ще один шлях перетворення азоту – фіксація атмосферного азоту азотфіксуючими бактеріями. Ці бактерії поселяються на корені бобових рослин – бобові бактерії. Вони засвоюють азот з повітря. Цей азот з’єднується з без азотистими сполуками і формується рослинний білок. Ці мікроорганізми знаходяться не тільки в рослинах , але і в ґрунті, де ростуть бобові рослини.
Практичне значення: в ґрунті є вільно живучі азот фіксуючі бактерії – азотобактер. Ці мікроби фіксують молекулярний азот і цей азот відкладається в тілі під впливом фіксуючих білкових з’єднань. Мікроби гинуть, а білок піддається гниттю, нітрифікації. Ґрунт збагачується азотом.
