- •В. М. Пахомов
- •1.1. Студент і його найважливіші риси
- •1.2. Лекція і самостійна робота студента
- •1.3. Як відшукати потрібну книгу?
- •1.4. Власна бібліотека
- •1.5. Дещо про культуру читання
- •1.6. Ознайомлення з книгою
- •1.7. Читання й вивчення прочитаного
- •2.1. Людська мова і мови світу
- •2.2. Мова як суспільне явище
- •Література:
- •2.3. Мова та інші засоби спілкування
- •2.4. Мова і мислення
- •Мова і мислення – різні явища, які не можна ототожнювати. Якщо мова є засобом спілкування, то мислення – це активний процес відображення об’єк-тивної дійсності.
- •Мова і мислення існують у нерозривному зв’язку, їх не можна відривати одне від одного.
- •Мова є знаряддям, інструментом мислення. Це означає не тільки те, що мова дає змогу передати результати мислення іншим людям, а й те, що мова бере участь у формуванні думки.
- •2.5. Функції мови
- •2.6. Мова і мовлення
- •2.7. Походження української мови
- •2.8. Сучасна українська літературна мова
- •Література:
- •3.1. Основні поняття культури мовлення
- •3.2.Формування культури мовлення
- •3.3.Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •Література:
- •4.1. Поняття про стиль
- •4.2. Науковий стиль
- •4.3. Публіцистичний стиль
- •4.4. Художній стиль
- •4.5. Розмовний стиль, або розмовно-побутовий
- •4.6. Офіційно-діловий стиль
- •4.7. Стильові різновиди сучасної української літературної мови
- •Література:
- •5.1. Писемне ділове мовлення і його особливості
- •Література:
- •6.1 Загальні правила
- •6.2 Державний стандарт на оформлення документів управління та їх реквізити
- •Затверджено
- •08.09.99 /Підпис керівника/
- •Головний юрисконсульт
- •Погоджено
- •Надано усне пояснення. До справи № 37/4 /підпис/ в.Прокопчук
- •Література:
- •7.1 Замість вступу
- •7.2 Загальні правила складання й оформлення організаційно-розпорядчих документів
- •7.3 Робота з вхідними документами
- •7.4 Робота з внутрішніми документами і тими, які відправляють
- •7.5 Робота з кадровою документацією
- •7.6 Формування особових справ
- •7.7 Робота з документами власного архіву керівника
- •7.8 Контроль за станом документаційного забезпечення управління
- •Література:
- •8.1 Вступні зауваження
- •8.2 Ведення й використання записів прочитаного
- •8.3. Оптимізація інформації
- •Література:
- •9.1 Найзагальніші вимоги до мови документів
- •9.2 Вибір слова
- •9.3 Власномовні та запозичені слова в документі
- •9.4 Термін у діловому папері
- •9.6 Суржик у документі
- •9.7 Синонімічний вибір слова і документ
- •Література:
- •10.3 Норми вимови
- •Слова з фонемою ґ 58
- •10.4 Норми наголошування
- •10.5 Морфологічні норми
- •10.6 Синтаксичні норми
- •10.7 Лексичні норми
- •10.8 Фразеологічні норми
- •10.9 Норми словотворення
- •Література:
- •11.1 Особливості синтаксису ділового тексту
- •11.2 Віддієслівні іменники
- •11.3 Розчеплення присудка
- •11.4 Труднощі з узгодженням
- •11.5 Складні випадки керування
- •11.6 Вибір прийменника в діловому тексті
- •11.8 Усталені словосполучення ділового стилю
- •11.9 Однорідні члени речення
- •12.1 З історії українського правопису
- •12.2 Зміни в українському алфавіті (абетці)
- •Література:
- •13.1 З історії красномовства
- •13.2 Сери застосування усного ділового мовлення
- •13.3 Класифікація виступів за їх метою
- •13.4 Ведення дискусії
- •Література:
- •14.1 Усне ділове мовлення
- •14.2 Публічний виступ
- •14.3 Підготовка до виступу
- •14.4 Писемні форми підготовки до виступу
- •14.5 Композиція виступу
- •14.6 Поправки на виголошення
- •14.7 Риси оратора
- •14.8 Виразність як ознака культури мовлення
- •14.9 Умови виразності мовлення
- •14.10 Жанри публічних виступів
- •15.1 Підготовка лектора-початківця перед виступом
- •Література:
- •15.2 Як побороти хвилювання
- •15.3 Жести і міміка під час публічного виступу
- •15.4 Голос і публічний виступ
- •15.5 Тон виступу
- •15.6 Темп мовлення
- •Повільний, так само як і швидкий, темп мовлення вражає слухачів своєю монотонністю, якщо його не міняти протягом виступу, а особливо досить тривалого.
- •15.7 Паузи в мовленні
- •15.8 Вміння швидко реагувати
- •Література:
- •16.1 Різноманітність вимог до спілкування
- •16.2 Форми спілкування
- •16.3 Знайомство
- •16.4 Складові ділового спілкування
- •16.5 Ділова людина серед людей
- •16.6 Шість способів завоювати прихильність у людей60
- •16.7 Дванадцать способів схилити людей до своєї точки зору61
- •16.8 Дев’ять способів змінити людину, не завдаючи їй образи і не викликаючи ненависті62
- •16.9 Основні правила спілкування
- •16.10 Спілкування в колективі
- •16.11 Керівник і колектив
- •16.12 Приймання відвідувачів
- •16.13 Розгляд скарг
- •16.14 Правила для відвідувачів
- •16.15 Телефонна розмова
- •16.16 Ділові засідання (наради)
- •16.16.1 Поняття про наради
- •16.16.2 Види нарад
- •16.16.3 Передумови успішної наради
- •16.16.4 Головуючий на нараді
- •16.16.5 Позитивні риси головуючого
- •16.16.6 Негативні риси головуючого
- •Література:
- •17.1 Питання конфліктів у соціально-виробничій сфері
- •17.2 Стиль спілкування лідера
- •17.3 Конструктивний характер конфліктів
- •17.4 Деякі правила уникнення конфліктів у колективі
- •17.5 Найбільш типові недоліки у спілкуванні керівника з підлеглими
- •17.6 Правила та заходи попередження конфліктів
- •17.7 Основні стратегії поведінки у конфліктній ситуації
- •17.7.1 Стиль конкуренції
- •17.7.2 Стиль уникнення
- •17.7.3 Стиль пристосування
- •17.7.4 Стиль співробітництва
- •17.7.5 Стиль компромісу
- •17.8 Чи потрібні ділові суперечки?
- •18.3 Фатичне спілкування українців
- •18.4 Етикет ділових паперів
- •18.5 Окремі аспекти мистецтва переговорів
- •Література:
- •Акредитувáти (аккредитировать) — 1) давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій; 2) призначати когось дипломатичним представником в іноземній державі.
- •Пети́ція (петиция) — письмове, переважно колективне прохання, клопотання, звернене до державних керівних установ або до глави уряду.
- •Виберіть правильний варіант
- •1.10 Виберіть правильний варіант оформлення адреси:
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Виберіть правильний варіант
- •Література 217
Слова з фонемою ґ 58
Загальні назви
автотренінґ, -у аґрус, -у аґрусівка аґрусовий |
аґу (виг.) аґусі аґукати алеґрі |
|
алеґро (муз.) анґажемент, -у анґажований, заанґажований анґажувати, заанґажувати анґіна анґінний анґінозний андерґраунд, -у (мист.) арґо арґотизм арґотичний арґонія (діал., жоржина)
баґет, -а безґрунтовний безґрунтовність біґос, -у (кул.) бравнінґ, -а бюрґер, -а бюрґерський
віґвам, -а віґонь, -і віґоневий
геґельянець, -нця геґельянство герцоґ, -а герцоґиня гідальґо гуґенот, -ка гуґенотський ґабелок, -лка (шкіра молодого теляти) ґабелковий ґабзувати ганьбити ґаблі (діал., вила) ґана ґанега (зб.) ґавеня ґав’ячий ґавити заґавити (проґавити) Ґавдеамус, -у (студентський гімн) ґавот, -у (старовинний французький танець) ґавра (ведмежий барліг; паща) ґаврити ґазда ґаздиня ґаздівка ґаздівство |
ґаздівський ґаздинити ґаздувати ґалаґан, -а (діал., головешка; великий мідний ґорщик; поплавок) ґаламаґати (варнякати) ґаланці (вузькі штани) ґаланки (спідні) ґалда (хабар) ґанґстер, -а ґанґстеризм ґанґстерський ґандж, -а і ґанджа ґанджовитий ґанджувати ґанок, -нку ґанковий ґара (паз, жолобець) ґарований ґарувати ґарсон, -а ґатунок, -нку ґахуватися (чепуритися) ґвалт, -у ґвалтівник ґвалтування ґвалтівний ґвалтовний ґвалтівно ґвалтовно ґвалтувати, зґвалтувати ґвер, -а (діал., рушниця) ґвинт, -а ґвинтовий ґвинтити, заґвинчувати ґевал, -а (діал., здоровило) ґеґати і ґаґати ґе-ґе-ґе (виг.) ґеґекати ґеґотати ґедзилля (тирса) ґедзунок, -нку (хист) ґедзь, -я і ґедз, -а ґедзел, -дзла (ґедзь) ґедзль, -дзля (тс.) ґедзень, -я (липневі дні, коли ґедзі особливо дошкуляють худобі) ґедзатися ґедзкатися ґецатися ґейм, -а (спорт.) |
|
ґел (вигук, що відтворює крик гусей) ґелґіт, -оту ґелґотун ґелґотуха ґелґати ґелґотати ґелета (діал., діжка на сир) ґелка (діал., ґуля, пухлина) ґенітив, -а ґерґелі (гуси великої породи) ґерґотати і ґерґотíти ґерґіт, -оту ґердан, -у (діал., нагрудна прикраса, пов’язка з бісеру) ґереґа (дзиґа) ґерувати (правити) ґерундив, -у ґерундій, -ю ґестапо ґето ґешефт, -у ґзимс, -у (діал., карниз) ґзитися ґиґнути ґила (діал., грижа; вид гри) ґилавий ґилун, -а ґирлиґа і ґерлиґа ґільйотина ґільйотинувати ґлей, -ю ґлейкий ґлейкуватий ґлейовий ґлетчер, -у ґльоґати (жадібно ковтати) ґляґ, -у і ґляґа (частина шлунка жуйних тварин, уживана для звурджування молока) ґляґанець ґляґанка ґляґаний ґляґати ґлямати (їсти через силу) ґлянс, -у ґлянсувати ґлясе ґнип, -а (діал., шевський ніж) ґніт, -ота ґноття ґнотовий |
ґну (зоол.) ґоґель-моґель, -ю і ґоґоль-моґоль, -ю ґой, -я ґолка (безоста пшениця) ґонґ, -у ґондзоль, -я і ґондзоля (брязкальце) ґондола ґондольєр, -а ґонт, -у і ґонта ґонталь ґонтар, -я ґонтина ґонтя ґонтовий ґорґоші (діал., плечі) ґоти ґотський ґотика ґотичний ґофре ґофрований ґофрувати ґрамузляти (писати карлючками) ґран прі ґранд, -а (іспанський шляхтич) ґрант, -у ґраса (діал., сапа) ґрасувати ґрата, частіше мн. ґрати ґратки ґратований ґратчастий ґратувати, заґратувати ґратулювати (вітати) ґратуляція ґратуляційний ґречний ґречність ґринджоли, -ол ґрис, -у (діал., висівки) ґроґ, -у ґросбух, -а ґруля (діал., картопля) ґрулянка ґрум, -а ґрундзювати (діал., міцно зв’язувати) ґрундзюватий ґрунт, -у ґрунтівка ґрунтовність |
|
ґрунтовний ґрунтовно ґрунтозахисний ґрунтознавство ґрунтопідпушувач ґрунтування ґрунтувати ґрунтуватися ґрунь, -я (діал., верх гори) ґуґля (гуцульський верхній одяг із відлогою) ґудзик, -а ґудзиковий ґудзикуватий ґудзь, -я і ґудз, -а (ґудзик; ґуля) ґудзуватий ґудзюватий ґулий (безрогий) ґульден, -а ґуля ґулька ґульовий ґулястий ґума ґумка ґумовик ґумовий ґуміарабіка ґурґуля (ґуля) ґуру (санскр., учитель) ґуст, -у ґяур, -а (тюрк., іновірець, немусульманин)
джерґотати і джерґотіти джиґіт, -а джиґітський
джиґітувати джунґлі дзиґа дзиґар, -я; мн. дзиґарі дзиґлик, -а динґо доґ, -а дриґ (виг.) дриґати, задриґати
екстраваґантний екстраваґантність елеґантний елеґантність |
ерцґерцоґ, -а
жарґон, -у жарґонізм жарґонний жиґа (назва танцю) жонґлер, -ка жонґлювання жонґлерський жонґлювати
зиґзаґ, -у зиґзаґоподібний
інавґурація інавґураційний інґредієнт, -а інкоґніто конґломерат, -у конґломерація конґрес, -у конґресмен, -ка культуртреґер, -а культуртреґерський
ларґо (муз.) леґато (муз.) леґейда (діал., незграбний) леґінь, -я леґітимація леґітиміст леґітимістський леґітимний манґо манґовий марґіналія марґінальний миґа (пантоміма) морґ, -а (міра землі) мустанґ, -а
неґліже необґрунтований
обґрунтувати
персона ґрата персона нон ґрата підґрунтя пінґ-понґ пфеніґ, -а |
|
раґу (кул.) райхстаґ, -у реґалія реґата реґбі реґент, -а реґенство реґентський реґіон, -у реґіональний реґіонарний (мед.) реґламент, -у реґламентація реґламентувати реґлан, -а резиґнація резиґнувати ремиґати ремиґання риксдаґ, -у (шведський парламент) ринґ, -у рислінґ, -у
свінґ, -у сленґ, -у смоґ, -у смокінґ, -а спаґеті (кул.) стаґнація стерлінґ, -а стерлінґовий суґестія суґестивність суґестивний |
танґо тирлиґач, -а (діал., поганий скрипаль) тоґа томаґавк, -а тренінґ, -у
фаґот, -а фаґотист фата морґа фіґлі фіґляр фіґлювати фраґмент, -у фраґментарний фуґа (муз.) фуґато (муз.) фурдиґати (діал., крутити)
хляґа (діал., негода) хуґа хурдиґарня (в’язниця)
цуґ, -у цуґовий цуґлі (діал., вуздечка) шваґер, -гра і шваґро шварґотати і шарґотіти (голосно і верескливо розмовляти) шлаґбаум, -а шляґер, -у
яґдташ, -а яловеґа (безплідна вівця) яґуар, -а |
|
Іншомовні антропоніми
Аґрипа Беринґ Бурґгардт (Юрій Клен) Вашинґтон Веґа Лопе де Верґілій Вельфґанґ Габсбурґ Ґалілей Ґалуа Ґа Ґарґантюа Ґарибальді Геґель |
Ґедимін Гемінґвей Ґете Ґоґен Ґолсуорсі Ґонкур Ґóтфрид Ґотьє Ґретхен Ґриґ Ґрим Ґринвич Ґустав Гюґо |
Данте Аліґ’єрі Деґа Дюринґ Éнґельс Зиґмунд Зиґфрид Каліґула Кіплінґ Лесинґ Лоенґрин Лонґфело Людвіґ Маґелан Меринґ Мопасан Ґі де |
Найтинґейл Ольґерд Паґаніні Пантаґрюель Реґіна Риґолето Родриґо Таґор Уленшпіґель Тиль Фіґаро Юнґ Яґайло і Яґело Яґелони Яґо Ядвіґа |
Українські прізвища
Ґаламаґа (д. відм. –дзі) Ґарнеґа (д. відм. –дзі) Ґереґа (д. відм. –дзі) Ґжицький Ґоломеґа (д. відм. –дзі) Ґоць Ґудз Ґудзь Ґудзій Дейнеґа (д. відм. –дзі) Джеваґа (д. відм. –дзі) Дзиґа (д. відм. –дзі) Дзиґар, -я Ладиґа (д. відм. –дзі) Ломаґа (д. відм. –дзі) |
Недриґайло Папариґа (д. відм. –дзі) Реґа (д. відм. –дзі) Ремиґа (д. відм. –дзі) Садиґа (д. відм. –дзі) Салиґа (д. відм. –дзі) Сарамаґа (д. відм. –дзі) Татиґа (д. відм. –дзі) Фурдиґа (д. відм. –дзі) Цвиґун Шмиґа (д. відм. –дзі) Штеліґа (д. відм. –дзі) Юрдиґа (д. відм. –дзі) Яриґа (д. відм. –дзі) |
Географічні назви
Áвгсбург Бранденбург Вінніпег Віргінія Гаага Гайдельберг Гамбург Герцеговина Гонконг Ганґ, -у Гетеборг Гетинген Зальцбург Кенігсберг |
Копенгаген Люксембург Маґдебург Нюрнберг Оренбург Петербург Пітсбург Страсбург Того Чикаго Шлісельбург Шпільгаген Шпіцберген Штутгарт |
Слова грецького походження (де не слід уживати проривного ґ)
Áвгій авгієві стайні агава агавовий Агапій Агапія агат, -у Агата Агатангел агатовий агіографія агностицизм, -у (філос.) агностик агностичний агонія агонічний агонізувати агора (іст.) агорафобія (мед.) аграрій, -я аграрник аграрний агро- (біологія, ґрунтознавчий, техніка тощо) алегорія алегоризм алегоричність алегоричний амальгама амальгамація амальгамний амальгамувати ангел, -а ангельський ангідрид, -у ангідридний ангідридовий ангідрит, -у ангідритовий антагонізм, -у антагоніст, -ка антагоністичний аполог апологет, -ка апологетика апологетичний апологія аргон, -у (хім.) |
аргонавт, -а аргус, -а архіпелаг, -у архістратиг астигмат, -а астигматизм, -у
гагат, -у гагатовий галактика галактичний галоген, -у галогенний галоїд, -у галоїдний гама (3-тя літера грецького алфавіту) гама (барв., звуків, настроїв тощо) гама- (-залізо, -проміння, -функція тощо) гамета (біол.) -гамія (моно, полі тощо) ганглій, -я гангрена гангренозний Ганімед гаплологія гармонія гармонізація гармонізований гармонізувати гармонíйний гарція гастеро-, гастр-, гастро- (гастероміцети, гастралгія, гастроподи тощо) гастрит, -у (мед.) гастроном гастрономія гастрономічний Геба гегемон, -а гегемонія гедонізм, -у гедоніст, -ка гедоністичний геєна гей- (апо, пери тощо) Гекаба і Гекуба Геката гекатомба |
гекзаметр, -у гекзаметричний гекса- (едр, хлоран тощо) гектар, -а гскто- (ват, грам тощо) гелій, -ю -гелій (апо, пери тощо) геліо- (скоп, стат тощо) гелікóн, -а гелікоптер, -а гельмінтолог гельмінтологія гема (мист.) гематит, -у гематоген, -у гематолог гематологія гемо- (рой, торакс, філія тощо) ген, -у генеалогія генеалогічний генеза, (рідко) генéзис, -у генетика генетичний гео- (ботаніка, графія, логія, магнетизм тощо) Георгій гепард, -а Гера Геракл і Геркулес герма гермафродит, -а гермафродитизм гермоневтика герметичний герметичність Геродот герой героїзм героїня геройство героїчний герпетолог герпетологія гетера гетеро- (гамія, генний, філія тощо) Гефест гігант, -а гігантизм гігантський гігантоманія |
гігієна гігієніст, -ка гігієнічний гігро- (граф, скоп тощо) гідра гідравліка гідравлічний гідрат, -у гідрант, -а гідро- (біологія, енергія, ліз, логія, споруда тощо) гієна Гіменей гімн, -у гімназія гімназист, -ка гімназійний гімнастика гімнаст, -ка гімнастичний гінекей, -ю гінеколог гінекологія гінекологічний Гіпарх гіпер- (бореєць, плазія, тонія, трофія тощо) гіпербола гіперболічний гіперболізувати гіперболоїд, -а гіпноз, -у гіпнотизація гіпнотизм гіпнотизувати гіпо- (стаз, таксис, тонія, фіз тощо) Гіпократ гіпопотам, -а гіпотеза гіпотетичний гіпотенуза гіпс, -у гіпсовий гіпсувати гіпсо- (метр, мéтрія тощо) гіро- (кóмпас, скóп тощо) гістологія гістолог гістологічний гіятус, -у гіяцинт, -а |
гіяцинтовий глаукома (мед.) Глафіра Гликерія глік-, гліко- (глікемíя, глікоген, гліколіз тощо) гліоксаль гліома гліпт гліптика (мист.) гліпто- (генез, донт тощо) гліцерин, -у гліцериновий гліцинія (бот.) глоса глосарій, -ю глосит, -у (мед.) глюкоза глюкозний -гноз (діá, про тощо) гнома (літ.) гносеологія гносеологічний гностик, -а гностицизм, -у гностичний Голгота голо- (гамія, графія, кост тощо) гомео- (морфізм, полярний тощо) гомеопат гомеопатія гомеопатичний Гомер гомеричний гомерівський гомо- (генний, динамія, зиготність, сексуалізм тощо) Гомора Горгона Гордіїв вузол горизонт, -у горизонталь горизонтальний гормон, -у гормональний гормонотерапія гороскоп, -у грам, -а -грам (кіло, мілі тощо) грам- (-атом, -молекула тощо) -грама (діа, епі, кардіо тощо) |
граматика граматист граматичний грамота грамотій, -я грамотність грамотний грамофон, -а грамофонний -граф (авто, епі, пара тощо) графа графити графема графік графіка графіт, -у графіті -графія (гео, демо, моно, стено тощо) графо- (лог, мáн тощо) Греція грек грекиня грецький Григорій і Григір, -ора григоріянський і грегоріянський (календар) гриф, -а грифель, -я грифон, -а
демагог демагогія демагогічний дисгармонія дисгармонійний дисгармонічний дисгармоніювати дисгармонувати діагональ діагоналевий діагональний діафрагма діафрагмування діафрагмувати
егіда его- (футуризм, центризм тощо) егоїзм, -у егоїст, -ка егоїстичність егоїстичний |
еготизм, -у екзегеза екзегет екзегетика екзегетичний еклога (літ.) елегія елегійний елегічний енгармонізм енергетик енергетика енергетичний енергійний енергія енерго- (база, ємний, мережа тощо) ерг, -а ергастерій, -ю ергативний (лінгв.) ерго- (граф, метр, номіка тощо)
Євангелія, (заст.) Євангеліє євангелик євангеліст євангелічний євангельський Євген, (жін.) Євгенія євгеніка (біол.) євгеніст, -ка євгенічний Євграф
запрограмований зиго- (гамія, морфний, спора тощо) зигота (біол.)
ієрогліф, -ф ієрогліфічний
летаргія летаргійний летаргічний -лог (діа, ката, моно, про тощо) логаритм, -а логаритмічний логаритмувати логік логіка логічність логічний -логія (архео, гідро, еко, зоо, спелео тощо) |
маг магізм магік магічний магія магма магматичний магнезит, -у магнезитовий магнезія магнезійний магнетизм, -у магнетит, -у магнетитовий магнето магнетон, -а магній, -ю магнієвий магніт, -у магнітний магнітити магніто- (граф, лог, метр, фон тощо) мега- (ват, герц, літ, терій, фон тощо) мегало- (завр, кефалія, манія тощо) металургія металург металургійний металургічний
олігарх олігархічний олігархія оліго- (клаз, трофний, френія тощо) оргазм, -у орган, -у організм, -у органіка органічний орган, -а (муз.) органіст, -ка органний організація організатор, -ка організаторський організований організувати органо- (генез, логія, пластика тощо) оргія оргійний оргіястичний
|
патогенез, -у патогенний патологія патологічний пегматит, -у (геол.) пегматитовий педагог педагогіка педагогічний педагогія пергамент, -у пергаментний пергаментовий пергідроль, -ю поліглот, -ка програма програміст, -ка програмність програмовість |
програмний програмовий програмувати
реорганізація
сингармонія сталагміт сталагмітовий сталагмометр, -а стратег стратегічний стратегія стратиг, -а
триглодит, -а (антр.) -ург (драмат-, демі- тощо) -фаг (антропо-, лото-, хроно- тощо) фаго- (терапíя, цит тощо) |
В українській мові літерою Х відтворюються як правило іншомовна фонема ch: Фрідріх (Friedrich) Холдея (Chaldaea). Фонему h слід передавати через Г: Ганс Гофман Йоганесбург і под59
