- •1. Дисципліна "Епізоотологія з мікробіологією", її зміст та вивчення.
- •1. Основи мікробіології
- •Тема1.1 Морфологія мікроорганізмів.
- •1. Основні групи мікроорганізмів, принципи класифікації, форми бактерій, будова, величина, рух та захисні властивості.
- •2. Загальна характеристика грибів, їх морфологія, фізіологія, значення та застосування.3. Поняття про рикетсії, мікоплазми, мікробактерії, хламідії, віруси, пріони.
- •1. Електронна і люмінесцентна мікроскопія.
- •Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів.
- •1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
- •2. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
- •3 Розмноження мікробів та фази розмноження на штучних живильних середовищах.
- •Тема 1.3. Спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •1. Спадковість і мінливість мікроорганізмів. Сучасні погляди на спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •2. Форми мінливості. Практичне значення мінливості у діагностиці, специфічній профілактиці та терапії тварин. Вплив екологічних катастроф на мінливість мікроорганізмів.
- •3. Загальні поняття про перетворення речовин у природі та участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •4.Перетворення азоту в ґрунті, роль мікробів у ґрунтоутворенні та засвоєння атмосферного азоту.
- •5. Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •1. Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.
- •1. Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.
- •2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
- •Тема 1.5. Основи вчення про віруси.
- •1.Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.
- •2.Фільтрація. Суперцентрифугування.
- •2. Основи загальної епізоотології
- •Тема 2.1. Вчення про інфекцію
- •1.Поняття про інфекцію і інфекційні хвороби.
- •2. Патогенність та вірулентність мікробів, їх значення та застосування. 3.Ворота інфекцій та дія мікробів на організми тварин, птахів.
- •4. Види інфекцій, періоди розвитку хвороб.
- •5. Перебіг інфекційних хвороб. Форми клінічного прояву.
- •4. Мікробоносійство, його тривалість та практичне значення.
- •Тема 2.2. Вчення про імунітет.
- •1.Визначення імунітету, теорії імунітету.
- •2. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
- •4. Природна стійкість організму . Фактори, що впливають на опірність .
- •5.Вакцини, гіперімунні сироватки. Сироватки (кров) реконвалесцентів. Гамма-глобуліни, анатоксини, антивіруси, які використовуються у ветеринарній практиці.
- •6.Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
- •Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.
- •1. Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
- •2. Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).
- •3. Форми прояву епізоотичного процесу: спорадичні захворювання, ензоотія, епізоотія, панзоотія. Закономірність виникнення епізоотій.
- •Тема 2.4. Дезінфекція, дератизація, дезінсекція.
- •3. Апарати та дезінфекційні установки для дезінфекції.
- •4. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
- •5.Бактеріологічний метод контролю якості дезінфекції
- •2.5. Профілактичні заходи
- •1. Заходи загальної профілактики.
- •3. Заходи боротьби з інфекційними хворобами.
Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.
1.Нормальна мікрофлора тваринного організму.
2. Мікрофлора рослин і кормів, гною. Термогенні мікроби.
3. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
.
1.Нормальна мікрофлора тваринного організму. Мікрофлора шкіри, слизових оболонок, очей, травного тракту, дихальних шляхів і сечостатевих органів. 2.Мікрофлора рослин і кормів, гною. Термогенні мікроби.
На шкірі різні види мікроорганізмів - стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, синьо гнійна паличка плісеневі і дріжджові гриби, патогенні і умовно – патогенні бактерії. Незначні пошкодження відкривають шлях збудника в організм.
На слизових оболонках різна мікрофлора, особливо багато мікроорганізмів на слизовій ротовій порожнини. Мікрофлора ока – білий стрептокок і інші бактерії. При ослабленій резистентності організму можуть викликати захворювання. Мікрофлора травного каналу – надзвичайно численна і різноманітна. Склад змінюється в залежності від кормового раціону та хімічного складу його. У шлунку мікрофлори не має бактерицидні властивості соку шлунка значні . У рубці жуйних мікрофлора різноманітна – гнильні мікроорганізми, бактерії бродіння. В 12 палій кишці зустрічаються рідко, більш в тонкій кишці зустрічаються рідко, більш в тонкій кишці і ще в більш прямій.
Дихальні шляхи. Пил і мікроорганізми затримуються на слизовій оболонці носа і трохи проникають в бронхи. Альвеоли легень стерильні і тільки при наявності патологічних змін заселяються мікробами. Сечостатеві органи – в нормальному стані тільки зовнішні статеві шляхи контаміновані стафілококами, стрептококами і кишковою паличкою.
Мікрофлора рослин і кормів. Поверхня рослин заселена епіфітною мікрофлорою бактерією, плісенню, грибів, яка бере участь в біохімічних процесах, що спостерігаються в рослинних кормах. Ця мікрофлора для здорового організму не шкідлива, але викликає псування кормів, наприклад термофільні бактерії у вологому сіні. В кормах можуть знаходитись збудники сибірки , туляремії, ящуру, чуми свиней і інші мікроорганізми. Cl. botulinum чутливі до токсину коні. Мікрофлора гною – гнилісні мікроорганізми збудники різних видів бродіння . В гною відбуваються процеси розщеплення білкових речовин. Термогенні мікроорганізми дають температуру 75 оС. Патогенні мікроорганізми попадають в гній з виділеннями тварин.
2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
Вплив фізичних факторів на мікроорганізми.
Температура . Мікроорганізми, особливо сапрофіти здатні переносити значні коливання температури. Більшість мікробів легко переносять холод . Заморожування знижує їх життєву активність. Під впливом високої температури денатурують білки цитоплазми, руйнуються ферменти. Висока температура згубна до мікробів. Термофіли від 40 – 70 оС, максимум 55– 84 оС , мінімум 20-45 оС. Мезофіли 25-35 оС, максимум 40-45 оС, мінімум 10 оС. Психрофіли (холодолюбиві) від 10-35 оС, максимум 30 – 40 оС, мінімум -7-0 оС.
Висушування – втрата води мікробною клітиною, що призводить до її загибелі. Найбільш чутливі не спороутворюючі та вегетативні мікроорганізми. Спори стійкі.
Тиск – не впливає на життєздатність мікроорганізмів.
Прямі сонячні промені в короткий час убивають мікробів.
Випромінювання – в малих дозах стимулююче, в великих вбиває мікроорганізмів, але не всі види.
Ультрафіолетові промені – згубно діють на мікробів, також згубно діють ртутно – кварцові лампи, ультразвук, рентгенівські промені, іонізуюча радіація.
Електрострум не діє на мікробів.
Вплив хімічних факторів і рН середовища.
Хімічні фактори залежать від природи, дози, температури, середовища та видів мікробів.
По бактерицидній дії речовин ділять на: поверхнево активні , фарби, феноли і їх похідні, солі важких металів, окислювачі і групи формальдегіду. Для більшості мікроорганізмів сприятливе нейтральне або слабо лужна реакція рН 7,0 – 7,6.
Стерилізація – знищення всієї патогенної і непатогенної мікрофлори на різних об’єктах . Методи стерилізації – обпалювання поверхні різних предметів (фламбування) , сухим гарячим повітрям, кип’ятінням, обробка текучою парою, автоклавуванням, пастеризацію і тиндалізацію. Пастеризація – одноразове нагрівання рідини при температурі 65 – 70оС до 95 оС протягом 30 хвилин з метою знищення вегетативних форм бактерій з наступним швидким охолодженням до 10 – 11 оС .
Тиндалізація – дрібна стерилізація. При цьому методі рідину прогрівають кілька днів 7-12 у водяній бані при температурі 50 – 75 оС протягом 30 – 60 хвилин. Цим способом знищують неменше вегетативні, а спорові форми.
Затримка росту мікроорганізмів під дією факторів називається бактеріостатична дія. Знищення мікробів називається бактерицидна дія.
Самостійне вивчення.
Вплив біологічних факторів та форми їх співжиття. Антибіотики, пробіотики, фітонциди, бактеріофаги, їх значення та застосування.
На мікроорганізм впливають біологічні фактори: мікробні асоціації, антибіотики, пробіотики, фітонциди і бактеріофаги.
Між групами мікроорганізмів кидають певні взаємини.
Мікробні асоціації – скупчення мікроорганізмів.
Антибіотики ( проти життя) – хімічні речовини , що виділяються деякими мікроорганізмами і здатні пригнічувати ріст і розвиток інших мікробів. Широке застосування антибіотиків призводить до утворення антибіотикостійких штамів збудників інфекційних хвороб.
Пробіотики – штучно одержані речовини мають властивості антибіотиків. Фітонциди – бактерицидні речовини рослин ( цибуля, часник).Бактеріофаги ( бактерія пожирачі) специфічний субмікропічний агент, здатний розчиняти ( лізувати) мікробні клітини, має властивості вірусів.
Мікроби продуценти ферментів і вітамінів у кишечнику тварин.
Протягом віків виробився такий механізм взаємодії певних видів мікроорганізмів з макроорганізмами, що не завдає шкоди і навіть є корисним для життєдіяльності обох. Такі мікроорганізми названі нормальною (фізіологічною) мікрофлорою. Нормальна мікрофлора забезпечує перетравлення целюлози (особливо в рубці жуйних тварин), пригнічує розмноження багатьох патогенних видів, забезпечує формування на належному рівні захисних структур, є додатковим джерелом надходження повноцінного білка, вітамінів, ферментів тощо. Порушення у вигляді зміни кількості чи якісного складу нормальної мікрофлори супроводжується появою ознак захворювання (дисбактеріоз). Проте крім нормальної мікрофлори в організмі тварин можуть виявлятися й інші види, зокрема патогенні, джерелами яких можуть бути вода, корм, повітря, ґрунт, хворі тварини і люди.
