Література:

1. «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г.

2. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.

3. Методична розробка «Відбір проб води та газу».

Польові дослідно-фільтраційні роботи Дослідні відкачки

При проектуванні дослідних відкачок необхідно обгрунтувати:

1. Необхідність їх проведення.

2.Типи відкачок (пробна, дослідна (одиночна і кущова), дослідно-експлуатаційна).

3. Відстань між свердловинами.

4. Величини знижень (їх кількість).

5. Тривалість відкачки.

6. Загальна кількість дослідів.

Необхідність їх проведення при постановці дослідних відкачок особливе значення має їх направленість на визначення конкретних геофільтраційних параметрів.

Ефективність випробування суттєво залежить від того, ставиться чи воно «взагалі» або застосовано до проектування конкретної інженерної споруди.

Типи відкачок вибір типу відкачки залежить від поставленого завдання.

При проектуванні куща свердловин необхідно пам’ятати, що центральна свердловина повинна бути досконалою по відношенню до дослідного пласта. Невдосконалені свердловини бурять в ізотропних однорідних пластах з великою потужністю (15 – 20 м).

Загальна кількість свердловин для спостереження за рівнем в кущі вибирається в залежності від граничних умов і від степені однорідності порід.

Свердловини для спостереження розміщують в межах депресійної воронки, де очікується остаточне зниження виливу по М.Е.Альтовському (таблиця 2).

Таблиця 2

Значення приблизних величин радіусів впливу

№ пч	Водоносні породи	Коефіцієнт фільтрації (К), м/добу	Приблизна величина радіусу впливу (R), м
1	Скелясті сильно тріщинуваті	60 – 70	500 і більше
2	Скелясті тріщинуваті	6 – 20	150 – 200
3	Гравійно-галькові чисті, без домішок м/з часток, крупнозернисті	60 – 70	200 – 300
4	Гравійно-галькові з домішками дрібних часток	60 – 20	100 – 200
5	Неоднорідні різнозернисті і дрібнозернисті	20 – 5	80 – 120

При обґрунтуванні дослідних кущових відкачок необхідно пам’ятати, що свердловинами для спостережень рекомендують використовувати розвідувальні свердловини раніше пробурені на ділянці.

Відстань між свердловинами відстань від дослідної до свердловин для спостережень можна визначити за формулою:

, (2.1.6)

r₁ – відстань до ближньої свердловини для спостережень [r₁ ≥ (0,7 ÷ 1)·m];

α – емпіричний коефіцієнт для безнапірних вод – 1,5; для напірних – 2,5;

n – порядковий номер свердловин для спостережень.

Розміщення свердловин рівня води, що передбачається при проектуванні водозабірних свердловин при використані грунтових вод, залежить від потужності водоносного горизонту, а при водозаборі із артезіанських вод – від потужності і напору:

- для грунтових вод; (2.1.7)

- для напірних вод; (2.1.8)

h – потужність грунтових вод, м;

H_е – напір артезіанських вод, м;

m – потужність артезіанських вод, м.

Величини знижень кількість знижень залежить від типа відкачки і вирішальних гідрогеологічних завдань. Величини знижень розраховуються з урахуванням максимально допустимого зниження.

Наприклад: S_доп.= 9 м, відкачка проектується на три зниження, тоді: ; (2.1.9)

S₁ = 3,0 м, S₂ = 6,0 м; S₃ = 9,0 м.

Тривалість відкачки особливе значення для обґрунтування тривалості відкачки має його направлення для визначення тих чи інших геофільтраційних параметрів. З цієї точки зору необхідно приймати до уваги такі положення:

1. Роль проникності або провідності випробувального пласту проявляється вже при невеликих розмірах зон випробування і тому для її визначення необхідно відносно короткочасне випробування в межах доби.

2. Перетікання від суміжних поділяючих шарів проявляються при значно більшому розповсюджені області впливу, що досягає на протязі декількох діб для напірних систем і 10 – 20 діб – для безнапірних.

3. Взаємодія між різними водоносними шарами, відокремлених тривалими постійними за потужністю слабо проникними шарами, проявляються тільки при потужних і тривалих відкачках, тривалість яких вимірюється тижнями або місяцями.

4. Взаємодія з поверхневими водами і водоймами для близько розташованих дослідних свердловин, частіше всього проявляється на протязі 10 – 15 діб.

Загальна кількість дослідів залежить від кількості дослідних свердловин.