3.2.2. Живопис у Галицько-Волинському князівстві.

- набув високого рівня розвитку;

Українське живописне мистецтво, як доводить, академік Айналов, виникло ще в дохристиянську добу. Істотно вплинув на його розвиток візантійський стиль живопису, що панував у ті часи по всій Європі і виріс на грунті античного, який у своїй основі був реалістичним.

- християнський живопис порвав з реалістичними традиціями і перейшов до стилізованої декоративності, замість життєдіяльності стверджував аскетизм. В цьому варіанті християнський живопис прийшов з Візантії в Україну.

- характерна риса – розміщення окремих постатей на картині в небесній гармонії, а не в життєвому безладді;

- розвивалися декоративне малювання на стінах, створення книжкових мініатюр (рисунків і початкових літер у текстах книг), мозаїка

Зазнало певних змін і монументальне мистецтво, зокрема в техніці малювання. Воно прийшло в Україну у формі стінного розпису та у вигляді мозаїки.

Стінний розпис нашими живописцями був названий фресками. Отже, монументальне мистецтво ділиться на мозаїку і фрески.

Центром розвитку живописного мистецтва був стародавній Київ. У Києво-Печерському монастирі, як говориться в "Печерському патерику", діяла майстерня, де творив видатний майстер Алімпій. Він на замовлення киян малював ікони, якими прикрашали іконостаси, оселі та церкви.

Академік М. Грушевський, порівнявши один з фрагментів розпису Десятинної церкви з фрагментом Софійського собору, дійшов висновку, що на оздобленні Десятинної церкви позначились життєрадісні традиції живопису елліністичної школи. Оздоблення кафедрального Софійського собору тяжіє до більш аскетичного світогляду, що сталося під впливом Царгороду.

Дмитро Антонович пише, що розпис Софійського собору - явище в історії всесвітнього мистецтва виняткове. Поліхромія святої Софії складається з мозаїки і стінного малювання. Майстрів для розпису привозили з різних міст Стародавньої Греції, оскільки в розписі храму представлені різні школи. Той факт, що одна й та сама церква розписана в одних частинах мозаїкою, а в інших настінним малюванням є суто українським явищем. Подібної комбінації у розписі храмів у країнах еллінської і римської культури не зустрічається. Мозаїки та стінописи Київської Софії - це твори візантійського мистецтва на українському грунті.

Поступово ця традиція розпису храмів поширювалась по землях Стародавньої Русі.

У Галицько-Волинському князівстві оздоблення інтер'єрів давньоруських палаців, храмів, княжих дворів здійснювалось мозаїками, фресками, різьбленим каменем, іконами. Видатною пам'яткою живопису тих часів є мініатюри в літописах і художнє оздоблення книг.

Дослідники характеризують XII ст. як початок самостійної художньої творчості в Україні.

Український учень візантійського вчителя навчився сприймати навколишню дійсність по своєму і привносити у мистецтво своє художнє мислення.

3.2.3. Ювелірне та музичне мистецтво на Галицько-Волинських землях.

- обробка дорогоцінних металів провадилась на досить високому рівні, використовувались різні технології: зернь, скань, чернь, карбування, інкрустація, тонке литво тощо.

Літопис розповідає про візит галицького князя Данила до Угорщини: "Його сідло було з паленого золота", стріли і шабля "прикрашені золотом та іншими хитрощами".

- у Галицько-Волинському літописі розповідається про "славного співака" Митусу, який виконував пісні у супроводі арфи або лютні.