Література:

1. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.

2. В.Л.Мироненко «Теория и методика интерпретации опытно-фильтрационных работ», Недра 1978 г.

3. А.С.Белинский «Проектирование разведочно-експлуатационных скважин для водоснабжения», Недра 1974 г.

Дослідні наливи в шурф

При обґрунтуванні наливів в шурфи необхідно обґрунтувати:

1. Необхідність їх проведення.

2. В яких породах буде проводитися дослід.

3. Метод дослідного наливу.

4. Тривалість досліду.

5. Загальна кількість досліду.

Необхідність їх проведення обґрунтування вибору кількості дослідів залежить від геолого-літологічного складу порід, стадії проектування робіт, необхідної точності одержаних результатів. Необхідно пам’ятати, що при глибині залягання грунтових вод менше 5 м, не слід проводити дослідні наливи в шурфі.

В яких породах буде проводитися дослід залежить від того які ґрунти необхідно дослідити. Від цього залежить вибір методу досліду.

Метод дослідного наливу на практиці широко застосовуються два метода наливів: Н.С.Нестерова – в глинистих породах; А.П.Болдирєва – в піщаних породах.

Тривалість досліду тривалість досліду залежить від часу, що потребує на досягнення стабільного випадку під час досліду.

Загальна кількість досліду залежить від кількості гірничих виробок (шурфів).

Література:

1. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.

2. П.В.Горцева, В.А.Шемелина, О.К.Шулякова «Руководство практических занятий по гидрогеологии», Вища школа.

Таблиця 3

Значення капілярного підняття грунтів

Грунт	Висота капілярного підняття Нк, м
Суглинок важкий	2,0
Суглинок легкий	1,60
Суглинок важкий	1,20
Суглинок легкий	0,80
Пісок дрібнозернистий глинистий	0,60
Пісок чистий	0,40
Пісок середньозернистий	0,20
Пісок крупнозернистий	0,10

Дослідні нагнітання

При проектуванні дослідних нагнітань необхідно обґрунтовувати:

1. Необхідність проведення досліду.

2. В яких породах необхідно проводити дослід.

3. Конструкцію свердловини і технічне обладнання для нагнітання.

4. Величина тиску.

5. Загальна кількість досліду.

Дослідні нагнітання проводяться в водоносні і неводоносні породи з метою визначення водопроникності порід, степені тріщинуватості і питомого поглинання (q). Нагнітання проводяться у тріщинуватих скелястих і напівскелястих породах. Кількість дослідних свердловин обґрунтовується аналогічно обґрунтуванню інших дослідних робіт (відкачки, наливи).

Література:

3. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.

4. П.В.Горцева, В.А.Шемелина, О.К.Шулякова «Руководство практических занятий по гидрогеологии», Вища школа.

Вивчення режиму підземних вод

При проектуванні режимних спостережень необхідно обґрунтувати:

1. Необхідність проведення досліду.

2. Розміщення і склад режимної сітки.

3. Обладнання свердловин для спостережень, колодязів, джерел.

4. Загальна кількість дослідів.

Необхідність проведення досліду внаслідок вивчення режиму і балансу підземних вод можна визначити ряд гідрогеологічних параметрів: коефіцієнт фільтрації, коефіцієнт водовіддачі, живлення водоносних горизонтів, екстремальні рівні, температури, хімічний склад, річні коливання рівня підземних вод. Кінцевою метою дослідження режиму підземних вод є установлення прогнозу їх режиму для прийняття тих чи інших рішень, пов’язаних з використанням або регулюванням підземних вод.

Розміщення і склад режимної сітки розміщення режимної сітки проводиться з таким розрахунком, щоб освітити всі різновидності режиму підземних вод.

Приклад: пункти спостережень повинні бути освітленні режимом грунтових вод різних геоморфологічних районів у відкладах різного віку і літологічних складів, а при вивченні режиму підземних вод – дослідженням області живлення, напору і розвантаження. При цьому пункти спостережень доцільно розміщувати на створах витягнутими в напрямку основного руху підземних вод.

Обладнання свердловин для спостережень, колодязів, джерел у створах нормально орієнтованих до ріки розбурюють свердловини для спостереження за напірними водами. Свердловини обладнані декількома фільтрами.

Загальна кількість дослідів залежить від кількості дослідних свердловин.