- •Затверджую:
- •Методичні рекомендації
- •Введення
- •І загальна частина
- •1.1. Фізико-географічні умови району та ділянки робіт
- •1.1.1 Орогідрографія району та ділянки практики
- •1.1.2 Клімат району та ділянки робіт
- •1.2. Геологічна будова району та ділянки робіт
- •Четвертина система ( q )
- •1.3. Гідрогеологічні умови району та ділянки робіт
- •1.4. Огляд та аналіз раніше проведених робіт
- •Література:
- •Іі проектна частина
- •2.1. Види, об’єми і обгрунтування запроектованих робіт
- •Гідрогеологічна зйомка
- •Література:
- •Література:
- •Відбір проб ґрунту
- •Відбір проб води
- •Література:
- •Польові дослідно-фільтраційні роботи Дослідні відкачки
- •Література:
- •Дослідні наливи в шурф
- •Література:
- •Дослідні нагнітання
- •Література:
- •Вивчення режиму підземних вод
- •Література:
- •Лабораторні роботи.
- •Література:
- •Камеральні роботи
- •2.2. Методика проведення проектувальних робіт
- •2.3 Гідрогеологічні розрахунки
- •Література:
- •2.5 Техніка безпеки
- •Література:
- •2.6 Заходи по енергозбереженню при виконанні дослідних гідрогеологічних робіт
- •Література:
- •2.7 Цивільна оборона
- •Література:
Література:
«Справочное руководство гидрогеолога» Т. 2; Недра 1974 г.
«Методическое руководство гидрогеологической съемки» Москва 1961 г.
Буріння
При обґрунтування буріння необхідно вказувати:
З якою метою необхідно бурити свердловини.
Тип свердловин за призначенням.
Кількість свердловин.
Розподіл свердловин (розташування у плані) і відстань між ними.
Спосіб буріння свердловин.
Установка, якою виконуються бурові роботи.
Глибина буріння.
Початковий та кінцевий діаметр свердловин.
Загальний метраж бурових робіт в погонних метрах (п.м.).
Конструкція свердловин.
Скласти геолого-технічний розріз з шапкою.
ГЕОЛОГО-ТЕХНІЧНИЙ НАРЯД НА СВЕРДЛОВИНУ
Тип бурової установки початковий діаметр
Спосіб буріння кінцевий діаметр
Масштаб |
№ шару |
Геологічний індекс |
Глибина залягання |
Геологічний розріз |
Опис порід |
Точки відбору зразків порід |
Відомості про воду |
Категорія порід по бурінню |
Технічна конструкція свердловини |
примітка |
||
Абсолютна відмітка в глибинах |
Від |
До |
Потужність |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
17мм |
10мм |
5мм |
10мм |
10мм |
10мм |
20мм |
30мм |
10мм |
10мм |
10мм |
15мм |
7мм |
Рисунок 2 – Геолого-технічний наряд на свердловину
Мета необхідності буріння свердловин визначається завданням курсового проекту та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 43, § 3.9).
Тип свердловин за призначенням визначається завданням курсового проекту та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 43, § 3.12).
Кількість свердловин залежить від задач вирішальних курсовим проектом, складністю гідрогеологічних умов, стадії дослідження.
Розподіл свердловин (розташування у плані) і відстань між ними визначається завданням курсового проекту та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 50, § 3.62, 3.63, табл.36).
Спосіб буріння свердловин визначається глибиною свердловини, геолого-літологічними та гідрогеологічними умовами ділянки робіт за Ю.И.Володиным «Основы бурения».
Установка, якою виконуються бурові роботи визначається по способу буріння, за глибиною та діаметром свердловини Ю.И.Володиным «Основы бурения» (с. 288, табл.37).
Глибина буріння залежить від глибини вивчає мого водоносного горизонту, його потужності. Якщо проектується інженерна споруда – то від глибини закладання фундаменту та глибини поширення навантаження від фундаменту згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 51, § 3.64, табл.37).
Початковий та кінцевий діаметр свердловин визначається за типом свердловини по призначенню та бурової установки, геолого-літологічними та гідрогеологічними умовами ділянки робіт та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 43, § 3.13, табл.32).
Загальний метраж бурових робіт в погонних метрах (п.м.) визначається в кінці обгрунтуваня, як кількість свердловин помножена на глибину однієї свердловини.
Поняття конструкція свердловини вміщує глибину, початковий, кінцевий і проміжний діаметри свердловин, кількість і довжину колон, діаметри обсадних труб, характер водоприймальної частини, тампонаж, сальникові обладнання.
Обґрунтування конструкції гідрогеологічної свердловини починається з вибору експлуатаційного діаметру. Експлуатаційний діаметр повинен бути достатнім для розміщення насосного обладнання (він приймається на 50 – 100 мм більше діаметру насоса).
Насос вибирається в залежності від дебіту водоносного горизонту і глибини залягання динамічного рівня під час відкачки (дивитись «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г., с. 206 – 223).
Глибина залягання динамічного рівня розраховується за формулою:
(2.1.1)
lст – глибина залягання статичного рівня, м;
Sдоп. – допустиме зниження під час відкачки.
Для
грунтових вод:
(2.1.2)
h – потужність водоносного горизонту, м.
Для
артезіанських вод:
(2.1.3)
Не – напір артезіанських вод, м;
m – потужність водоносного горизонту, м.
Гідрогеологічні свердловини обладнуються фільтром. Тип фільтра залежить від літологічного складу водовміщуючих порід (дивитись «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г., с. 191 – 201).
Довжина робочої частини фільтра розраховується за формулою:
(2.1.4)
α – емпіричний коефіцієнт, залежить від гранулометричного складу порід водоносного пласту (дивитись «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г., стр. 198, табл. № ІХ-7);
Q – дебіт свердловини, м3/добу;
d – зовнішній діаметр фільтра, мм.
У водоносних горизонтах потужністю 5 – 10 м довжина робочої частини фільтра приймається рівною їх потужності.
Загальна довжина фільтра:
(2.1.5)
l0 - довжина робочої частини фільтра, м;
l1 - довжина над фільтрової труби, м;
l2 – довжина відстійника, м.
