Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.

1.Нормальна мікрофлора тваринного організму.

2. Мікрофлора рослин і кормів, гною. Термогенні мікроби.

3. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріоста­тичну та бактерицидну дію.

.

1.Нормальна мікрофлора тваринного організму. Мікрофлора шкіри, слизових оболонок, очей, травного тракту, дихальних шляхів і сечостатевих органів. 2.Мікрофлора рослин і кормів, гною. Термогенні мікроби.

На шкірі різні види мікроорганізмів - стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, синьо гнійна паличка плісеневі і дріжджові гриби, патогенні і умовно – патогенні бактерії. Незначні пошкодження відкривають шлях збудника в організм.

На слизових оболонках різна мікрофлора, особливо багато мікроорганізмів на слизовій ротовій порожнини. Мікрофлора ока – білий стрептокок і інші бактерії. При ослабленій резистентності організму можуть викликати захворювання. Мікрофлора травного каналу – надзвичайно численна і різноманітна. Склад змінюється в залежності від кормового раціону та хімічного складу його. У шлунку мікрофлори не має бактерицидні властивості соку шлунка значні . У рубці жуйних мікрофлора різноманітна – гнильні мікроорганізми, бактерії бродіння. В 12 палій кишці зустрічаються рідко, більш в тонкій кишці зустрічаються рідко, більш в тонкій кишці і ще в більш прямій.

Дихальні шляхи. Пил і мікроорганізми затримуються на слизовій оболонці носа і трохи проникають в бронхи. Альвеоли легень стерильні і тільки при наявності патологічних змін заселяються мікробами. Сечостатеві органи – в нормальному стані тільки зовнішні статеві шляхи контаміновані стафілококами, стрептококами і кишковою паличкою.

Мікрофлора рослин і кормів. Поверхня рослин заселена епіфітною мікрофлорою бактерією, плісенню, грибів, яка бере участь в біохімічних процесах, що спостерігаються в рослинних кормах. Ця мікрофлора для здорового організму не шкідлива, але викликає псування кормів, наприклад термофільні бактерії у вологому сіні. В кормах можуть знаходитись збудники сибірки , туляремії, ящуру, чуми свиней і інші мікроорганізми. Cl. botulinum чутливі до токсину коні. Мікрофлора гною – гнилісні мікроорганізми збудники різних видів бродіння . В гною відбуваються процеси розщеплення білкових речовин. Термогенні мікроорганізми дають температуру 75 ^оС. Патогенні мікроорганізми попадають в гній з виділеннями тварин.

2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріоста­тичну та бактерицидну дію.

Вплив фізичних факторів на мікроорганізми.

Температура . Мікроорганізми, особливо сапрофіти здатні переносити значні коливання температури. Більшість мікробів легко переносять холод . Заморожування знижує їх життєву активність. Під впливом високої температури денатурують білки цитоплазми, руйнуються ферменти. Висока температура згубна до мікробів. Термофіли від 40 – 70 ^оС, максимум 55– 84 ^оС , мінімум 20-45 ^оС. Мезофіли 25-35 ^оС, максимум 40-45 ^оС, мінімум 10 ^оС. Психрофіли (холодолюбиві) від 10-35 ^оС, максимум 30 – 40 ^оС, мінімум -7-0 ^оС.

Висушування – втрата води мікробною клітиною, що призводить до її загибелі. Найбільш чутливі не спороутворюючі та вегетативні мікроорганізми. Спори стійкі.

Тиск – не впливає на життєздатність мікроорганізмів.

Прямі сонячні промені в короткий час убивають мікробів.

Випромінювання – в малих дозах стимулююче, в великих вбиває мікроорганізмів, але не всі види.

Ультрафіолетові промені – згубно діють на мікробів, також згубно діють ртутно – кварцові лампи, ультразвук, рентгенівські промені, іонізуюча радіація.

Електрострум не діє на мікробів.

Вплив хімічних факторів і рН середовища.

Хімічні фактори залежать від природи, дози, температури, середовища та видів мікробів.

По бактерицидній дії речовин ділять на: поверхнево активні , фарби, феноли і їх похідні, солі важких металів, окислювачі і групи формальдегіду. Для більшості мікроорганізмів сприятливе нейтральне або слабо лужна реакція рН 7,0 – 7,6.

Стерилізація – знищення всієї патогенної і непатогенної мікрофлори на різних об’єктах . Методи стерилізації – обпалювання поверхні різних предметів (фламбування) , сухим гарячим повітрям, кип’ятінням, обробка текучою парою, автоклавуванням, пастеризацію і тиндалізацію. Пастеризація – одноразове нагрівання рідини при температурі 65 – 70^оС до 95 ^оС протягом 30 хвилин з метою знищення вегетативних форм бактерій з наступним швидким охолодженням до 10 – 11 ^оС .

Тиндалізація – дрібна стерилізація. При цьому методі рідину прогрівають кілька днів 7-12 у водяній бані при температурі 50 – 75 ^оС протягом 30 – 60 хвилин. Цим способом знищують неменше вегетативні, а спорові форми.

Затримка росту мікроорганізмів під дією факторів називається бактеріостатична дія. Знищення мікробів називається бактерицидна дія.

Самостійне вивчення.

Вплив біологічних факторів та форми їх співжиття. Антибіотики, пробіотики, фітонциди, бактеріофаги, їх значення та застосування.

На мікроорганізм впливають біологічні фактори: мікробні асоціації, антибіотики, пробіотики, фітонциди і бактеріофаги.

Між групами мікроорганізмів кидають певні взаємини.

Мікробні асоціації – скупчення мікроорганізмів.

Антибіотики ( проти життя) – хімічні речовини , що виділяються деякими мікроорганізмами і здатні пригнічувати ріст і розвиток інших мікробів. Широке застосування антибіотиків призводить до утворення антибіотикостійких штамів збудників інфекційних хвороб.

Пробіотики – штучно одержані речовини мають властивості антибіотиків. Фітонциди – бактерицидні речовини рослин ( цибуля, часник).Бактеріофаги ( бактерія пожирачі) специфічний субмікропічний агент, здатний розчиняти ( лізувати) мікробні клітини, має властивості вірусів.

Мікроби продуценти ферментів і вітамінів у кишечнику тварин.

Протягом віків виробився такий механізм взаємодії певних видів мікроорганізмів з макроорганізмами, що не завдає шкоди і навіть є корисним для життєдіяльності обох. Такі мікроорганізми названі нормальною (фізіологічною) мікрофлорою. Нормальна мікрофлора забезпечує перетравлення целюлози (особливо в рубці жуйних тва­рин), пригнічує розмноження багатьох патогенних видів, забезпечує формування на належному рівні захисних структур, є додатковим джерелом надходження повноцінного білка, вітамінів, ферментів тощо. Пору­шення у вигляді зміни кількості чи якісного складу нормальної мік­рофлори супроводжується появою ознак захворювання (дисбакте­ріоз). Проте крім нормальної мікрофлори в організмі тварин можуть виявлятися й інші види, зокрема патогенні, джерелами яких мо­жуть бути вода, корм, повітря, ґрунт, хворі тварини і люди.